Ухвала суду № 41826070, 02.12.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Харечко С.П.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" грудня 2014 р. Справа № 569/6976/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

при секретарі Лялевич С.С. ,

за участю

позивачки та її представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "06" червня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом, в якому просила скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 26.03.2014 р. відображене у протоколі №1193.IV, яким встановлено її неналежність до осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", визнано недійсними посвідчення "Члена сім'ї загиблого" серії НОМЕР_1 від 08.09.2005 р., виданого Рівненським обласним військовим комісаріатом, з подальшим його вилученням, відмовлено у видачі листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50 відсотковою знижкою, передбачені ст. 15 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", припинено з 01.05.2014 р. надання пільг, передбачених ст. 15 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та встановити належність позивача до осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 06.06.2014 р. в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено факту належності померлого ОСОБА_4 до будь-якої категорії осіб передбачених ст.ст.6, 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому не має підстав для поширення дії вказаного закону на ОСОБА_3

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Встановлено, що чоловік позивачки ОСОБА_4 загинув при виконанні обов'язків військової служби ІНФОРМАЦІЯ_1 р., про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 18.10.1990 р. (а.с.7).

Відповідно до виписки з наказу командиру військової частини 16286 №136 від 18.10.1990 р., смерть старшого прапорщика ОСОБА_4, командира взводу планшетистів роти управління настала внаслідок роботи на техніці. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що також підтверджується випискою з наказу командуючого з загальновійськової армії по особовому складу №017-ПМ від 01.11.1990 р. (а.с.9,10).

21.11.1990 р. позивачу видано безстрокове посвідчення серії НОМЕР_3, а 08.09.2005 р. - дублікат нового безтермінового посвідчення серії НОМЕР_1., у зв'язку з втратою посвідчення. (а.с.11).

26.03.2014 р. на засіданні комісії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської прийнято рішення, яким встановлено неналежність ОСОБА_3 до осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; визнано недійсними посвідчення "Члена сім'ї загиблого" серії НОМЕР_1 від 08.09.2005 р., виданого Рівненським обласним військовим комісаріатом, з подальшим його вилученням; відмовлено у видачі листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50 відсотковою знижкою, передбачені ст. 15 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; припинено з 01.05.2014 р. надання пільг, передбачених ст. 15 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до ст.18 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії к соціального захисту", ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

На виконання наведеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. N302 було затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, відповідно до п.4 якого, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту" визначено, що чинність цього Закону поширюється також на дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

В судовому засіданні встановлено, що право на отримання пільг за позивачем після смерті чоловіка було визнано і рішенням військкомату, на підставі якого та відповідно до п.2 ст.10 Закону встановлено статус особи, на яку поширюється чинність цього Закону позивачці 21.11.1990 р. видано посвідчення серії НОМЕР_3, згідно якого остання має пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни.

Зазначене рішення є чинним і на час розгляду справи ніким не скасоване.

Інших документів, які б свідчили про інший статус особи, позивач відповідачу не надавала.

Які саме документи, що подані позивачем на розгляд комісії, не відповідають нормам ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту", відповідачем не зазначено.

З огляду на те, що статус позивачки був встановлений, вона не була зобов'язана повторно доводити свою належність до відповідної категорії осіб. За наявності сумнівів саме відповідач або інша особа була зобов'язана довести протилежне.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської, оформлене випискою з протоколу №1193.IV від 26.03.2014 року прийнято з порушенням норм закону, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, заслуговують на увагу доводи позивачки про те, що жодним нормативним актом відповідачу не надано права скасовувати безтермінове посвідчення позивачки, визнавати її особою, що не має права особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту".

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Тобто, для органів державної влади та їх службових осіб діє спеціально-дозвільний принцип конституційного права, який, поширюючи свій нормативний вплив на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки. Адже вони зобов'язані діяти лише таким чином та у такий спосіб, як це прямо передбачено конституційно-правовими нормами, законами України і лише в межах закріпленої за ними компетенції.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції заборонено.

Невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а так само порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення згідно ст.202 КАС України.

Враховуючи викладене, судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову частково.

Скасування спірного рішення є належним захистом порушеного права позивачки, а тому суд не вбачає підстав для повторного встановлення її належності до осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту".

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "06" червня 2014 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому в частині, що стосується ОСОБА_3, оформлене випискою з протоколу №1193.IV від 26.03.2014 року.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) І.Ф.Бондарчук

(підпис) С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "03" грудня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3-представник позивача ОСОБА_6 АДРЕСА_2

4- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради вул.Соборна,12,м.Рівне,33028

- ,