Постанова № 41825996, 05.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 грудня 2014 р. № 820/18320/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - Оковитої А.Є.,

відповідача - Полежаки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екоплай" до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Екоплай", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.07.2014 року №0002582203 на збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 380250 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 304200 грн. та за штрафними санкціями у сумі 76050 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач як юридична особа зареєстрований Харківським міським управлінням юстиції 15.02.2011 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 1 а.с. 137-139).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоплай" взято на облік в органах доходів і зборів з 16.02.2011 року за реєстраційним номером 40896, що підтверджується довідкою від 05.09.2012 року за реєстраційним номером 564 (т. 1а.с. 140).

Фахівцями державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Екоплай" (податковий номер 37462300) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.02.2011 року по 31.12.2013 року, яким зафіксовано порушення: п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено витрати на загальну суму 1520000 грн. В т.ч. за 1 квартал 2012 року на суму 50000 грн., за 2 квартал 2012 року 100000грн., за 3 квартал 2012 року 150000 грн., за 4 квартал 2012 року 470000 грн., за 2013 рік 750000 грн.; встановлено заниження податку на прибуток в сумі 304200 грн. в т.ч. за 1 квартал 2012 року на суму 10500 грн., за 2 квартал 2012 року 21000 грн., за 3 квартал 2012 року 31500 грн., за 4 квартал 2012 року 98700 грн., за 2013 рік 142500 грн.; п.п.164.2.2 п.164.2 ст. 164, п.177.8 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) не утримання, не перерахування до бюджету у період грудня 2013 року податку на доходи фізичних осіб у сумі 195,0 грн.п.176.2 (б) ст. 176, абз. 1 п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 року №1020, а саме: надання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1 ДФ за 4 квартал 2013 року з недостовірними відомостями; ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. Розрахунок штрафної (фінансової) санкції: 2839,02*2=5678,04 грн. (т. 1 а.с. 11-31).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки від 08.07.2014 року подав на них 14.07.2014 року свої заперечення до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (т.1 а.с. 44-46).

Листом від 21.07.2014 року №5126/10/20-34-22-03 відповідач повідомив позивача про те, що висновки викладені перевіряючими державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в акті перевірки від 08.07.2014 року правомірні та підлягають залишенню без змін (т. 1 а.с. 47-49).

На підставі зазначеного акту перевірки державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002582203 від 23 липня 2014 року (т. 1 а.с. 50).

Позивач не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням оскаржив їх до головного управління Мідоходів у Харківській області та Державної фіскальної служби України (т. 1 а.с. 123-125, 129-132).

Рішенням головного управління Міндоходів у Харківській області за № 6392/10/20-40-10-04-17 від 25.09.2014 року скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишені без змін (т. 1 а.с. 127-128). В подальшому рішенням Державної фіскальної служби України № 5484/6/99-44-10-01-15 від 23.10.2014 року скарга також залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення та рішення ГУ Міндоходів були залишені без змін (т. 1 а.с. 135-136).

Дослідивши зібрані докази по справі суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Екоплай" (Замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір №0304-2012 від 03.04.2012 року про надання юридичних послуг, за умовами якого виконавець зобов'язаний надати юридичні послуги з консультування щодо господарської діяльності замовника, які замовник може періодично замовляти в усній або письмовій формі. Змовник зобов'язується надавати достовірну та правдиву інформацію виконавцю, сплачувати за його послуги у розмірі і порядку визначеному п.3.1 договору (т. 1 а.с. 51).

Надання юридичних послуг супроводжувалось складанням актів прийому - передачі (т. 1 а.с. 53-73).

Поряд із цим, суд зазначає, що посилання перевіряючих відповідача на сумнівність вартості наданих ФОП ОСОБА_3 послуг є безпідставними, через наступне.

Згідно до п.п.14.1.71 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

На підтвердження вартості аналогічних послуг, що надаються ОСОБА_3 іншим контрагентам, позивачем надано копії договорів та актів приймання виконаних робіт по його господарських відносинах з іншими контрагентами (т. 1 а.с. 75-87).

Дослідивши надані позивачем договори та актів приймання виконаних робіт, суд приходить до висновку, що вартість послуг для ТОВ "Екоплай" є в межах звичайних цін ОСОБА_3, а отже, сумніви відповідача щодо вартості споживчих послуг є необґрунтованими.

Також, між позивачем (Замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір по обслуговуванню комп'ютерної техніки, програмного забезпечення і технічної підтримки інформаційних (комп'ютерних) систем №1-10/11 від 01.10.2011 року, №24-01/13 від 24.01.2013 року, за умовами яких замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок щодо обслуговування комп'ютерної техніки, розробку стандартного програмного забезпечення і технічну підтримку інформаційних (комп'ютерних) систем замовника (т. 1 а.с. 88, 90). Перелік послуг, наданих замовнику, вказаний у додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору (т. 1 а.с. 89, 91).

Надання юридичних послуг супроводжувалось складанням актів прийому - передачі, звітом про виконану роботу (т. 1 а.с. 92-115).

Розрахунки за вище вказаними договорами здійснювались у повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків позивача, що підтверджується платіжними дорученнями, квитанціями до прибуткового касового ордеру (т. 2 а.с. 16-62).

Судовим розглядом встановлено, що на балансі товариства позивача знаходяться достатня кількість комп'ютерної техніки необхідної для здійснення ТОВ "Екоплай" своєї господарської діяльності, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю, актом приймання-передачі майна (т. 2 а.с. 1-3).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання послуг у своїх контрагентів та отримання від нього послуг контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Дослідивши приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Відповідачем таких доказів суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач суду не надав.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Зі змісту п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно д вимог п.138.2 ст. 138 вищевказаного кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України).

Отже, позивачем правомірно включені витрати до складу валових витрат по операціям з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 за період з 16.02.2011 року по 31.12.2013 року, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Екоплай" надано до суду документи первинного обліку, які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Екоплай" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Екоплай" до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.07.2014 року №0002582203 на збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 380250 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 304200 грн. та за штрафними санкціями у сумі 76050 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2014 року.

Суддя М.О. Лук'яненко