Ухвала суду № 41825671, 08.12.2014, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення без розгляду в частині позовних вимог

08 грудня 2014 року

Справа № 803/2407/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – Денисюка Р.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУМ" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2014 року управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області (УПФУ в місті Луцьку) звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУМ" (ТзОВ "ЛУМ") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2013 року по червень 2014 року в сумі 39056 грн. 74 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов’язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тому заборгованість ТзОВ "ЛУМ" за вказаним платежем з січня 2013 року по червень 2014 року становить 39056 грн. 74 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

Позивач, суб’єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, проте в заяві від 08 грудня 2014 року просить суд розгляд справи проводити у письмовому провадженні, без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за його місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка вручена поштою 01 грудня 2014 року (а.с. 12)

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справ, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2013 року по травень 2014 року слід залишити без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за період з січня 2013 року по червень 2014 року включно.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (Інструкція).

Вказана Інструкція розроблена відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що до роботодавців - страхувальників відносяться підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 2.1 Інструкції).

Розділ 6 Інструкції визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вказаної норми страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частина п’ятнадцята статті 106 цього ж Закону визначає відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб, зокрема, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Отже, заборгованість перед органами Пенсійного фонду України з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та недоїмка зі сплати страхових внесків не є тотожними поняттями, оскільки страховий внесок не є пенсією, призначеною на пільгових умовах, а тому пенсійні органи, звертаючись до суду з позовами про стягнення зазначеної різниці повинні додержуватися вимог статті 99 КАС України.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Зазначене дає підстави для висновку, що у разі, якщо підприємство до 25-го числа відповідного місяця не вносить суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з 26-го числа цього ж місяця в уповноваженого органу Пенсійного фонду України виникає право на стягнення цих витрат з підприємства. Розмір такого відшкодування визначається у відповідних розрахунках до 20 січня поточного року, або протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пенсіонерам, на користь яких позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, такі пенсії були призначені у 2010 – 2011 році, про що містяться відомості у розрахунках цих пенсій (а.с. 7-8), відтак, вказані особи перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України з моменту призначення пенсії.

Як встановлено судом позивач з даним адміністративним позовом звернувся до суду 27 листопада 2014 року. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2013 року по травень 2014 року заявлені з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Пунктом 9 частини першої статті 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Частиною третьою статті 162 КАС України передбачено, що якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Отже, враховуючи, що провадження у цій справі було відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, а на підставі позовної заяви, доданих до неї матеріалів не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом поважними, тому позовну заяву в частині стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період січень 2013 - травень 2014 року, слід залишити без розгляду.

Отже, враховуючи, що провадження у справі в частині стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період січень 2013 - травень 2014 року було відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, та на підставі позовної заяви, та доданих до неї матеріалів не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом поважними, тому позовна заява про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2013 року по травень 2014 року підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, пунктом 9 частини першої статті 155, статтями 160, частиною 3 статті 162, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд ,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУМ" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2013 року по травень 2014 року залишити без розгляду у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і відсутністю у суду підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк