Постанова № 41828722, 03.12.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4207/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2014 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Зємцов В.В. розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2014 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука. Зазначала, що 10 вересня 2002 року її було прийнято на роботу до Виконавчого к/епітету Автозаводської районної ради міста Кременчука.

Про існування колективного договору на 2010-2013 роки та з його змістом, ніхто її не ознайомлював, а тому про закріплене в ньому право на отримання матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати на вирішення соціально-побутових проблем, відомо не було.

Дізналася про це право лише в 2014 році від свого колишнього колеги по роботі ОСОБА_3.

25 листопада 2010 року звільнилася з Виконавчого комітеті Автозаводської районної ради м. Кременчука.

Під час звільнення та розрахунку відповідачем з нею, останній розрахувався з нею не в повному обсягу, оскільки ним не було виплачено матеріальну допомогу за 2010 рік виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати.

З зібраних документів, зокрема з листа Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука від 17.03.2014 року № 01-29/444 адресованого Автозаводському районному суду м. Кременчука, вбачається, що в 2010 році працівникам виконкому виплачувалася матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, що є додатковим свідченням наявності в неї права на її отримання в 2010 році, якого фактично незаконно відповідач позбавив

Отже, відповідачем було допущено неправомірну бездіяльність в частині неповідомлення про наявне в неї, за колективним договором 2010-2013 років право на отримання матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати на вирішення соціально-побутових проблем та в частині не виплати самостійно відповідачем в 2010 році вищевказаної матеріальної допомоги.

Просила визнати неправомірною бездіяльність Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука в частині неповідомлення її, про наявне в неї, за колективним договором 2010-2013 років, право на отримання матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати для вирішення соціально-побутових проблем та в частині не виплати самостійно відповідачем в 2010 рої вищевказаної матеріальної допомоги.

Зобов'язати Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука нарахувати та виплатити їй за 2010 рік матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Позивач просила справу розглядати без її участі. Позов підтримала.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив справу розглянути без його участі.

Клопотань про допит свідків або експертів не заявлялося.

Вирішуючи спір, суд встановив такі фактичні обставини справи:

Позивача 10.09.2002 року було прийнято на роботу до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука. 25 листопада 2010 року він звільнився.

Позивачу була виплачена матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у 2010 році на підставі рішення Автозаводської районної Ради м. Кременчука від 21 листопада 2006 року, згідно її заяви від 05 листопада 2010 року, що також підтверджується розрахунковим листком позивача по заробітній платі за листопад 2010 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ч. 2 ст.33 Закону «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно п. 2.3. Постанови КМУ від 09.03.2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівниками таких органів надано право в межах затвердженого фонду оплати праці: надавати працівникам матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Згідно з роз'ясненням Міністерства праці та соціальної політики України від 16.10.2009 р. N 620/13/84-09, рішення про надання такої матеріальної допомоги приймається керівником відповідного органу, виходячи з обставин, викладених у заяві працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 року N 3356-XII, умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до п. 5.3 розділу 5 колективного договору на 2010-2013 роки, укладеного між відповідачем та трудовим колективом, при наявності коштів адміністрація зобов'язується надавати матеріальну допомогу працюючим у розмірі середньомісячної заробітної плати на вирішення соціально-побутових проблем.

Враховуючи вищевикладене, що наявні підстави для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення ухвали, а особами, які не приймали участь у розгляді справи в цей же термін з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: