Вирок № 41835532, 10.12.2014, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/6299/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міросєді А. І. ,

при секретарі Ульянцевій С.А.,

за участю:

прокурора Модного Р.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області обвинувальний акт і угоду про примирення по кримінальному провадженню (внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014050380001282 від 24 вересня 2014 року) за підозрою:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, студента 4-го курсу Костянтинівського індустріального технікуму ДВНЗ «ДонНТУ», раніше не судимого, зареєстрований по АДРЕСА_1, фактично мешкає по АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_2 22 вересня 2014 року приблизно о 21 годині (більш точний час в ході слідства встановлено не було), знаходячись в приміщенні будівлі інженерного корпусу ТОВ «Будскло-Трейдинг», розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Леніна 208, яку він охороняв, в одній із кімнат на першому поверсі знайшов три батареї опалення із 9-ти секцій кожна, які він вирішив викрасти. Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна перетягнув по одній батареї до виходу з приміщення, після чого подзвонив по мобільному телефону своїм знайомим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і попросив їх допомогти йому перенести батареї в салон його автомобіля, який знаходився біля входу вищевказаної будівлі, при цьому ввів останніх в оману з приводу правомірності своїх дій, пояснивши, що батареї йому дозволив взяти начальник охорони в рахунок заробітної плати. На його прохання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодилися, після чого ОСОБА_2 на своєму автомобілі «ВАЗ-2105», д/н НОМЕР_1, привіз їх до будівлі інженерного корпусу ТОВ «Будскло-Трейдинг», розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Леніна 208, де приблизно о 22 годині вони допомогли ОСОБА_2 перенести батареї опалення в його автомобіль. Тобто, ОСОБА_2, діючи таємно, умисно, з корисливих понукань, реалізувавши свій злочинний умисел, викрав три чавунних батареї опалення із 9 секцій кожна, вартістю 243 грн. кожна, які сховав в автомобілі «ВАЗ-2105», д/н НОМЕР_1, біля будівлі інженерного корпусу ТОВ «Будскло-Трейдинг», чим завдав ТОВ «Будскло-Трейдинг» матеріальну шкоду на загальну суму 729 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України.

24 листопада 2014 року у даному кримінальному провадженні № 12014050380001282 між представником потерпілого ТОВ «Будскло-Трейдинг» ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою представник потерпілого ТОВ «Будскло-Трейдинг» та підозрюваний ОСОБА_2 за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України, виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій підозрюваного за ч.1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, розмір шкоди, що відшкодована потерпілому, який не має до ОСОБА_2 матеріальних претензій, при цьому підозрюваний ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 185 КК України.

Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу у розмірі 1200 гривень, та отримана згода підозрюваного на призначення такого покарання.

Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені представнику потерпілого та підозрюваному.

Розглядаючи, в порядку встановленому п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди про примирення між представником потерпілого та підозрюваним дотримані вимоги і правила кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, просить суд затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші, передбачені угодою заходи.

Представник потерпілого ТОВ «Будскло-Трейдинг» ОСОБА_1 у судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, укладену між ним і підозрюваним ОСОБА_2 та призначити останньому узгоджену ними міру покарання, при цьому підтвердив, що йому роз'яснено та зрозуміло наслідки укладення угоди та обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні також просив суд вказану угоду, укладену між ним та представником потерпілого ТОВ «Будскло-Трейдинг» ОСОБА_1 затвердити і призначити йому узгоджену в угоді міру покарання та інші, передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, в обсязі оголошеної йому підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, крім того зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.

При вирішенні питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд враховує, що злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до вимог ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між представником потерпілого ТОВ «Будскло-Трейдинг» та підозрюваним ОСОБА_2 є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з представником потерпілого ТОВ «Будскло-Трейдинг» угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені в п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Крім того, представник потерпілого ТОВ «Будскло-Трейдинг» ОСОБА_1 в свою чергу цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Перевіряючи угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд приходить до висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним положеннями ст. 65 КК України.

На підставі викладеного, виходячи з того, що умови угоди про примирення, укладеної між представником потерпілого ТОВ «Будскло-Трейдинг» ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2 є щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 471, 474, 475 КПК України, -

з а с у д и в :

Затвердити угоду від 24 листопада 2014 року про примирення між представником потерпілого ТОВ «Будскло-Трейдинг» (ЄДРПОУ 32329419) ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному проваджені № 12014050380001282 від 24 вересня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 24 листопада 2014 року покарання у виді штрафу у розмірі 1200,00 (однієї тисячі двохсот) грн.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази: три чавунних батареї опалення по 9 секцій кожна, які передані на зберігання до ТОВ «Будскло-Трейдинг», - вважати повернутими за належністю; автомобіль «ВАЗ-2105», д/н НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_2, - вважати повернутим за належністю.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя