Постанова № 41843828, 09.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 грудня 2014 р. № 820/17977/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадежння адміністративну справу за позовом Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу на користь державного бюджету України у розмірі 38121,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за ФОП ОСОБА_1 станом на час звернення до суду мається податковий борг у загальному розмірі 38121, 81грн., що виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000292290 та № 0000282290 від 10.06.2013 року. У зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, дана сума підлягає стягненню у примусовому порядку.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 09.12.2014року не прибув, проте звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зазначене судове засідання не прибув. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі вказаних сторін.

Згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою підприємцем та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Індустріальній ОДПІ.

Під час розгляду справи встановлено, що співробітниками податкового органу 19.04.2013року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту з ООО "ИНСТЭП" за період з 21.01.2011року по 02.04.2013року, за наслідками якої складено акт № 1921/22.9-2396911292 від 19.04.2013 року. Вказаний акт був направлений платнику податків засобами поштового зв`язку, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000292290 та № 0000282290 від 10.06.2013 року, якими відповідачу визначено суму грошового зобов'язання у загальному розмірі 38121, 81 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення були направлені ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку.

В зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, який становить 38121, 81 грн., а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, податковий орган звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні справи суд бере до уваги те, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову контролюючого органу, судом враховується, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення - рішення не були оскаржені ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання, є узгодженими. Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму податкового зобов'язання на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковим органом 21.02.2014 року було прийнято податкову вимогу форми "Ф" № 449-17, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується матеріалами справи.

Як було встановлено під час розгляду справи, з дати формування податкової вимоги та на час розгляду справи податковий борг відповідача не переривався.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

У той же час, податковою інспекцією надано суду належне документальне підтвердження того, що податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Пунктами 95.1 та 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що податковим органом належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, які передбачені Податковим кодексом України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати у встановлений строк суми узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61091, АДРЕСА_1) суму податкового боргу у розмірі 38 121 (тридцять вісім тисяч сто двадцять одна)грн. 81коп. на р/р 34120999700009 УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Харкова банк ГУДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999701, МФО 851011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.