Вирок № 41835194, 10.12.2014, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4873/2014-к 1-кп/219/379/2014

В И РО К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2014 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді: Букрєя С.П.,

при секретарі: Смага Н.М.,

з участю: прокурора Овчаренка О.Ф.

потерпілої: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Артемівську Донецької області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Макіївка Донецької області,

українця, громадянина України,

раніше не судимий,

не працюючого,

не одруженого,

з середньою спеціальною освітою,

який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1,

проживає за адресою:

АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_2 20 липня 2014 року о 08.00 год., керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому в якості пасажира їхала потерпіла ОСОБА_1, та рухаючись по автодорозі сполученням Часів Яр-Миколаївна з боку вулиці Фрунзе міста Часів Яр Артемівського району Донецької області в напрямку села Миколаївка Костянтинівського району Донецької області зі швидкістю приблизно 80-90 км/год, діючи з необережності у виді злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити шляхом належного виконання вимог п.п.12.1, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з наступними змінами, не вибравши безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки, поблизу будинку №11 по вулиці Фрунзе у місті Часів Яр Артемівського району Донецької області не впорався з керуванням та, виїхавши за межі проїзної частини на праву сторону відносно напрямку свого руху, допустив перекидання автомобіля, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді множинних забиттів та саден голови, тулуба й кінцівок, закритого перелому обох лобкових кісток, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, зокрема, про те, що він 20 липня 2014 року о 08.00 год., керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому в якості пасажира їхала потерпіла ОСОБА_1, та рухаючись по автодорозі сполученням Часів Яр-Миколаївна з боку вулиці Фрунзе міста Часів Яр Артемівського району Донецької області в напрямку села Миколаївка Костянтинівського району Донецької області зі швидкістю приблизно 80-90 км/год, не вибрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки, яка склалась, та поблизу будинку №11 по вулиці Фрунзе у місті Часів Яр Артемівського району Донецької області не впорався з керуванням, виїхавши за межі проїзної частини на праву сторону відносно напрямку свого руху, допустив перекидання автомобіля, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. Просить суд суворо його не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження доказів у судовому засіданні допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини у повному обсязі, його вина у повній мірі підтверджується сукупністю доказів по справі, які погоджуються між собою і не оспорюються учасниками судового засідання.

Оцінивши докази, які є в матеріалах кримінального провадження, як з точки зору допустимості, так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому проваджені доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчинений ним злочин правильно кваліфіковано органами досудового слідства і має всі ознаки злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що воно, в силу ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Одночасно, суд вважає необхідним прийняти до уваги щире каяття обвинуваченого в скоєному та добровільне відшкодування шкоди потерпілій, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, що обвинувачений скоїв злочин вперше, який є необережним, останній позитивно характеризується за місцем проживання і, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, обставини, що пом'якшує покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, позиції потерпілої, суд вважає можливим призначити ОСОБА_2 мінімальне покарання у вигляді штрафу в дохід держави, передбачене санкцією ч.1 ст. 286 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення, співрозмірним скоєному та попередить скоєння ним нових правопорушень. Також суд вважає можливим не застосовувати відносно ОСОБА_2 додаткову міру покарання, передбачену ч.1 ст. 286 КК України, у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами приймаючи до уваги особу винного та всі обставини скоєння кримінального правопорушення, в тому числі відсутність грубого порушення Правил дорожнього руху.

Цивільний позов Артемівського міжрайонного прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Центральної районної лікарні м.Артемівська до ОСОБА_2 про стягнення коштів слід задовольнити, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 20 липня 2014 року, потерпіла ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні, внаслідок чого підлягають відшкодуванню кошти, затрачені на її лікування та утримання, на суму 1 312, 16 грн., що підтверджено документально.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов Артемівського міжрайонного прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Центральної районної лікарні м.Артемівська до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Центральної районної лікарні м.Артемівська / р/р 35412031002151 банк ГУДКУ в Донецькій області УДК м.Артемівськ МФО 834016, ОКПО 01990217/ - 1 312 (одна тисяча триста дванадцять) грн. 16 коп. витрат, понесених на лікування та утримання потерпілої ОСОБА_1

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий С. П.Букрєй