Рішення № 41826151, 04.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.14р. Справа № 904/8280/14За позовом публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка, Донецька область

про стягнення 1 707,72 грн.

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Добровальський А.Т. - довіреність № 434-4016 від 10.10.11р.;

від відповідача-1: представник Селяков О.В. - довіреність № 85 від 01.01.14р.;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідача-1) та до публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка, Донецька область (далі по тексту - відповідач-2) про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 853,86грн. та з відповідача-2 на користь позивача 853,86грн. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача-1 та відповідача-2.

04.12.2014 року позивач надав суду заяву за вих.№13800-4016 від 04.12.2014р. в якій просив суд стягнути з відповідача-2 на свою користь 1707,72грн. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача-2.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 13236-4016 від 20.10.14р. ухвалою суду від 24.10.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 17.11.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 17.11.2014р.

Відповідач-1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 17.11.2014р.

На адресу відповідача-2 ухвала про порушення провадження у справі не була направлена, у зв'язку з тим, що в результаті проведення АТО в зоні в якій знаходиться відповідач-2 не забезпечується надання послуг поштового зв'язку. Господарський суд наголошує, що позовна заява з додатками була направлена на адресу відповідача-2, що підтверджується листом з описом вкладення та фіскальним чеком №2659 від 21.10.14р. Витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень містить інформацію, що відповідач-2 отримав копію позовної заяви та додані до неї документи 23.10.2014р. Таким чином, відповідач-2 мав можливість в Єдиному державному реєстрі судових рішень відстежити дату призначення судового засідання та виконати вимоги суду.

04.12.2014р. повноважний представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечував, вважав, що заборгованість виникла з вини відповідача-2 та просив суд стягнути заборгованість з відповідача-2.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги за рахунок відповідача-2.

Відповідач-2 не забезпечив явку свого представника в судове засідання, вимоги суду не виконав, з заявами і клопотаннями до суду не звертався.

Абзацом 1 пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.12.2014р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.14р. відповідно до договору перевезення, а саме за залізничною накладною №53666335 від публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (далі по тексту - відповідач-2, вантажовідправник) на адресу публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі по тексту - позивач) надійшов коксовий дріб'язок.

Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції у вагоні №66237769 - 3050кг. З урахуванням норми недостачі - 2% відповідальна вагова недостача склала на загальну суму 1707,72грн. Недостача продукції документально підтверджена комерційним актом.

Комерційним актом АА№061026/48 встановлено, що у доповнення до актів загальної форми У5708 станції Запоріжжя Ліве №1108 та акту про технічний стан №5 станції Нікополь. При комісійному зважуванні на 100 тонних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 14/08-13р., контроль придатності 12/02-14р. Виявлено менше проти документа на 3050кг дрібниці коксової, яка у вагоні вміститися могла. У документі рівень навантаження не вказаний, вантаж промаркований. У дійсності навантаження тотожно актам загальної форми №5708, 1108, шапкою, вище бортів 10см., вантажовідправник зазор бачити міг, не прийняв мір, втрата вантажу можлива. Комісійне зважування проводили прийомоздавальник Камерда, вантажоодержувач Борщевська, в.о. заст.ДС Головко.

Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно зі ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України, п. 3.9 Роз'яснень Вищого господарського суду № 04-5/225 від 29.09.2008р., залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні).

Придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

Згідно зі ст. 917 Цивільного кодексу України, відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

По спірній відправці завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника, тому відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні повинен був визначити відповідач-2.

Перед завантаженням відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п.6 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу).

Як вбачається з комерційного акту АА № 061026/48 від 17.05.14р., акту про технічний стан вагону № 5 вагон в технічному відношенні був справним, разом з тим непридатними для перевезення вантажу дрібних фракцій, вантажовідправник міг бачити непридатність вагону в комерційному відношенні для перевезення цього вантажу, однак від завантаження вагону не відмовився, заходів, які б унеможливлювали втрату вантажу не здійснив.

Відповідач-2 доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Виходячи з викладеного, слід визнати, що нестача вантажу мала місце з вини вантажовідправника, який не прийняв необхідних заходів для запобігання видуванню, або просипанню вантажу, не відмовився від завантаження вагонів, які не були придатні для перевезення вантажу у комерційному відношенні.

Таким чином позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за рахунок відповідача-2, а саме у розмірі 1707,72грн.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1827,00грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 31, 32, 110 Статуту залізниць України, ст. 917 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м.Авдіївка, пр.Індустріальний, 1; ідентифікаційний код 00191075) на користь публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520) 1707,72грн. (одна тисяча сімсот сім грн. 72 коп.) - основна заборгованість; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

08.12.2014р.

Суддя І.В. Петренко