Постанова № 41830231, 07.11.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а-900/14

в справі №760/22660/14-а

ПОСТАНОВА

іменем України

07 листопада 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л. А.

при секретарі - Боровик О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві; третя особа: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання постанови незаконною та її скасування, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві від 10 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження незаконною та скасувати її.

Свої вимоги мотивує тим, що 10 жовтня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 44041915 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 14 липня 2014 року в справі № 2-а-286/14 на виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 14 березня 2014 року.

Вважає її незаконною, оскільки відповідачем в особі вищезазначеного державного виконавця неправомірно застосовано норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ст. 49 даного Закону, у зв'язку з тим, що жоден документ у матеріалах виконавчого провадження № 44041915 не містить відомостей по те, що військова частина А0515 є Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.

Посилається на те, що рішення в справі № 2-а-286/14 носить зобов'язальний характер, а тому виконання судового рішення у рамках виконавчого провадження має проводитись відповідачем в порядку, встановленому ст. 7 Закону України «Про гарантію держави щодо виконання судових рішень».

Крім того, порядок виконання судового рішення зобов'язального характеру встановлений ст. 75Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець не виносив постанов про накладення двох штрафів, не виносив подання правоохоронним органам про притягнення боржника до відповідальності, не звертався до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, чим порушив вимоги законодавства, які регулюють порядок примусового виконання рішень суду.

Враховуючи викладене вище, вважає дії відповідача неправомірними та просить задовольнити позов.

Позивач судовий розгляд просив провести без його участі.

Відповідач та третя особа до суду не з'явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності учасників процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 14 березня 2014 року позивачу видано виконавчий лист від 14 липня 2014 року, з яким він звернувся до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві.

10 жовтня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві Москаленко В.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Підставами винесення такої постанови є посилання державного виконавця на те, що військова частина А0515 є структурним підрозділом Міністерства оборони України, а тому підвідомчість даного виконавчого провадження належить відділу примусового виконання рішень.

Військова частина А0515 в особі Головного управління розвідки є структурним підрозділом Міноборони України як центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до п. її. 1.4 Положення, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва тощо, відповідно до покладених на нього завдань, у тому числі проводить розвідувальну та інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах національної безпеки та оборони держави.

Правові основи організації і діяльності державних органів, які здійснюють розвідувальну діяльність з метою захисту національних інтересів України від зовнішніх загроз, порядок контролю і нагляду за їх діяльністю визначені Законом України «Про розвідувальні органи У країни».

Розвідувальні органи України є юридичними особами, вони мають дійсне та умовне найменування, відповідні емблеми, печатки і штампи, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки, у тому числі валютні, в банках та інших фінансових установах.

Координація діяльності розвідувальних органів України здійснюється Президентом України через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України, яка діє відповідно до Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України".

Проаналізувавши норми чинного законодавства, державний виконавець мотивує постанову тим, що військова частина А0515 - Головне управління розвідки - підпорядкована Міноборони України, але не є його територіальним структурним підрозділом, а самостійним (спеціальним), і відноситься до переліку інших органів державної влади.

Відповідно до п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізовані прокуратури на правах обласних, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи.

Враховуючи викладене вище, на думку державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві Москаленко В.В., виконання рішень, за якими боржником є військова частина А0515, покладається на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Як встановлено положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Органами державної виконавчої служби згідно зі ст. 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень визначено ст. 21 Закону.

Нормами цієї статті встановлено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи або сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, «військова частина А0515» є юридичною особою, має ідентифікаційний код юридичної особи «22990919» та провадить господарську діяльність за кодами КВЕД 80.20 Обслуговування систем безпеки ; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у. (основний).

Тобто, боржник - «військова частина А0515» не є структурним підрозділом центрального органу виконавчої влади Міністерства оборони України, а є підпорядкованою організацією (військовою частиною), що дає підстави зробити висновок, що виконання рішення згідно згаданого виконавчого листа покладається саме на відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, як на районний у місті відділ державної виконавчої служби відповідного управління юстиції.

Крім того, ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема п. 10 ч. 1 ст. 49 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Проте, підстави якими державний виконавець мотивує необхідність закінчення виконавчого провадження в даній справі є надуманими.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 21, 49 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 18, 128, 181 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві Москаленко В.В. від 10 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 44041915 недійсною та скасувати її.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Суддя: