Рішення № 41826439, 09.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р.Справа № 922/5207/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків; до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України", с. Комсомольське; про стягнення 40.220,67 грн. за участю представників:

позивача - Бахтіярова Е.Т., довіреність № 1/2а-05/1214 від 10.11.2014 р.; Ушаков В.С., довіреність № 1/2а-03/396 від 11.04.2014р.;

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України 13.11.2014 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" про стягнення суми боргу 40.220,67 грн.

В обгрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем умов ліцензійного договору на передачу прав на використання сорту рослин на умовах невиключної ліцензій від 05.02.2013 р. № 232-М в частині повної та своєчасної оплати ліцензійної винагороди у відповідності до умов п.4.1. договору (24.900,00грн. за актом № 11 від 28.02.2013р., а.с. 14; 15.320,67грн. - 5% від обсягів виробленої продукції за звітом від 31.10.2013р., а.с. 13) ; в якості правових підстав позову вказує на норми ст. ст. 420, 422, 426, 1107, 1109 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України.

Представники позивача у судовому засіданні 09.12.2014р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні. Також представник позивача звернувся до суду із заявою про долучення до матеріалів справи доказів, поданих на виконання вимоги суду за супровідним листом від 03.12.2014 р. вх. № 43293, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 46).

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимог, суд установив наступне.

Між Інститутом рослинництва імені В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (ліцензіар) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Комсомолець" інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" (ліцензіат) було укладено ліцензійний договір на передачу прав на використання сорту рослин на умовах невиключної ліцензії від 05.02.2013 р. № 232-М (а.с. 11-12), відповідно до п.1.1. якого ліцензіар передає невиключне право (невиключну ліцензію) на використання сортів: озимої пшениці Василина.

Згідно п.1.2. зазначеного договору невиключна ліцензія - це дозвіл, за яким Ліцензіар передас право використання сорту Ліцензіату, залишаючи за собою право на використання зазначеного сорту та надання ліцензій іншим особам.

На підставі п. 2.3. зазначеного договору відповідач (ліцензіат) зобов'язується своєчасно виплачувати позивачу (ліцензіару) винагороду на умовах, зазначених у розділі 4 цього договору.

У розділі 4 зазначеного договору «Ліцензійні платежі» у пункті 4.1. встановлено, що відповідач - ліцензіат сплачує позивачу - ліцензіару винагороду (роялті) у формі: за підпунктом «а» вказаного пункту 4.1 початковий платіж в сумі 24.900,00 грн. протягом 10 днів з дати набуття чинності цього договору (або від дати рахунка, або від дати акту виконаних робіт).

Акт приймання - здавання робіт №11 сторони підписали 28.02.2013 року на суму 24.900,00 грн. (а.с. 14).

На підставі п.5.1. зазначеного договору відповідач зобов'язаний до 31 жовтня кожного року чинності надати позивачу звіт про виробництво та рух насіння. За п.5.2. цього ж договору для підтвердження даних у звіті відповідач надає позивачу копії акту апробації сортових посівів, сертифікату якості насіння та при необхідності акт вибракування насіннєвих посівів.

Згідно п.п. «б» пункту 4.1. розділу 4 «Ліцензійні платежі» вказаного договору відповідач сплачує позивачу ліцензійну винагороду у формі платежу у розмірі 5% за еліту (без ПДВ) від обсягів виробленої продукції з урахуванням ціни на умовах франко- завод відповідача, що становить на підставі зазначено поданого відповідачем звіту.

Відповідно до звіту від 31.10.2013 р. (а.с. 13) сума за реалізоване насіння репродукції еліта дорівнює 218.866,67 грн., отже розмір ліцензійної винагороди, за змістом п.п. «б» п.4.1. договору, дорівнює 15.320,67 грн.

Даний платіж згідно зазначено підпункту відповідач мав сплатити до 20 жовтня кожного року чинності (для озимих культур) даного договору.

В порушення строків установлених у договорі, відповідачем не було сплачено ліцензійну винагороду за договором в сумі 40.220,67 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією 03.09.2013р. № 1/2а-05/973 (а.с. 15), у відповідь на неї відповідач запропонував графік погашення заборгованості від 04.09.2013 року №172 (а.с. 17) з вересня 2013 року до грудня 2013 року.

Як стверджує позивач у позовній заяві відповідачем, строки оплат, визначені відповідачем у цьому графіку, недотримані, ліцензійна винагорода не сплачена.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

За ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, що передбачено ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 1107 , ч. ч. 1, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України, розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі, зокрема, ліцензійного договору, який укладається в письмовій формі; за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням цього Кодексу та іншого закону; у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи, що факт отримання невиключного права за ліцензійним договором на передачу прав на використання сорту рослин на умовах невиключної ліцензії від 05.02.2013 р. № 232-М підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, доказів оплати ліцензійної винагороди обсязі матеріали справи не містять, - позов про стягнення суми боргу у розмірі 40.220,67 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі, що складаються з 1.827,00 грн. судового збору, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 11, 432, 509, 627, 628, 629, 1107, 1109 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" (64644, Харківська обл., Лозівський район, селище Комсомольське, вул. Жовтнева, б. 19-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 0546046) на користь Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (61060, м. Харків, пр. Московський, 142, Ідентифікаційний Код 00497176) суму боргу 40.220, 67 грн.

Рахунок Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр'єва для оплати: № 31258201110326 в ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011.

3. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" (64644, Харківська обл., Лозівський район, селище Комсомольське, вул. Жовтнева, б. 19-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 0546046) на користь Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (61060, м. Харків, пр. Московський, 142, Ідентифікаційний Код 00497176) витрати на оплату судового збору в розмірі 1.827,00 грн.

Рахунок Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр'єва для оплати: № 31258201110326 в ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.12.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа № 922/5207/14/