Постанова № 41825163, 17.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2014 р. Справа № 804/11947/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача:Світці Н.В. Франскевич Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» до В-1 Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, до В-2 Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідачів та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» звернулося з позовом до В-1 Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, до В-2 Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» за результатами якої складено акт №1750/26-55-22-10/38865797 від 20.06.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки з суб'єктами господарювання ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт»;

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система» на підставі акту №1750/26-55-22-10/38865797 від 20.06.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки з суб'єктами господарювання ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт»;

- зобов'язати ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у підсистемі «Аналітична система», показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані податковим органом на підставі акту №1750/26-55-22-10/38865797 від 20.06.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки з суб'єктами господарювання ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт»;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з усіх податкових електронних баз даних ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформацію, внесену на підставі акту №1750/26-55-22-10/38865797 від 20.06.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки з суб'єктами господарювання ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку зі зміною юридичної адреси (м.Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Боброва, буд.12) позивач перейшов на податковий облік до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська. Від своїх контрагентів позивач довідався про наявність складеного ДПІ у Печерському районі у м. Києві акту №1750/26-55-22-10/38865797 від 20.06.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки з суб'єктами господарювання ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» на підставі якого Відповідачем-1 були внесені відповідні коригування самостійно визначених позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за відповідні періоди. Позивач вважає, що такі дії податкової інспекції (Відповідача-1) здійснені з перевищенням компетенції, безпідставні та необґрунтовані та вчинені з порушенням п.73.5 ст.73 ПК України, Порядку №1232, оскільки жодного запиту Відповідача-1 щодо надання документів для проведення зустрічної звірки позивач не отримував, будь-які податкові повідомлення-рішення на підставі акту №1750/26-55-22-10/38865797 від 20.06.2014р. податковим органом не виносились, а тому позивач вважає, що не було підстав і для коригування показників податкової звітності позивача лише на підставі вказаного акту, такі дії податкового органу є протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач-1 (ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заперечення в яких просив розглядати дану справу за відсутності представника податкової інспекції.

У письмових запереченнях, наданих суду Відповідач-1 просив у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що податкова інспекція не мала можливості провести зустрічні звірки позивача у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною та фактичною адресою: м. Київ, Печерський район, пров.Кутузова, буд. 3-А, при цьому, податковою інспекцією було вчинено всі можливі дії для отримання інформації та її документального підтвердження шляхом виходу за адресою позивача, складанням акту про незнаходження за місцем реєстрації та зверненням до слідчого управління фінансових розслідувань податкової інспекції з приводу здійснення комплексу оперативно-розшукових заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок». У зв'язку з не встановленням позивача за місцезнаходженням у відповідності до вимог пп.4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011р. № 236 податковою інспекцією були складено акт про неможливість проведення зустрічних звірок позивача від 20.06.2014р. Відповідач-1 посилається на те, що складання акту звірки є обставиною, що не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача з огляду на той факт, що висновки акту є службовим документом,носієм доказової інформації та не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень. З урахуванням вищезазначеного, Відповідач-1 зазначає про необґрунтованість та беззмістовність позовних вимог позивача стосовно протиправності дій по проведенню зустрічної звірки підприємства, оскільки проведення звірки було неможливим через відсутність підприємства позивача за місцезнаходженням та складений акт взагалі не створює для позивача жодних обов'язків, тому саме оскарження службового документу податкової інспекції вважає недоцільним. Також відповідач-1 посилається і на те, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платників податків у відповідності до вимог ст. 71,74 ПК України, жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту з ПДВ з карткою особового рахунку позивача податковим органом здійснено не було, позивачем жодних доказів не надано, податкове повідомлення-рішення винесене не було у звязку з чим Відповідач-1 вважає, що ці вимоги позивача також не підлягають задоволенню(а.с.93-97).

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином 13.10.2014р.,14.10.2014р. у відповідності до вимог ст.ст.35,38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним в матеріалах справи звітом про надіслання та отримання електронного повідомлення від 14.10.2014р. та телефонограмою переданою 13.10.2014р. (а.с. 126,128).

У відповідності до вимог ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Також, ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідачів-1,2 про дату, час і місце судового розгляду справи, заявлене у запереченнях відповідачем-1 клопотання про розгляд справи без участі представників податкової інспекції, вислухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду справи без участі представників відповідачів-1,2, яка не заперечувала проти розгляду справи без їх участі, строки розгляду і вирішення спору, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів-1,2 з урахуванням наданих заперечень на позов та доказів в обґрунтування заперечень у відповідності до вимог ч.4 ст.122, ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» зареєстровано 27.08.2013р. як юридична особа за місцезнаходженням:49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, буд. 12, з 27.08.2013р. підприємство перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за адресою реєстрації - м. Київ Печерський район, пров. Кутузова, буд.3-А, а з 14.08.2014р. перебуває на обліку в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ від 16.07.2014р., копією статуту позивача, а також даними наведеними в акті від 20.06.2014р. (а.с.12-25, 99).

20.06.2014р. ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було складено акт №1750/26-55-22-10/38865797 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період травень 2014 року» (а.с.98-125).

Позивач оспорює дії Відповідача-1 ( ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) щодо проведення зустрічної звірки позивача за результатами якої складено вищезазначений акт від 20.06.2014р., а також дії Відповідача-1 щодо внесення коригувань до АІС «Податковий блок», зокрема підсистеми «Аналітична система» на підставі вказаного вище акту, вважаючи такі дії податкової інспекції протиправними, а також зобов'язати Відповідача-2 відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача, які були відкориговані Відповідачем-1 на підставі акту від 20.06.2014р., зобов'язати Відповідача-1 вилучити інформацію із електронних баз даних, внесену на підставі акту від 20.06.2014р. у зв'язку з тим, що такі дії суперечать п.73.5 ст. 73 ПК України, Порядку №1232.

Заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд не находить обґрунтованих правових підстав для задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачеві в частині визнання протиправними дій Відповідача-1 щодо проведення зустрічної звірки позивача за результатами якої складено акт від 20.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний строк.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмежень прав у можливості ознайомлення з результатами контролюючого заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011р. №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Відповідно до п.4.4 вказаних Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його в Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідні заходів, передбачених актами ДПС України.

З аналізу наведених норм вбачається, що дії з проведення зустрічної звірки та з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, в контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено також і представником позивача, Відповідачем-1 був складений акт від 20.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки через відсутність позивача за місцезнаходженням (а.с.98-125).

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що дії Відповідача-1 з проведення зустрічної звірки та зі складання вищевказаного акту про неможливість проведення зустрічної звірки не спричинили у позивача будь-яких прав та обов'язків, які є обов'язковими до виконання позивачем, що також було підтверджено і представником позивача в судовому засіданні.

Отже, з аналізу наведених норм та обставин у справі, суд приходить до висновку, що дії Відповідача-1 з проведення зустрічної звірки платника та зі складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а тому відповідні дії не можуть порушувати права платника.

Це ж саме стосується і висновків, які формуються за результатами перевірок посадовими особами контролюючих органів.

Відповідна правова позиція також узгоджується і з позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного Суду України від 23.07.2014р. №К/800/17695/14 та позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.09.2013р. у справі №21-237а13.

Не підлягають задоволенню також і позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Відповідача-1 щодо внесення коригувань Відповідачем-1 до АІС «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система» на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 20.06.2014р. та зобов'язання Відповідача-1 вилучити з усіх електронних баз податкової інспекції інформацію, внесену на підставі цього акту від 20.06.2014р., виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.171 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

За приписами ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; дані перевірок платників податків.

Експлуатація інформаційних баз даних здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012р. №1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС «Податковий блок» містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких: «Реєстрація платників податків», «Обробка податкової звітності та платежів», «Облік платежів»,»Податковий аудит», а також «Скарга» та «Суди».

Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - «Аналітична система» за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.

Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонентів системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватися, терміни та періодичність їх виконання, а також підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС «Податковий блок».

Отже, в ІС «Податковий блок» спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Інформація з ІС «Податковий блок» використовується територіальними органами Міндоходів, в тому числі під час проведення перевірок та звірок.

Такі дані (інформація) містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Порядок з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.

Таким чином відображення співробітниками контролюючих органів в інформаційних базах даних результатів податкового контролю щодо платників податків не є зміною показників податкової звітності з податку на додану вартість платника податків, а є лише відображенням відомостей ( податкової інформації) щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати, при цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків.

Отже, суд приходить до висновку, що дії Відповідача-1 щодо відображення в інформаційних електронних базах даних контролюючих органів відомостей (податкової інформації) щодо проведення перевірок та звірок є лише збиранням податкової інформації, які не впливають на права та обов'язки позивача, оскільки не змінюють майнового стану платника податків без прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного податкового повідомлення-рішення.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, і частина 1 статті 71 КАС України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником позивача у ході судового розгляду справи не наведено жодних підстав та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що відображення Відповідачем-1 в інформаційних електронних базах даних податкової служби податкової інформації за актом від 20.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки, створили, змінили юридичні права та обов'язки платника податку, тобто вказані дії Відповідача-1 породили для позивача будь-які правові наслідки, які є обов'язковими для виконання позивачем.

Судом не можуть бути прийняті до уваги і посилання представника позивача на те, що фактично Відповідачем-1 була проведена зустрічна звірка, оскільки відповідних доказів суду не надано, довідка за результатами проведення звірки Відповідачем-1 не складалася, що підтверджено самим представником позивача, а також підтверджується і письмовими запереченнями контролюючого органу державної податкової служби.

Також, представником позивача не надано і доказів збільшення чи зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за даними облікової картки платника податків - позивача.

Навпаки, як зазначено у запереченнях Відповідачем-1, жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно, як і зменшення суми податкового кредиту з ПДВ за карткою особового рахунку позивача податковим органом здійснено не було (а.с.96).

Не можуть бути задоволені і позовні вимоги позивача про зобов'язання Відповідача-1 вилучити з усіх електронних баз податкової інспекції інформацію, внесену на підставі акту від 20.0.2014р., оскільки ці позовні вимоги є похідними та можуть бути задоволені лише за умови визнання протиправними дій Відповідача-1.

В той же час, оскільки позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Відповідача-1 не підлягають задоволенню, то не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги позивача про зобов'язання вчинити певні дії.

Що стосується позовних вимог позивача до Відповідача-2 (ДПІ у Кіровському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) про зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок», зокрема, у підсистемі «Аналітична система» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані податковим органом на підставі акту від 20.06.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, то вказані позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню, з огляду на те, що Відповідачем-2 будь-які дії щодо коригування показників податкової звітності позивача за травень 2014р. до автоматизованої інформаційної системи не вносились, доказів такого суду не надано, при цьому, слід зазначити, що Відповідач-2 не наділений повноваженнями на зміну будь-якої інформації в електронних базах даних податкової служби, яка була внесена не Відповідачем-2, а іншою податковою інспекцією - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з урахуванням норм Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення зазначеного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З огляду на викладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у відповідності до вимог ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Моноліт» до В-1 Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, до В-2 Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідачів та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 22.10.2014р.

Суддя С.О. Конєва