Постанова № 41825467, 27.11.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/9480/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представника позивача - Смольського Ю.С.,

представника відповідача - Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2011 року позивач Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "Полтавський ГЗК") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2014 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області, далі - Кременчуцька ОДПІ; відповідач), в якому, після уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001102301/220 від 02.11.2011 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за липень 2011 року у розмірі 8 018 044,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 4 009 022,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2012, адміністративний позов ВАТ "Полтавський ГЗК" задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2014, після скасування вказаних судових рішень, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 справу прийнято до провадження.

Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує, що виявлене перевіркою завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 8 018 044,00 грн. ґрунтується на хибних висновках ревізора, який включив до розрахунку висновки попередньої позапланової перевірки, планової комплексної перевірки та зіслався на обставини відсутності стовідсоткової оплати заявленої до відшкодування суми ПДВ. Хибність висновків ревізора позивач доводить фактом наявності судової преюдиції відносно висновків попередньої перевірки, правильність яких спростована в судовому порядку шляхом скасування податкового повідомлення-рішення. Твердження ж відносно відсутності доказів фактичної оплати заявленої до відшкодування суми ПДВ, позивач спростовує фактом надання як до перевірки, так і до суду письмових доказів такої оплати у вигляді платіжних доручень на всю суму ПДВ.

Відповідач надав письмове заперечення на позов (а.с. 47-49 т. 7), в якому посилається на встановлений перевіркою факт завищення платником суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 8 029 524,00 грн., яка включає в себе суму від'ємного значення з ПДВ за червень 2011 року, що зменшена за результатами попередніх перевірок на 1 280 873,00 грн. та суму від'ємного значення з ПДВ за червень 2011 року, заявленого до відшкодування у липні 2011 року у зв'язку з відсутністю платіжних доручень на суму 6 748 651,00 грн. У свою чергу сума від'ємного значення з ПДВ за червень 2011 року, що зменшена за результатами попередніх перевірок на 1 280 873,00 грн., включає в себе суму завищення від'ємного значення з ПДВ за червень 2011 року у розмірі 11480,00 грн., яка сформована позивачем за нікчемним правочином із ПП "Техпромінвест".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позову, в якій зазначив про сплату підприємством у добровільному порядку податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 11 480,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами та зібрані судом письмові докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що у період з 20.09.2011 по 10.10.2011 співробітниками Кременчуцької ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ВАТ "Полтавський ГЗК" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку за липень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в червні 2011 року.

Результати перевірки оформлено відповідним актом від 17.10.2011 №7268/23-110/00191282 (а.с. 10-45 т. 1).

Висновками акту перевірки зафіксовано, крім іншого, порушення платником вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року у розмірі 8 029 524,00 грн.

Свою незгоду із висновками перевірки позивач висловив у запереченні на вказаний акт (а.с. 97-101 т. 1), за наслідками розгляду яких Кременчуцька ОДПІ надала відповідь про обґрунтованість висновків контролюючого органу (а.с. 102-106 т. 1).

На підставі акту перевірки від 17.10.2011 №7268/23-110/00191282 Кременчуцькою ОДПІ було винесене, крім інших, податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 №0001102301/220 (а.с. 95 т. 1), яким ВАТ "Полтавський ГЗК" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 8 029 524,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 014 762,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення платник в адміністративному порядку не оскаржував, натомість звернувся безпосередньо до суду з позовом про його скасування в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 8 018 044,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 4 009 022,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи спірний акт індивідуальної дії в оспорюваній частині на предмет його відповідності приписам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи, однією з підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ взято висновок перевірки щодо непідтвердження суми від'ємного значення з ПДВ, заявленого до відшкодування, що зменшена по результатах попередніх перевірок.

Так, з 22.08.2011 по 05.09.2011 працівниками Кременчуцької ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Полтавський ГЗК" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у травні 2011 року.

Прийняте за наслідками даної перевірки податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 №0001012302/192 позивач оскаржив до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 (справа №2а-1670/8053/11), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012, позовні вимоги ВАТ "Полтавський ГЗК" задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 №0001012302/192.

Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Слід зазначити, що вказана обставина була єдиною підставою для скасування Вищим адміністративним судом України судових рішень у даній справі з направленням її на новий розгляд.

В ході нового розгляду справи №2а-1670/8053/11 Полтавським окружним адміністративним судом 26.06.2014 ухвалено постанову, якою адміністративний позов ВАТ "Полтавський ГЗК" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 №0001012302/192 (а.с. 178-184 т. 9). Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 (а.с. 185-187 т. 9) вказану постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином обставини, встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №2а-1670/8053/11, яка набрала законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у даній справі, оскільки суд встановив, що платником податків - ВАТ "Полтавський ГЗК" правомірно визначено розмір від'ємного значення суми ПДВ за червень 2011 року.

За таких обставин твердження відповідача про протилежне з приводу неправомірності визначення позивачем розміру від'ємного значення суми ПДВ за червень 2011 року суд відкидає, як такі, що зроблені з перевищенням власної компетенції - без урахування висновків суду, які є обов'язковими для всіх суб'єктів відповідних правовідносин.

Аналізуючи висновок перевірки щодо непідтвердження суми від'ємного значення з ПДВ, заявленого до відшкодування у зв'язку з відсутністю оплати на суму 6 748 651,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200).

У відповідності до приписів п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Системний аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми ПДВ, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах. При цьому Податковий кодекс України не обмежує термін "у попередніх податкових періодах" лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному. А тому будь-який період, який передує звітному, слід вважати попереднім по відношенню до звітного періоду.

В то й же час факт оплати сум коштів у розмірі, що відповідає заявленому до відшкодування від'ємному значенню у розмірі 6 748 651,00 грн., яка, у свою чергу, включена перевіркою до суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2011, позивач підтвердив долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с. 188 т. 1 - а.с. 240 т. 8).

Відтак суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову, не виконав покладений на нього процесуальним законом обов'язок та не довів юридичної і фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення в частині, що оскаржується.

Таким чином податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 02.11.2011 №0001102301/220, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 8 018 044,00 грн. та в частині застосування штрафної санкції у розмірі 4 009 022,00 грн. підлягає скасуванню, як протиправне, у зв'язку з чим позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 02.11.2011 №0001102301/220 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 8 018 044 (вісім мільйонів вісімнадцять тисяч сорок чотири) грн. 00 коп. та в частині застосування штрафної санкції у розмірі 4 009 022 (чотири мільйони дев'ять тисяч двадцять дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191282) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 28,23 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 02.12.2014.

Суддя Є.Б. Супрун