Вирок № 41839382, 04.12.2014, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 486/2203/14-к

Провадження № 1-кп/486/176/2014

04 грудня 2014 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Савіна О.І.

при секретарі - Архіповій К.В.,

з участю: прокурора - Руденко О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богданівка Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.11.2014 р. близько 18-00 год. ОСОБА_1 прийшов в гості до колишньої дружини ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3. На той час в квартирі знаходилися двоє малолітніх дітей останніх, сестра ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та подруга - ОСОБА_4. Коли ОСОБА_3 вийшла з квартири у власних справах, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишилися спілкуватися на кухні, при цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вживали горілку. Коли ОСОБА_1 почав на підвищених тонах розмовляти з колишньою дружиною. Вона разом з ОСОБА_4 вийшла до іншої кімнати. Залишившись на кухні, ОСОБА_1 звернув увагу на мобільний телефон моделі «DONOD» в чохлі червоного кольору, який там залишила ОСОБА_2. В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на крадіжку даного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 взяв з шафи мобільний телефон моделі «DONOD» в корпусі темно-коричневого кольору, IMEI-1:НОМЕР_1, IMEI-2: НОМЕР_2, вартістю 250 гривень, в якому знаходилися сім-карти операторів зв'язку "Лайф» і «Ді-джус» загальною вартістю 30 гривень з пластмасовим чохлом червоного кольору вартістю 30 гривень, і таємно викрав їх, помістивши до кишені своїх штанів, після чого близько 20-00 год. вийшов із вищевказаної квартири. Через 20 хвилин ОСОБА_2, виявивши відсутність свого мобільного телефону та запідозривши у крадіжці свого колишнього чоловіка, почала телефонувати з мобільного телефону ОСОБА_4 на номер мобільного телефону ОСОБА_1, який категорично запевняв, що мобільного телефону на кухні не брав, після чого вимкнув свій та викрадений мобільні телефони.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

24 листопада 2014 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12014150120000783 від 15.11.2014 р..

Відповідно до умов вищевказаної угоди потерпіла та обвинувачений у кримінальному провадженні № 12014150120000783 від 15.11.2014 р. за спільною ініціативою та добровільно у відповідності до ст. ст. 468, 469, 471 КПК України уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - 310,25 гривень, яку обвинувачений ОСОБА_1 відшкодував повністю, а також узгоджене покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Також в даній угоді зазначено, що обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд вважає, що вищевказана угода повністю відповідає вимогам чинного законодавства, так як містить всі необхідні реквізити, визначені ст. 471 КПК України, тобто зазначені її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата укладення угоди та підписи сторін.

В підготовчому судовому засіданні потерпіла та обвинувачений підтвердили суду, що угода про примирення укладена між ними добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення.

Дослідивши угоду про примирення, вислухавши доводи обвинуваченого, враховуючи позицію потерпілого, а також думку прокурора, суд вважає, що угода про примирення укладена між обвинуваченим і потерпілим відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирилися добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що угода про примирення, укладена між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 підлягає затвердженню.

А тому, керуючись ст. ст. 374-376, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Угоду про примирення від 24 листопада 2014 року, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному 15.11.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150120000783, - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Речові докази - мобільний телефон моделі «DONOD» в корпусі темно-коричневого кольору, IMEI-1:НОМЕР_1, IMEI-2: НОМЕР_2, та пластмасовий чохол червоного кольору, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 під розписку, залишити останній.

Стягнути з ОСОБА_1 суму вартості проведення товарознавчої експертизи № 135 від 21.11.2014 у кримінальному провадженні № 12014150120000783 в розмірі 491,40 гривень (чотириста дев'яносто одна гривня сорок копійок) на користь держави (НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, р/р 31251272210005 відкритий в ГУДК у Миколаївській області, код ЗКПО 25574110, МФО 826013).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя Южноукраїнського міського суду О. І. Савін