Вирок № 41836319, 10.12.2014, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2887/13-к

Провадження № 1-кп/307/32/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бобрушко В.І.

при секретарях Баник А.А., Герич Є.І.

з участю прокурора Рошинець В.А.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070160001089, про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Приборжавське, Іршавського району, зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Хустського районного суду від 02.12.2009 року за ст. 162 ч. 1 до штрафу в розмірі 1000 гривень, вироком Тячівського районного суду від 28.12.2009 року за ст. 185 ч.3 КК України, зміненого в частині покарання вироком апеляційного суду Закарпатської області від 19.05.2010 року, із застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі, вироком Хустського районного суду від 26.07.2010 року за ст. 185 ч. 3 із застосуванням ст.70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, вироком Хустського районного суду від 24.09.2010 року за ст. 185 ч. 2 із застосуванням ст.70 ч.4 КК України до 4 років трьох місяців позбавлення волі, постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.08.2012 року покарання за попереднім вироком Хустського районного суду від 24.09.2010 року в виді позбавлення волі замінено на виправні роботи з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку терміном на 1 рік 4 місяці 2 дні, вироком Хустського районного суду від 05.03.2014 року за ст. 162 ч. 1 до штрафу в розмірі 850 гривень,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2, 395 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 11 червня 2013 року, близько 11-ї години, перебуваючи в приміщенні залу очікування автовокзалу міста Тячів, помітивши, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив повторно здійснити таємну крадіжку чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_2 підійшов до каси автовокзалу, відчинив двері і побачивши на столі грошові кошти в сумі 1700 гривень, що належали потерпілій ОСОБА_3, таємно їх викрав, після чого з місця події втік та в подальшому розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1700 гривень.

Крім того, ОСОБА_2, відносно якого Хустським районним судом Закарпатської області 23 серпня 2013 року було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік та обмеження у вигляді: заборони залишати своє місце проживання в АДРЕСА_1 з 22-ої години до 6-ї години ранку; відвідувати кафе, бари, ресторани та ніші місця, де спиртні напої продають на розлив; виїжджати за межі Хустського району без дозволу Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області; зобов'язання з'являтися для реєстрації в Хустський МВ УМВС України в Закарпатській області кожен перший понеділок місяця на 9 годину за київським часом, профілактична справа якого на підставі поданих письмових заяв ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_2 від 14 жовтня 2013 року до Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області про те, що ОСОБА_2 тимчасово буде проживати разом з ним в АДРЕСА_2, у зв'язку з незадовільними умовами проживання в зимовий період по місцю проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, була передана 23 жовтня 2013 року в Тячівський РВ УМВС України в Закарпатській області, де обвинуваченого ОСОБА_2 було покладено на облік та повідомлено його під розписку, що за ним як піднаглядним буде здійснювалася перевірка згідно обмежень, встановлених 23 серпня 2013 року Хустським районним судом, 20 січня 2014 року, під час перевірки, був відсутній по місцю проживання в АДРЕСА_2, оскільки виїхав у невстановленому напрямку, у зв'язку з чим злісно ухилився від встановленого судом адміністративного нагляду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 по епізоду вчинення ним крадіжки вину свою визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся та пояснив, що зранку 11 червня 2013 року, він посварився з сестрою та хотів поїхати в м. Хуст. В цей день в нього був незрозумілий стан, депресія, стрес і його нічого не цікавило. Так як в касі на автостанції в м. Тячів були трохи відчинені двері, він зайшов всередину приміщення каси і вирішив взяти зі столу грошові кошти та піти грати в гральні автомати. Скільки взяв грошей та якими купюрами вони були він не пам'ятає. Потім він сів в автобус, купив квиток та поїхав в м. Хуст. В Хусті він зайшов в заклад з гральними апаратами, посидів там, після чого приїхала потерпіла з міліціонером. Його привели в м. Тячів в міліцію і сказали, що він має повернути викрадені грошові кошти. Після виплати йому виграшу в закладі, де були гральні автомати всього в нього стало 3000 гривень. з яких 100 чи 200 гривень він дав оператору та 50 гривень дав хлопцеві, який від нього їх попросив, і можливо ще комусь давав гроші, але не пам'ятає. Скільки в нього було грошей перед тим як він виграв 3000 гривень та скільки зашилися після того як дав гроші оператору та хлопцеві він не пам'ятає. Наскільки він пам'ятає, в міліції підраховували гроші і сказали, що в нього залишилося 2600 гривень, які він і повернув. Фізичний чи психологічний вплив на нього працівники міліції не здійснювали. Потім його відпустили додому. Вважає, що зробив недобре, оскільки він займається роботою, малює. На викрадені кошти він хотів купити собі фарби, кісточки, а гроші потім повернути потерпілій. Також пояснив, що виправні роботи він відбував в ТОВ «Карпат Інвест Груп», де йому виплачували заробітну плату та з якої в дохід держави відраховувався 10% заробітку. По епізоду порушення встановленого відносно нього адміністративного нагляду свою вину визнав частково та пояснив, що дійсно Хустським районним судом відносно нього був встановлений адміністративний нагляд по місцю його проживання в АДРЕСА_1.. В подальшому на його прохання його було поставлено на облік як піднаглядного в Тячівському РВ УМВС України в Закарпатській області по місцю проживання його сестри в АДРЕСА_2, де йому повідомили про обмеження, які на нього покладені. Йому було відомо, що з 22-ої години до 6-ї години ранку він повинен бути по місцю свого проживання. Оскільки з сестрою в нього виник конфлікт з приводу вживання ним алкогольних напоїв та що йому потрібно лікуватися, 20 січня 2014 року він порушив умови встановленого адміністративного нагляду та залишив місце свого проживання, пішовши від сестри. .Він сідав на поїзд і катався, йому було все рівно куди їхати. Він поїхав в Хуст і через деякий час повернувся назад до сестри. Мети ухилятися від адміністративного нагляду він не мав. Просить суд суворо його не карати.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердила, що вона працює касиром на автовокзалі в м. Тячів. Біля 11 години 11 червня 2013 року, вона вийшла з каси на двір, а повернувшись, побачила, що на столі немає її особистих грошей в сумі 1700 гривень. Вона зразу подумала, що їх викрав обвинувачений ОСОБА_2, так як звернула увагу на нього, бо він сидів спочатку в залі очікування, а потім, коли вона поверталася з двору до каси, ОСОБА_2 заходив в автобус по маршруту Рахів - Ужгород. Після цього вона зателефонувала шоферові автобусу і спитала, де вийшов ОСОБА_2, на що той відповів, що в Хусті. Також шофер сказав, що бачив у ОСОБА_2 гроші. Вона зателефонувала чоловікові і сказала, щоб той їхав за нею, тому що вони їдуть шукати ОСОБА_2 в Хуст. Вона подумала, що обвинувачений з грошима піде десь вживати алкогольні напої. Вони приїхали в м. Хуст і пішли по барах. Біля вокзалу в м. Хуст вони знайшли ОСОБА_2, забрали його в машину та поїхали в м. Тячів. В Тячеві по факту крадіжки ОСОБА_2 від неї грошей вони звернулися в міліцію. Викрадені від неї кошти в сумі 1700 гривень ОСОБА_2 їй повернув. На даний час матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 вона не має, оскільки шкода їй відшкодована, а тому просить суд суворо його не карати.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що влітку 2013 року, точної дати не пам'ятає, йому зателефонувала його жінка потерпіла ОСОБА_3 і сказала, що від неї викрали гроші і щоб він їхав за нею. Після цього вони разом поїхали в м. Хуст, тому що шофер бачив як обвинувачений виходив з грошима з автобуса в Хусті. В Хусті вони шукали обвинуваченого по барах і коли вже хотіли повертатися додому, жінка сказала, щоб вони зайшли ще в один бар. Зайшовши в бар, вони побачили ОСОБА_2 і запросили його в машину. Обвинуваченому ОСОБА_2 вони запропонували піти в міліцію та повідомили, що жінка бачила як він крав гроші. На їх пропозицію піти в міліцію розібратися по факту вчинення ним крадіжки грошей ОСОБА_2 погодився і поїхав разом з ними в міліцію в Тячів. Насильства відносно ОСОБА_2 вони не здійснювали. Приїхавши в м. Тячів, ОСОБА_2 налякався відповідальності та віддав жінці викрадені гроші в сумі 1700 гривень та попросив, щоб вони не йшли в міліцію, але вони все одно написали заяву по факту крадіжки грошей.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні на підставі ст.63 Конституції України від дачі показів відносно обвинуваченого ОСОБА_2, який є її рідним братом, відмовилася.

З протоколу огляду місця події від 11.06.2013 року встановлено місце вчинення злочину по епізоду крадіжки .

(Т.2 а.с.13-14)

Згідно акту судово-психіатричної експертизи від 27 лютого 2014 року за №33 ОСОБА_2 виявляє ознаки алкогольної залежності, про що свідчать анамнестичні відомості про тривале і часте вживання алкоголю, неодноразові лікування в психіатричній лікарні з цього приводу, а також клінічні ознаки - непереборний потяг до алкоголю, втрата кількісного та ситуативного контролю, здійснення протиправних вчинків з метою вжити алкогольні напої. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, та в даний час виявляє ознаки алкогольної залежності. В момент вчинення злочину міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Застосування заходів медичного характеру не потребує.

(Т.1 а.с.56-59)

Згідно до постанови Хустського районного суду Закарпатської області від 23.08.2013 року відносно ОСОБА_2 було встановлено адміністративний нагляд та застосовано обмеження у вигляді: заборони залишати своє місце проживання в АДРЕСА_1 з 22-ої години до 6-ї години ранку; відвідувати кафе, бари, ресторани та ніші місця, де спиртні напої продають на розлив; виїжджати за межі Хустського району без дозволу Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області; зобов'язання з'являтися для реєстрації в Хустський МВ УМВС України в Закарпатській області кожен перший понеділок місяця на 9 годину за київським часом

(Т.4 а.с.33)

Згідно письмових заяв ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_2 від 14 жовтня 2013 року, поданих до Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області, було повідомлено, що ОСОБА_2 тимчасово буде проживати в АДРЕСА_2,

(Т.4 а.с.17-18)

Відповідно до письмового повідомлення Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області від 16 жовтня 2013 року за №37/1440, направленого в Тячівський РВ УМВС України в Закарпатській області, було повідомлено, що ОСОБА_2, який перебуває під адміністративним наглядом дозволено виїхати на постійне місце проживання в АДРЕСА_2,, а тому просили Тячівський РВ УМВС України в Закарпатській області організувати контроль та здійснити спостереження за піднаглядним ОСОБА_2

(Т.4 а.с.20)

Згідно письмового повідомлення Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 24 жовтня 2013 року, направленого в Хустський МВ УМВС України в Закарпатській області, було повідомлено, що в Тячівський РВ УМВС України в Закарпатській області надійшла справа про адміністративний нагляд ОСОБА_2, який 16 жовтня 2013 року з»явився в Тячівський РВ УМВС України в Закарпатській області та повідомив, що буде проживати в сестри ОСОБА_7 в АДРЕСА_2,

(Т.4 а.с.21)

Згідно постанов Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2014 року та 1 квітня 2014 року ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду, вчинені ним 10 січня 2014 року та 11 січня 2014 року.

(Т.4 а.28-29)

Факт відсутності з 20 січня 2014 року за місцем проживання в АДРЕСА_2, обвинуваченого ОСОБА_2, відносно якого встановлено адміністративний нагляд, стверджено рапортом дільничного інспектора міліції СДІМ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 22 січня 2014 року.

(Т.4 а.с.27)

Згідно акту судово-психіатричної експертизи від 22 травня 2014 року за №74 ОСОБА_2 виявляє ознаки алкогольної залежності, про що свідчать анамнестичні відомості про тривале і часте вживання алкоголю, неодноразові лікування в психіатричній лікарні з цього приводу, а також клінічні ознаки - непереборний потяг до алкоголю, втрата кількісного та ситуативного контролю, здійснення протиправних вчинків з метою вжити алкогольні напої. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, та в даний час виявляє ознаки алкогольної залежності. В момент вчинення злочину міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними.

(Т.4 а.с.69-73)

Відповідно до повідомлення Хустського МВ КВІ від 16.04.2014 року за №992/14 на підставі постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.08.2012 року в них на облік 07.09.2012 року покладений ОСОБА_2 щодо відбуття ним покарання у виді виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10% його заробітку. Перерахування коштів було здійснено тільки за два місяці. Інші документи щодо відрахування коштів у справі відсутні.

(Т.1 а.с.72)

Згідно повідомлення ДПІ у Тячівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області від 06.11.2014 року за №1000 встановлено, що згідно відомостей, наявних у центральній базі ДРФО, громадянин ОСОБА_2, номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 за період з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2014 року в ТОВ «Карпат Інвест Груп» отримав дохід в сумі 16974,06 гривень, з відрахуванням податкових платежів.

(Т.1 а.с.176)

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів в судовому засіданні доведена, а тому його дії слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України за кваліфікуючими ознаками як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за ст.395 КК України за кваліфікуючими ознаками як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується посередньо, є раніше судимий.

Обставини справи, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 є визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставиною справи, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 є рецидив злочинів.

При цьому, оскільки в судовому засіданні стороною обвинувачення належних і допустимих доказів, які б вказували, що обвинувачений ОСОБА_2 частково не відбув покарання в виді виправних робіт терміном 1 рік 4 місяці 2 дні з відрахуванням 10% заробітку в дохід держави, яке було замінено йому постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.08.2012 року з покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком Хустського районного суду від 24.09.2010 року, не зважаючи, що судом під час розгляду провадження ухвалою від 17 квітня 2014 року (Т.1 а.с.74-75) було направлено доручення органу досудового розслідування - слідчому відділу Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області провести певні слідчі дії, а саме встановити місце відбування засудженим ОСОБА_2 покарання в виді виправних робіт та фактичний строк відбуття засудженим ОСОБА_2 покарання в виді виправних робіт за вироком Хустського районного суду від 24.09.2010 року за ст. 185 ч. 2 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, яке постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.08.2012 року було замінено на виправні роботи з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку терміном на 1 рік 4 місяці 2 дні, яке на протязі більше семи місяців, незважаючи на нагадування суду, виконано не було, даними ДПІ у Тячівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області стверджено, що за період з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2014 року в ТОВ «Карпат Інвест Груп» ОСОБА_2 отримав дохід в розмірі 16974,06 гривень, з відрахуванням податкових платежів, тобто фактично ОСОБА_2 відбував виправні роботи, при цьому обов'язок перерахування 10% заробітку в дохід держави при відбуванні обвинуваченим покарання в виді виправних робіт лежить на відповідальних особах товариства, де відбуває покарання обвинувачений, а не на обвинуваченому ОСОБА_2, контроль за перерахуванням 10% заробітку в дохід держави при відбуванні обвинуваченим покарання в виді виправних робіт здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією, беручи до уваги, що згідно ст..62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд, при призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_2, не застосовує ст..71 КК України щодо приєднання йому не відбутої частини покарання в виді виправних робіт, яке було замінено постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.08.2012 року з покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком Хустського районного суду від 24.09.2010 року.

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_2, за наявності альтернативної санкції ст.185 ч.2 КК України суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно і доцільно призначити остаточне покарання в виді арешту.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази - грошові кошти в загальній сумі 1700 гривень (одна тисяча сімсот гривень), з яких сім купюр номіналом по 200 гривень, наступних серій та номерів: ЄФ 2206331; ВЖ 5321477; ЕБ 4009605; ЗВ 5949168; ЗГ 1286612; ЕБ 3798250; АБ 0396707; три купюри номіналом по 50 гривень наступних серій та номерів: ЕЕ 6871463; КИ 2297198; КС 5058877, п'ять купюр номіналом по 20 гривень наступних серій та номерів: КФ 6672238; ЕФ 2461286; КЛ 6455474; КИ 2792434; КШ 2911930; п'ять купюр номіналом по 10 гривень наступних серій та номерів: НЦ 9956982; ЕЮ 9654612; МЕ 6587441; КП 9548485; КП 6757115, які знаходяться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_3, слід залишити їй як власнику.

Процесуальних витрат не має.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст. 395 КК України і призначити йому покарання за ст.185 ч.2 КК України в виді арешту строком на три місяці, а за ст.395 КК України в виді арешту строком на один місяць.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити три місяці арешту.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю з вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 5 березня 2014 року шляхом повного складання призначених покарань, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити покарання в виді арешту строком на три місяці та штрафу в розмірі 850 гривень, які виконуються самостійно.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 23 жовтня 2014 року, тобто з моменту його затримання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Цивільного позову не заявлено.

Речові докази - грошові кошти в загальній сумі 1700 гривень (одна тисяча сімсот гривень), з яких сім купюр номіналом по 200 гривень, наступних серій та номерів: ЄФ 2206331; ВЖ 5321477; ЕБ 4009605; ЗВ 5949168; ЗГ 1286612; ЕБ 3798250; АБ 0396707; три купюри номіналом по 50 гривень наступних серій та номерів: ЕЕ 6871463; КИ 2297198; КС 5058877, п'ять купюр номіналом по 20 гривень наступних серій та номерів: КФ 6672238; ЕФ 2461286; КЛ 6455474; КИ 2792434; КШ 2911930; п'ять купюр номіналом по 10 гривень наступних серій та номерів: НЦ 9956982; ЕЮ 9654612; МЕ 6587441; КП 9548485; КП 6757115, які знаходяться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_3, залишити їй як власнику.

Процесуальних витрат немає.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: В.І. Бобрушко