Постанова № 41843969, 09.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 904/5555/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Кривди Д.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року у справі № 904/5555/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, треті особи: Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, про виселення з суборендованого нежитлового приміщення,

за участю представників:

Позивача: не з'явився,

Відповідача: не з'явився,

Третіх осіб: не з'явились.

В с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, Позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, Відповідач), треті особи: Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі - Департамент Дніпропетровської міськради, Третя особа 1), Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (далі - КП "БОМП", Третя особа 2), про виселення з суборендованого нежитлового приміщення, загальною площею 46,33 м2, за адресою: АДРЕСА_1, у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 року, залишеним без змін постановою Дніпропетроського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року, позовні вимоги ФОП ОСОБА_3, задоволено, а саме - виселено ФОП ОСОБА_2 з нежитлового приміщення, загальною площею 46,33 м2, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку.

У поданій касаційній скарзі, Відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти постанову, якою передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13.06.2012 року між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міськради (Орендодавець) і ФОП ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 285-ДКП/12, відповідно до умов якого (п. 1.1.) Орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 року № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 46,33 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, вартість якого згідно з незалежною оцінкою становить 174485,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП "БОМП", для використання під розміщення ветеринарної аптеки. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

В наступному, 28.11.2013 року між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міськради (Орендодавець) і ФОП ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 285-ДКП/12, відповідно до умов якого (п. 1.1.) Орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 року № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 46,33 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, вартість якого згідно з незалежною оцінкою становить 207451,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП "БОМП", для використання під розміщення ветеринарної аптеки. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

При цьому, в пунктах 6.4. кожного із зазначених договорів оренди нерухомого майна передбачалось право Орендаря передавати об'єкт оренди (його частину) в суборенду за письмовим дозволом Орендодавця, погодженим з постійною комісією міської ради, з застосуванням до договору суборенди положень про договору оренди.

Крім того, 14.01.2013 року між ФОП ОСОБА_3 (Суборедодавець) і ФОП ОСОБА_2 (Суборендар) було укладено договір суборенди до договору оренди № 285-ДКП/12 від 13.06.2012 року, згідно умов якого (п. 1.1.), Суборендодавець на підставі договору оренди № 285-ДКП/12 від 13.06.2012 року передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 46,33 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, вартість якого згідно з незалежною оцінкою становить 174485,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП "БОМП", для використання під розміщення ветеринарної аптеки - 24,33 м2 та під розміщення ветеринарного кабінету - 22,0 м2.

В пункті 2.2. договору суборенди від 14.01.2013 року сторони погодили, що Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом суборенди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта суборенди.

Згідно п. 10.1. договору суборенди від 14.01.2013 року, він діє до 13.06.2013 року.

При цьому, пунктами 2.5.-2.7. договору суборенди від 14.01.2013 року передбачалось, що у разі припинення цього договору об'єкт суборенди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору. Суборендар зобов'язаний повернути об'єкт суборенди за актом приймання-передачі об'єкта суборенди, підписаний Суборендодавцем та Суборендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта суборенди. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при передачі об'єкта оренди в оренду покладається на Суборендодавця, а при поверненні об'єкта суборенди - на Суборендаря.

Відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення площею 46,33 м2, щознаходиться на балансі КП "БОМП", за адресою: АДРЕСА_1, Суборендодавець ОСОБА_3 передав вказане майно Суборендарю ОСОБА_2

31.03.2014 року Позивач звернувся до Відповідача з листом про звільнення та повернення останнім суборендованого ним приміщення.

Вимогами ФОП ОСОБА_3 у даній справі є виселення ФОП ОСОБА_2 з суборендованого нежитлового приміщення, загальною площею 46,33 м2, за адресою: АДРЕСА_1, у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, з посиланням на положення ст.ст. 774, 785 ЦК України, ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", умови договору суборенди від 14.01.2013 року, і те, що останній, всупереч умов вказаної угоди, після припинення терміну її дії не повернув займане ним приміщення та відмовляється виселитись з нього добровільно.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 526, 759, 774, 785 ЦК України, умов договору суборенди від 14.01.2013 року, та встановлених обставин справи, посилаючись при цьому на те, що Відповідач, після припинення дії вказаного договору, не повернув займане ним приміщення за відповідним актом, не звільнивши такого і на письмову вимогу Позивача від 31.03.2014 року, тобто користується суборендованим приміщенням без належних на те правових підстав, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і їх задоволення.

Вказані висновки суду першої та апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року у справі №904/5555/14 - без змін.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Кривда Д.С.

Мамонтова О.М.