Ухвала суду № 41836425, 03.12.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Ігнатюка Б.Ю. і Мацунича М.В,

при секретарі: Саварина Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 вересня 2014 р. у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про виселення із житлового будинку, -

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в особі Львівської філії (надалі - Банк) звернулося у суд із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в квітні 2014 р.

Просило виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку АДРЕСА_1, та стягнути з відповідачів судові витрати.

На обґрунтування Банк зазначав, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 30.07.3013 р. звернуто стягнення на вказаний будинок як предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18.08.2005 р. із ОСОБА_3. У добровільному порядку відповідачі не звільняють будинку.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23.09.14 р. позов задоволено.

Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує на необхідність застосування ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадянина України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, із таких мотивів.

Згідно з положеннями ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Як видно із матеріалів справи, рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 30.07.13 р. у рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором MKAIGA00000002 від 18.08.05 р. у розмірі 180446.08 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок літ. А загальною площею 81.7 кв. м, житловою площею 43.2 кв. м, та житловий будинок літ Б. загальною площею 108 кв. м, житловою 35.7 кв. м, по АДРЕСА_1 що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 в частині 3/8 та ОСОБА_3 в частині 5/8 частин, шляхом продажу предмету іпотеки та укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом із іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі продажу предмету іпотеки у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, із можливістю здійснення Банком усіх, передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. У решті позову відмовлено (а.с.17-20).

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 03.12.13 р. другий абзац резолютивної частини рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31.10.13 р. доповнено словами: за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконання рішення (а.с.21-25).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення усіх мешканців.

Частина 2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Письмову вимогу про добровільне звільнення житлового будинку відповідачі отримали 24.03.14 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та ними не заперечується (а.с.31).

Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 р., нормами якого встановлено тимчасову заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», не заслуговують на увагу як безпідставні.

Так, у відповідності зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішення про звернення стягнення на указаний предмет іпотеки було ухвалено Мукачівським міськрайонним судом 30.07.13 р. і набрало законної сили після перегляду в апеляційному суді Закарпатської області 03.12.13 р. (дотепер не виконане). Тобто, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки мало місце до набрання чинності Законом України, який просить застосувати апелянт.

Окрім того, предметом позову є не звернення стягнення на майно, а виселення із житлового будинку як наслідок звернутого стягнення на предмет іпотеки через невиконання умов кредитного договору.

За правилами ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

2. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 вересня 2014 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: