ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2014 р. Справа № 815/5251/13-а
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
за участю секретаря судового засідання - Вишневської А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 року №№ 0001802210, 0001812210, 0001822210, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2013 року ТОВ «Вторресурси» звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 року № 0001802210 про визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 2.116.711,00 грн.; № 0001812210 року про визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 63.294,00,00 грн.; № 0001822210, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 510,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковим. Висновок акту перевірки про нікчемність та безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Скрап-Мет» є неправомірним та є лише припущенням податкового органу. Податковий орган до суду з позовом про визнання недійсними правочинів не звертався. Факт визнання з боку контрагента будь-яких протиправних дій не тягне за собою змін бази оподаткування та обов'язку підприємства коригувати раніше заявлені показники податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що підприємством було надано довідку від 28.02.2012 року Шевченківського ВМ Приморського РВ Одеського управління ГУМВС України в Одеській області про втрату документів та реєстрацію відповідної заяви підприємства. В порушення вимог закону позивач несвоєчасно повідомлено податковий орган про втрату документів.
У зв'язку з ненаданням пояснень на письмовий запит, ДПІ було ініційовано позапланову перевірку позивача, в ході якої позивач своїм листом від 16.05.2013 року повідомив податковий орган про те, що станом на 16.05.2013 року не має можливості надати витребувані документи в зв'язку з їх втратою.
Крім того, листом від 20.05.2013 року позивач повідомив ДПІ про неможливість надати необхідні документи в зв'язку з їх виїмкою під час проведення обшуку.
Аналіз наданих позивачем документів дозволів ДПІ зробити висновок, що документи по взаємовідносинам позивача та ТОВ «Скрап-Мет» під час обшуку не вилучались.
Таким чином податковий орган дійшов висновку, що дані податкового обліку позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Скрап-Мет» не підтверджені первинними документами, обов'язок ведення яких передбачений податковим кодексом України.
Крім того, з Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скрап-Мет» від 03.12.2012 року вбачається, що підприємство відсутнє за податковою адресою, відсутні складські приміщення, автомобільний транспорт, обладнання необхідні для здійснення господарської діяльності. Згідно з висновком спеціаліста, виконаного в рамках розслідування кримінальної справи за фактом підробки документів було встановлено, що підписи на статуті ТОВ «Скрап-Мет», протоколі зборів учасників є підробленими.
Таким чином, на думку податкового органу, господарські операції позивача з ТОВ «Скрап-Мет» фактично не здійснювались.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Вторресурси» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №№ 0001802210, 0001812210, 0001822210.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в період з 16 травня 2012 року по 21 травня 2012 року, державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства «Вторресурси» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Скрап-Мет» за весь період діяльності Підприємства «Вторресурси» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та визначення впливу на податковий облік за відповідні податкові періоди.
За наслідками перевірки було складено акт № 3067/22-1/30817353 від 28 травня 2013 року, яким встановлені наступні порушення Підприємством «Вторресурси» у формі товариства з обмеженою відповідальністю:
- п.44.3, 44.5, 44.6, ст. 44 Податкового кодексу України,в результаті чого Підприємством «Вторресурси», ТОВ не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, в т.ч. бухгалтерського обліку з питань обчислення і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість протягом установлених ст.. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій; та несвоєчасно повідомлено податковий орган про втрату документів, а саме: у п'ятиденний строк з дня такої події (з 28.08.2012) письмово не повідомлено орган державної податкової служби за місцем обліку, документи не відновлено та не надано до перевірки;
- п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в розмірі 2.116.711,00 грн.;
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 2.1.6, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, якій підлягає сплаті до бюджету всього в розмірі 63.294,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0001802210 від 05.06.2013 року про визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 2.116.712,00 грн.;
- № 0001812210 від 05.06.2013 року про визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» із вироблених в Україні товарів на загальну суму 63.295,00 грн.;
- № 0001822210 від 05.06.2013 року про визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 510,00 грн.
Згідно з п. 1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до положень ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Судом встановлено, що в період підготовки до проведення перевірки позивач, на запити податкового органу, своїми листами від 24.01.2013 року та 16.05.2013 року повідомив відповідача про неможливість надання витребувані документи по взаємовідносинами з ТОВ «Скрап-Мет» в зв'язку з їх втратою на підтвердження чого було надано довідку Шевченківського ВМ Приморського РВ Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області від 28.08.2012 року.
Крім того, листом від 20.05.2013 року, позивач повідомив ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість надати витребувані документи у зв'язку з тим, що, 06.11.2012 року, в офісному приміщенні позивача був проведений обшук з виїмкою зазначених документів.
Надаючи, під час проведення перевірки, оцінку повідомленням позивача, представники податкового органу правильно послались на те, що в силу п. 44.1. Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.3. цього кодексу, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Відповідно до п. 44.5. у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Згідно з п. 44.6. Податкового кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про те, що позивач, в порушення п. 44.5 Податкового кодексу України, несвоєчасно повідомив інспекцію про втрату документів бухгалтерського обліку, а також не забезпечив їх відновлення протягом встановленого строку.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, який погодився з доводами позивача, щодо наявності поважних та передбачених законом підстав ненадання бухгалтерських документів, а саме їх вилучення під час проведення обшуку в офісному приміщенні позивача.
Так, як вбачається з наданого позивачем протоколу від 06 листопада 2012 року, обшук з вилученням документів було проведено в офісному приміщенні ТОВ «Вторметекспорт» та вилученню підлягали документи бухгалтерського обліку ТОВ «Вторметекспорт».
Крім того, всупереч положенням п. 44.6 Податкового кодексу України, суд першої інстанції надав правову оцінку документам, які були відсутні на момент проведення перевірки та були надані позивачем лише під час розгляду справи судом першої інстанції.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси» залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст виготовлено 27 листопада 2014 року.
Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Романішин В.Л.
Судове рішення № 41825842, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/5251/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: