Ухвала суду № 41832558, 09.12.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5416/14-к

Провадження № 11-кп/779/353/2014

Категорія ст.185 ч.3 КК України

Головуючий у 1 інстанції Попович В. С.

Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :

головуючого судді Фіцака Т.Д.,

суддів Вилки С.С.,Томенчука Б.М.

секретаря судового засідання Гладун О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 01 жовтня 2014 року, згідно якого

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1, де і проживає,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

з участю прокурора Рибки Л.Я.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, вважає даний вирок необґрунтовано суворим та не справедливим. Суд не взяв до уваги усі доводи і обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості злочину, а саме не було встановлено в повному обсязі мотиву даного правопорушення, ні причин які підштовхнули його до цього вчинку. Визнає те, що переступив закон і скоїв дане правопорушення в чому щиро розкаюється і шкодує про вчинене. Зазначає, що мотивом його вчинку без будь - яких сумнівів стало тяжке сімейне становище на той момент. Просить застосувати щодо нього ст. 69 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що ним не оспорюються обставини справи та правова кваліфікація. Натомість вважає, що обране ОСОБА_2 покарання є надто суворим, а також судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано обставини, які пом'якшують відповідальність, що дає підставу для застосування ст.69 КК України. Просить змінити вирок Івано - Франківського міського суду від 01 жовтня 2014 року у частині призначення покарання ОСОБА_2, встановивши для нього покарання у виді двох років обмеження волі.

За вироком суду ОСОБА_2, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє 14 жовтня 2011 року вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, покарання відбув повністю, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу залишено без змін - тримання під вартою.

Строк відбування призначеного покарання вказано рахувати з 11 квітня 2014 року.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену повторно, поєднану з проникненням у приміщення, при наступних обставин 16 лютого 2014 року близько 21 год. 50 хв. обвинувачений перебуваючи по АДРЕСА_2, діючи умисно та з метою викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження склопакету, проник в приміщення кіоску, звідки намагався таємно викрасти продукти харчування, найменування яких наведено у вироку, і які належать ОСОБА_4 на загальну суму 754 грн. 15 коп. Однак злочин ОСОБА_2 не довів до кінця, оскільки був виявлений в приміщенні вказаного кіоску, а в подальшому затриманий працівниками приватної охорони «Корона Карпат» на місці його скоєння.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити;

- прокурор заперечив з приводу поданих апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 просив залишити їх без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вирок суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України, тобто є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України ґрунтується на належно зібраних і досліджених по справі достовірних доказах і не оспорюється в апеляційній скарзі.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд першої інстанції, дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання і врахував ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання в силу ст. 66, 67 КК України.

Тому на думку колегії суддів, доводи обвинуваченого та його захисника ОСОБА_3 в апеляційних скаргах про те, що судом не враховано пом'якшуючі обставини є безпідставними.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що судом визнано обставинами, що пом'якшують покарання : визнання вини як на досудовому розслідуванні так і в суді, сприяння розкриттю злочину, щире каяття, що мав місце замах на вчинення злочину і вказаними злочинними діями не заподіяно реальної майнової шкоди, молодий вік обвинуваченого.

Обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння судом виключено.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Окрім цього, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. 409 КПК України для зміни вироку суду першої інстанції, так як суд призначив мінімальне покарання, яке відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого, в межах санкції ст. 185 ч. 3 КК України, як і не встановлено обставин для застосування ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного покарання.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення як необґрунтовані. Доводи апеляційних скарг поданих обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником ОСОБА_3 повністю спростовуються висновками суду першої інстанції, які є обґрунтованими належними доказами, яким дана вичерпна правова оцінка.

Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 залишити - без задоволення, вирок Івано - Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, засудженим у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: С.С. Вилка

Б.М.Томенчук

Згідно з оригіналом:

Суддя Т.Д. Фіцак