Ухвала суду № 41826149, 08.12.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"08" грудня 2014 р. Справа № 903/966/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТФ Зерно», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», м.Луцьк

про стягнення 120 304, 36 грн.

Суддя Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: Маринчук В.І. - представник, дов. від 02.10.2014 р.,

від відповідача: Самолюк В.В. - представник, дов. від 20.10.2014 р.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 01.12.2014 р. до 08.12.2014 р. для виконання сторонами вимог ухвали суду від 17.11.2014 р. та долучення додаткових доказів у справі.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УТФ Зерно», звернувшись до господарського суду, просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» 120 304, 36 грн. штрафних санкцій, в.т.ч. 85 000, 00 грн. штрафу, 2 887, 11 грн. - 3% річних, 13 468, 07 грн. витрат від інфляції, 14 232, 73 грн. неотриманого прибутку, 3 916, 44 грн. моральної шкоди.

В обгрунтування зазначених вимог посилається на неналежне виконання відповідачем Договору поставки № 31 від 31.03.2014 р. та Специфікації до договору від 14.05.2014 р. відповідно до яких позивач передає, а відповідач приймає та сплачує за сою у кількості 65 тонн.

Як зазначає позивач, 16.05.2014 р. згідно отриманої від відповідача довіреності № 665 від 15.05.2014 р., виданої ТзОВ «Агротехніка» через начальника відділу постачання Любченко Володимира Вікторовича та виданої накладної № 16 від 16.05.2014 р. було передано сою товарну в кількості 59, 340 тонн по ціні 6 600, 00 грн. за одну тонну. Загальна сума поставки склала 391 644, 00 грн.

Крім того, позивачем на оплату було надано рахунок-фактуру № 16 від 16.05.2014 р. Однак, з доводів позивача, за період з 14.05.2014 р. по 22.09.2014 р. оплати за поставлений товар, згідно Специфікації від 14.05.2014 р. відповідачем здійснено не було, а грошові кошти, які були отримані на рахунок позивача за період з 14.05.2014 р. по 22.09.2014 р. були отримані згідно інших Специфікацій, які не є предметом даного спору.

Позивач у поясненнях від 17.11.2014 р. та представник в судовому засіданні на виконання вимог ухвали суду від 06.10.2014 р. зазначає наступне.

Щодо розрахунку ціни позову, то він складається з основного штрафу згідно умов Договору та Специфікації, а саме 20% від загальної вартості специфікації, а це 429 000 х 20% = 85 800, 00 грн., згідно ст.625 ЦК України 3% річних в сумі 2 887, 11 грн., інфляційні витрати в сумі 13 468, 07 грн., неотриманий прибуток в сумі 14 232, 73 грн. обґрунтовує наявністю відкритого банківського рахунку, на який нараховуються проценти за користування коштами.

Стосовно обґрунтування моральної шкоди, то позивач зазначає, що своєю бездіяльністю, а саме несвоєчасною оплатою боргових зобов'язань при виконанні умов Договору поставки № 3 від 03.03.2014 р. відповідач принизив його ділову репутацію та гідність на ринку надаваємих послуг. Позивачем моральна шкода визначена з власних переконань, яка становить 1% від загальної вартості Специфікації.

Відповідач у письмових поясненнях від 17.11.2014 р. та представник в судовому засіданні проти позову заперечує. Зазначає, що в первинних документах (накладній, рахунку - фактурі) відсутні відомості, які вказують, що поставка була здійснена саме на умовах Специфікації від 14.05.2014 р.

Відповідач вважає, що при визначенні строку оплати за дану поставку, сторони повинні були виходити із загальних норм цивільного та господарського законодавства щодо строків оплати, а не договірних умов конкретної специфікації.

Посилаючись на наданий позивачем акт звірки, зазначає, що 16.05.2014 р. було відвантажено відповідачу згідно накладної № 16 товар на суму 391 644 грн. Водночас, відповідачем проведено оплати 16.05.2014 р. на суму 100 000 грн. та 19.05.2014 р. на суму 190 088, 8 грн. та 20.05.2014 р. на суму 209 911, 2 грн. у зв'язку з чим 20.05.2014 р. позивачем було відвантажено товар на суму 226 808, 4 грн., а 21.05.2014 р. на суму 460 126, 8 грн.

Таким чином, з 16 по 21.05.2014 р. (протягом 3 банківських днів) відповідачем було сплачено на рахунок позивача суму у розмірі 500 000 грн. Як зазначає відповідач, твердження позивача, що відповідач не провів з ним розрахунок за поставку, здійснену 16.05.2014 р. необґрунтовані.

Щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 20% від загальної вартості Специфікації, то дані вимоги виходять за межі задекларованих у договорі добросовісності, розумності, справедливості.

Відповідач у поданому до суду клопотанні від 17.11.2014 р. розгляд справи просить відкласти у зв'язку з поданням до господарського суду м. Києва позовної заяви до ТзОВ «УТФ Зерно» про визнання недійсними додатків до договору поставки, оскільки прийняття даного позову може істотно вплинути на перебіг та результати розгляду даної справи.

Суд, розглянувши дане клопотання, прийшов до висновку про його задоволення та відкладення розгляду справи. Крім того, з метою об'єктивності розгляду даної справи постала необхідність витребування у сторін додаткових доказів у справі.

На підставі ухвали суду від 17.11.2014 р. розгляд справи було відкладено на 01.12.2014 р. Зобов'язано позивача надати суду додаткові письмові пояснення та первинні бухгалтерські документи щодо господарської операції, проведеної згідно договору № 31 від 31.03.2014 р. (копії специфікацій, накладні, рахунок-фактури). Позивачу та відповідачу: провести звіряння взаєморозрахунків по договору № 31 від 31.03.2014 р. станом на 01.11.2014 р.

Позивачем на підставі клопотання № 11 від 26.11.2014 р. долучено до матеріалів справи первинну документацію (копії специфікацій, накладних, податкових накладних, рахунків-фактур) щодо господарської операції згідно Договору № 31 від 31.03.2014 р.; оригінал банківської виписки з 01.04.2014 р. по 10.11.2014 р., копію акту звірки за період з 31.03.2014 р. по 16.11.2014 р.

В судовому засіданні позивачем подано додаткові пояснення № 15 від 08.12.2014 р. згідно яких зазначає, що за загальних умов Специфікації (п.2) - загальна вартість складає 429 000, 00 грн. з ПДВ+/-10% від фактично прийнятої партії товару. Рахунок-фактуру на передоплату № 15 від 15.05.2014 р. було виписано на товар, який було навантажено у автотранспорт 15.05.2014 р. Водночас, передоплата в сумі 209 911, 20 грн. замість 16.05.2014 р. була здійснена відповідачем 20.05.2014 р.

16.05.2014 р. була виписана та підписана накладна № 16 на загальну вартість поставки товару на суму 391 644, 00 грн.; а також було виписано загальний рахунок-фактуру № 16 від 16.05.2014 р. на накладну № 16 від 16.05.2014 р. та податкові накладні № 17 від 16.05.2014 р. та № 19 від 16.05.2014 р. Як зазначає позивач, відповідач повинен був сплатити різницю між рахунком-фактурою № 16 від 16.05.2014 р. та рахунком-фактурою № 15 від 15.05.2014 р. на протязі трьох банківських днів, але другу частину розрахунку за товар відповідач не виконав, фактично розрахувався за товар 27.11.2014 р., при цьому, що остання вигризка товару відбулась на початку липня 2014 р.

Розглянувши наявні матеріали по справі, заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

31.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УТФ Зерно» та ТзОВ «Агротехніка» було укладено договір поставки № 31.

Згідно п.1.1. договору Постачальник - ТзОВ «УТФ Зерно» передає, а Покупець - ТОВ «Агротехніка» приймає та сплачує на умовах, що вказуються в Специфікаціях (додатках) до даного договору сільськогосподарську продукцію (товар).

Загальна вартість даного договору, як визначено п.2.4., становить суму загальної вартості Специфікацій, підписаних сторонами.

Згідно п.3.3. договору поставка здійснюється на умовах, вказаних в Специфікаціях.

Як визначено п.3.6. договору Покупець здійснює оплату за фактично поставлену кількість товару.

Документи, що надаються на товар до оплати: Специфікація (додаток); рахунок-фактура (п.3.7. договору).

Документи, що надаються на товар після оплати: товарна накладна, податкова накладна (п.3.8. договору).

Як зазначає позивач, на виконання вимог умов договору № 31 від 31.03.2014 р. відповідачу була видана Специфікація від 14.05.2014 р. відповідно до якої позивач передає, а відповідач приймає та сплачує сою у кількості 65, 000 тонн. Загальна вартість Специфікації складає 429 000 грн.

З долучених позивачем документів вбачається, що відповідачу до оплати було надано рахунок-фактуру № 14 від 14.05.2014 р. на суму 429 000 грн. (вартість та кількість поставленої сої відповідає Специфікації від 14.05.2014 р.).

Щодо факту поставки сої в кількості 59, 340 тонн на суму 391 644, 00 грн., то позивачем була видана накладна № 16 від 16.05.2014 р. та податкові накладні від 16.05.2014 р. № 17 на суму 144 126, 16 грн. на 21, 84 тонни, № 19 від 16.05.2014 р. на суму 247 517, 84 грн.

Згідно п.5 Специфікації від 14.05.2014 р. до Договору № 31 від 31.03.2014 р. передбачено, що 50% передоплата за товар проводиться Покупцем на протязі одного банківського дня, згідно рахунку-фактури на завантажений товар у автотранспорт. Остаточна оплата за товар проводиться Покупцем на протязі трьох банківських днів, згідно накладної та податкової накладної на прийняту партію товару у складі Покупця.

Позивачем було надано відповідачу на оплату рахунок-фактуру № 16 від 16.05.2014 р. за поставлений товар та усі інші документи в строк, але відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, чим порушив умови договору.

За період з 14.05.2014 р. по 22.09.2014 р. оплати за поставлений товар згідно Специфікації від 14.05.2014 р., як зазначає позивач, відповідачем здійснено не було, а грошові кошти були отримані згідно інших Специфікацій, які не є предметом даного спору.

Станом на 22.09.2014 р. товар не був оплачений.

Згідно п.5.4 Договору у разі не оплати партії товару, або за порушення строків оплати, Покупець сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості Специфікацій до даного Договору.

Позивач, виходячи із загальної вартості Специфікації від 14.05.2014 р. штрафну санкцію за порушення строків оплати відповідачем визначено в сумі 85 800 грн. з розрахунку 429 000 грн. х 20%.

Крім того, позивачем нараховано 3% річних в сумі 2 887, 11 грн. (Додаток № 2), індексу інфляції в сумі 13 468, 07 грн., 14 232, 73 грн. не отриманого прибутку та 3 916, 44 грн. моральної шкоди, а всього - 120 304, 36 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Щодо вирішення між сторонами добровільного позасудового врегулювання спору представниками сторін було повідомлено про недосягнення згоди.

Відповідачем в судовому засіданні було подано клопотання № 1-4/1358 від 08.12.2014 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що господарським судом м.Києва розглядається справа № 910/26027/14 за позовом ТзОВ «Агротехніка» до ТзОВ «УТФ Зерно» про визнання недійсним додатків до договору, а саме Специфікацій від 08.05.2014 р., 14.05.2014 р., 16.05.2014 р., 20.05.2014 р., які є додатками до договору поставки № 31 від 31.03.2014 р., укладеного між ТзОВ «Агротехніка» та ТзОВ «УТФ Зерно».

В обґрунтування даного клопотання долучає: копію позовної заяви, виписку із офіційного сайту Господарського суду м.Києва.

Суд, розглянувши дане клопотання, прийшов до висновку про зупинення провадження у справі у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення справи № 910/26027/14 господарським судом м.Києва.

Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України суд зупиняє провадження по справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Господарський суд, керуючись ч.1 ст.79, ст.86 Господарського процесуального кодексу України,-

ухвалив:

Провадження у справі зупинити до вирішення справи №910/26027/14 за позовом ТзОВ «Агротехніка» до ТзОВ «УТФ Зерно» про визнання недійсним додатків до договору поставки.

Суддя Пахолюк В. А.