Ухвала суду № 41844705, 03.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р.Справа № 820/14716/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Кудіній Я. Г.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Деркач Ю. С.,

представника відповідача - Гаспарян А. Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2014р. по справі № 820/14716/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ АРЕНА"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

11.08.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ АРЕНА" (ТОВ "ХАРКІВ АРЕНА") звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.03.2014 року №0000062220 Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, яким ТОВ "Харків Арена" зменшено розмір від'ємного значення суми на додану вартість у розмірі 2 473 617,00 грн., за період серпень - жовтень 2013 року.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 08.10.2014 року позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Скасував податкове повідомлення - рішення від 20.03.2014 року №0000062220 Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ АРЕНА" сплачений судовий збір у розмірі 487,20 грн., (чотириста вісімдесят сім грн., 20 коп.).

Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку відповідача, висновки акту перевірки №463/20-36-22-03-07/38495651 від 24.02.2014 року про завищення від'ємного значення (-) різниці між податковим зобов'язанням та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) всього у сумі 852033 грн. Та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредит звітного (податкового) періоду (рядок 24) за жовтень 2013 року у сумі 1621584 грн., є обґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, Павловим Євгенієм Миколайовичем - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідно до наказу Індустріальної ОДПІ м. Харкова від 30.01.2014 року №172, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Харків Арена" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Будіс Хол" за серпень, вересень, жовтень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №463/20-36-22-03-07/38495651 від 24.02.2014 року (а.с.11-26, т.1), яким були встановлені порушення позивача:

1. п. 198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 .№2755-УІ із змінами та доповненнями, встановлено завищення від'ємного значення (-) різниці між податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) всього у сумі 852033 грн., в тому числі за жовтень 2013 року на 852033 грн.

2. п.198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредит звітного (податкового) періоду (рядок 24) за жовтень 2013 року у сумі 1621584 грн.

На основі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми "В4" від 20.03.2014 року №0000062220 (а.с.10, т.1).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по вказаним господарським операціям.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Пункт 44.1 ст.44 Податкового кодексу України зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням 23 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 17.04.2013 № 1095/13 ТОВ "ХАРКІВ АРЕНА" надано в оренду земельну ділянку, яка належить територіальній громаді м. Харкова, площею 4,9121 га по проспекту Маршала Жукова, 2Б для будівництва багатофункціональної спортивної арени та реконструкції нежитлової будівлі літ. "Г-2" по проспекту Маршала Жукова, 2А під допоміжні приміщення для забезпечення проведення матчів фінальної частини Чемпіонату Європи 2015 з баскетболу.

На підставі вищевказаного рішення між "орендодавцем" Харківською міською радою в особі міського голови Кернеса Геннадія Адольфовича та "орендарем" ТОВ "Харків арена" укладено договір оренди землі від 26.04.2013 року, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення 23 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 17.04.2013 року №1095/13 «Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі житлової громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, проспект м. Харків, проспект Маршала Жукова 2Б, (а.с.178-183. т.2).

При цьому, представником позивача надано до суду план земельної ділянки, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання - передачі земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0092), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, (а.с.183-190, т.2).

Крім того, між ТОВ"Харків Арена" (замовник) та ТОВ "Будіс Хол" (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду на виконання будівельних робіт №05/06/13-1 від 05.06.2013 року.(а.с.35-44, т.1). Генеральний підрядник відповідно до умов Договору підряду на виконання будівельних робіт № 05/06/13-1 від 05.06.2013р. взяв нас себе обов'язки щодо виконання Робіт своїми силами і коштами зі свого матеріалу відповідно до положень Договору.

Також з матеріалів справи вбачається, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю "Харків Арена" видано ліцензію серії АЕ №181870 на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) (а.с.45-46, т. 1).

При цьому, право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "Будіс Хол" на адресу позивача відповідно до вищезазначеного договору, а також реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с.51-67, 75-85, 93-107 т.1).

У бухгалтерському обліку позивача, вказані операції з контрагентом ТОВ "Будіс хол" відображено на рах. № 631 за серпень, вересень, що підтверджується дослідженними судом виписками з особового рахунку (а.с.69-74, 86-92, 108-114, т.1).

Як вбачається з головної книги ТОВ"Харків Арена" на підприємстві обліковуються основні засоби про що також свідчить фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства (а.с.220-224, т. 2).

Слід зазначити, що Наказом Державного Комітету Статистики України та Державного комітету України з будівництва та Архітектури № 237/5 від 21.06.02 р. "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", затверджені типові форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт".

Так, судом першої інстанції встановлено, що узгодження вартості робіт підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та витрат типової форми №КБ-3 за жовтень 2013 року (а.с.195-199, т.3).

Виконання вказаних робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в, відомостями ресурсів та прийомо-здаточним актом за жовтень 2013 року (а.с.115-250, т.1, а.с.1-155, т.2).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положення п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізуючи вказані вище правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що факт здійснення господарської діяльності має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем норм податкового законодавства слугували акти, отримані від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.01.2013 № 33/26-58-22-07-17/38316981 та від 16.01.2013 38/26-58-22-07-17/38316981.

Стосовно вказаної обставини, колегія суддів зазначає наступне.

Отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Одночасно слід вказати, що порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує виключно з недоліками, які на його думку, мають місце в діяльності підприємства-контрагента.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки акту перевірки №463/20-36-22-03-07/38495651 від 24.02.2014 року про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України є безпідставними.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2014р. по справі № 820/14716/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 08.12.2014 року