Ухвала суду № 41826384, 10.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

УХВАЛА

"10" грудня 2014 р.

Справа № 916/4878/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТОРГ” (зареєстрована 04.12.2014 р. за вх. № 2-5613/14) про забезпечення позову до Приватного підприємства „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА” про стягнення 373448,38 грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення та виселення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТОРГ” (далі – ТОВ „ОДЕСТОРГ”) звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА” (далі – ПП „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА”) про:

- стягнення 373448,38 грн., з яких: заборгованість з орендної плати за договором № 1-13/09/13 оренди нежитлового приміщення від 13.09.2013 р. в сумі 817,58 доларів США, що станом на день подання позову за офіційним курсом НБУ гривні щодо долару США (15,007932) становить 12270,19 грн.; заборгованість з орендної плати за договором № 2-13/09/13 оренди нежитлового приміщення від 13.09.2013 р. в сумі 814,33 доларів США, що станом на день подання позову за офіційним курсом НБУ гривні щодо долару США (15,007932) становить 12221,41 грн.; заборгованість за договором № 01-01/09/13 оренди нежитлового приміщення від 01.09.2013 р. в сумі 1023,70 доларів США, що станом на день подання позову за офіційним курсом НБУ гривні щодо долару США (15,007932) становить 15363,62 грн.; заборгованість за договором № 1-14/01/14 оренди нежитлового приміщення від 14.01.2014 р. в сумі 5162,66 доларів США, що станом на день подання позову за офіційним курсом НБУ гривні щодо долару США (15,007932) становить 77480,85 грн.; заборгованість за договором № 2-14/01/14 оренди нежитлового приміщення від 14.01.2014 р. в сумі 5078,93 доларів США, що станом на день подання позову за офіційним курсом НБУ гривні щодо долару США (15,007932) становить 76224,23 грн.; заборгованість за договором № 1-01/04/14 оренди нежитлового приміщення від 01.04.2014 р. в сумі 11986,20 доларів США, що станом на день подання позову за офіційним курсом НБУ гривні щодо долару США (15,007932) становить 179888,07 грн.;

- розірвання укладеного між сторонами договору № 1-01/04/14 оренди нежитлового приміщення від 01.04.2014 р.;

- виселення ПП „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА” з нежитлового приміщення загальною площею 260,0 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Левітана,79, розташованого на першому поверсі будівлі, та передачу вказаного приміщення ТОВ „ОДЕСТОРГ”.

Одночасно з позовом подано заяву про його забезпечення, в якій ТОВ „ОДЕСТОРГ” просить накласти арешт на рухоме майно, що належить ПП „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА”, та грошові кошти, які обліковуються на рахунках ПП „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА”: п/р 26001031763001 в АТ „ІМЕКСБАНК”, МФО 328384; п/р 26004172441 в ПАТ „МАРФІН БАНК”, м. Іллічівськ, МФО 328168; п/р 26002054310593 в Южному ГРУ ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК”, м. Одеса, МФО 328704, в межах ціни позову.

Заява обґрунтована тим, що після пред’явлення вимоги про оплату боргу відповідачем вчинено дії, які мають розцінюватись як навмисне ухилення від виконання зобов’язання за орендними угодами. Так, в листі від 28.10.2014р. № 79 ПП „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА” повідомило ТОВ „ОДЕСТОРГ” про намір виїхати з орендованих приміщень в лютому 2015 р. та припинити свою господарську діяльність. Позивач вважає, що строк припинення орендних правовідносин, про який його повідомив відповідач, пояснюється бажанням відпрацювати у орендованих приміщеннях, які використовуються під супермаркети, новорічні свята, тобто найприбутковіший період, після чого унеможливиться будь-яке стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2014 р. прийнято позовну заяву ТОВ „ОДЕСТОРГ”, порушено провадження у справі № 916/4878/14, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.12.2014 р., зобов’язано позивача: назвати конкретний перелік належного відповідачу рухомого майна, на яке він просить суд накласти арешт; надати письмові пояснення з приводу наявних у листі відповідача від 28.10.2014 р. № 79, на який позивач посилається як на доказ в обґрунтування клопотання про забезпечення позову, тверджень про існування переплати в сумі 224735,56 грн.

09.12.2014 р. ТОВ „ОДЕСТОРГ” надало письмові пояснення, згідно яких конкретизувати рухоме майно, що слід арештувати, назвати не може. Твердження відповідача про існування переплати в сумі 224735,56 грн., на думку позивача, являються наслідком довільного та помилкового тлумачення умов договорів оренди. Також позивач просить терміново розглянути заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, адже за умови затримки розгляду вказаного питання відповідач, маючи намір й в подальшому уникати сплати наявної заборгованості та виїхати з орендованих нежитлових приміщень, зробить усе можливе задля недопущення виконання судового рішення у разі задоволення позову та переведення наявних в нього грошових коштів на інші потреби.

Розглянувши заяву позивача в порядку ст.ст.66,67 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст.67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В ч.1 ст.67 ГПК України закріплено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Відповідно до п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 р. № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову; у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 названої постанови пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Згідно п.7.1 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Господарський суд, проаналізувавши наведені норми процесуального права, їхнє тлумачення пленумом касаційної інстанції, доводи, викладені в заяві ТОВ „ОДЕСТОРГ”, відзначає, що позивачем доведено намагання відповідача ускладнити виконання майбутнього судового рішення по справі № 916/4878/14 у випадку його прийняття на користь позивача.

Цей факт підтверджуються листом ПП „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА” від 28.10.2014 р. № 79, в якому останнє, відмовляючись перераховувати орендні платежі, вказало на намір змінити формат взаємовідносин з ТОВ „ОДЕСТОРГ” у зв’язку з великим розміром орендної плати, уклавши додаткові угоди, виходячи з гривневого еквіваленту суми орендного платежу, зазначеного в доларах США, на дату укладання договорів, а не на момент проведення розрахунків. При цьому відповідач повідомляє про залишення орендованих приміщень в лютому 2015 р.

Враховуючи викладене, ту обставину, що звільнення орендованих приміщень супермаркетів після новорічних свят без вирішення питання відносно розміру орендної плати, може свідчити про намір, отримавши максимальні прибутки, усунутись від вирішення спірних правовідносин з позивачем, те, що наявність у ПП „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА” банківських рахунків, грошові кошти на яких просить арештувати ТОВ „ОДЕСТОРГ”, вбачається з орендних угод та банківських виписок, а також те, що, як зазначено вище, згідно п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” питання забезпечення позову найдоцільніше вирішувати на стадії попередньої підготовки справи до розгляду, заява в порядку ст.ст.66,67 ГПК України в частині накладання арешту на грошові кошти в межах ціни позову підлягає задоволенню.

У задоволенні іншої частини заяви суд відмовляє, оскільки позивачем, у т.ч. на виконання ухвали суду від 08.12.2014 р., не названо конкретний перелік належного відповідачу рухомого майна, на яке він просить суд накласти арешт. Крім того, судом вживаються заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що з урахуванням необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін являється достатньою гарантією того, що, в разі задоволення вимог позивача, відповідне рішення буде виконано.

Керуючись ст.ст.66,67,86 ГПК України, ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТОРГ” (зареєстрована 04.12.2014 р. за вх. № 2-5613/14) про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА” (65031, м. Одеса, вул. Ленінградське шосе,2, кімната 12, код 35929103) в сумі 373448/триста сімдесят три тисячі чотириста сорок вісім/ грн. 38 коп., які обліковуються на рахунках: п/р 26001031763001 в АТ „ІМЕКСБАНК”, МФО 328384; п/р 26004172441 в ПАТ „МАРФІН БАНК”, м. Іллічівськ, МФО 328168; п/р 26002054310593 в Южному ГРУ ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК”, м. Одеса, МФО 328704.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТОРГ” (65114, м. Одеса, вул. Левітана,79, код 38848127).

Боржником за цією ухвалою є Приватне підприємство „АКВАСЕРВІС УКРАЇНА” (65031, м. Одеса, вул. Ленінградське шосе,2, кімната 12, код 35929103).

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала може бути пред’явлена до виконання до 10.12.2015 р.

Суддя Л.В. Лічман