Ухвала суду № 41844183, 17.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року м. Київ К/800/10502/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014

та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.11.2013

у справі № 814/4578/13-а

за позовом Комунального підприємства «ТАЙМСЕТ»

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «ТАЙМСЕТ» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 06.08.2013 № 0001162201.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки КП «ТАЙМСЕТ» щодо повноти нарахування збору за місця для паркування транспортних засобів, складено акт № 54/14-03-22-01/24782384 від 22.07.2013, в якому зафіксовано порушення: пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по збору за місця для паркування транспортних засобів на загальну суму 648 517,13 грн., в т.ч. по періодах: за І квартал 2012 року на суму 404 212,73 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 244 304,40 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 06.08.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001162201 про збільшення суми грошового зобов'язання зі збору за місця для паркування транспортних засобів на загальну суму у 810 986 грн., в т.ч.: 648 517 грн. основного платежу та 162 469 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Відповідно до пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 цього Кодексу перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору. Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу державної податкової служби в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.2011 № 1326 «Про організацію діяльності з паркування автотранспорту на місцях, визначених рішенням Миколаївської міської ради від 07.07.2011 № 7/3» КП «ТАЙМСЕТ» було запропоновано організувати діяльність з паркування автотранспорту на місцях, визначених рішенням Миколаївської міської ради від 07.07.2011 № 7/3.

На виконання вказаного рішення міської ради позивачем було укладено шість типових договорів від 28.12.2011 із суб'єктами господарювання на обладнання та використання майданчиків для паркування транспортних засобів разом із актами передачі відведених майданчиків для паркування транспортних засобів.

Згідно умов укладених договорів визначено обов'язок оператора своєчасно та в повному обсязі проводити сплату збору за припаркування автотранспорту до місцевого бюджету на підставі ст. 266 Податкового кодексу України та рішення міської ради від 07.07.2011 № 7/3.

Відповідно до п. 10 рішення Миколаївської міської ради від 26.01.2012 № 15/15 «Про затвердження правил паркування транспортних засобів на території м. Миколаєва» відповідальність за повноту та правильність обчислення, своєчасність подання податкового розрахунку та перерахування збору за паркування до місцевого бюджету покладається на суб'єктів господарювання - операторів паркування, відповідно до вимог чинного законодавства України, контроль щодо сплати збору - на Державну податкову інспекцію в Миколаївській області.

Листом Миколаївської міської ради від 30.12.2011 № 13796/51-1/14-14 надано ДПА у Миколаївській області перелік осіб, які провадять діяльність з забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Миколаєва (оператори паркування) та є платниками відповідного збору, а саме: ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Синсен», ФОП ОСОБА_4, ПП «ПІК», ПАТ «Спортек» та ПП ОСОБА_5

Згідно п. 4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342, оператор - суб'єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, КП «ТАЙМСЕТ» не здійснювало безпосередню діяльність щодо паркування транспортних засобів, не виконувало функції оператора паркування та, відповідно, не здійснювало збір коштів за паркування, а зазначену діяльність операторів здійснювали відповідні суб'єкти господарювання, які й були платниками збору.

Крім того, рішенням Миколаївської міської ради від 24.02.2012 № 178 було затверджено склад конкурсної комісії з визначення суб'єктів господарювання - операторів паркування на території м. Миколаєва. До складу конкурсної комісії увійшов керівник позивача, що свідчить про те, що комунальне підприємство не є оператором паркування, оскільки член конкурсної комісії з визначення кола операторів не може бути оператором паркування.

Зважаючи на вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний