Рішення № 41824962, 04.12.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2014 р. Справа №917/2034/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", вул.Північне шосе,69а, м.Запоріжжя, 39006

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м.Кременчук, Полтавська область,39607

про стягнення 14018,89грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники сторін у судове засідання не з"явилися.

Усудовому засіданні 04.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки товару №0659-СН від 11.12.2013р. у розмірі 14018,89грн., у т.ч. 11922,30грн. - сума основного боргу, 241,52грн. - 3% річних, 1855,07грн. - пеня.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо для розгляду справи, а неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані позивачем докази, на які він посилався як на підставу своїх вимог, суд, встановив:

11 грудня 2013 року між ТОВ «МІК» (Постачальник, Позивач) та ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (Покупець, Відповідач) було укладено договір поставки товару № 0659-СН ( договір).

Згідно з умовами договору (п. 1.1.) Постачальник зобов'язаний поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язаний даний товар прийняти та своєчасно оплатити.

Відповідно до п.2.4 договору датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної.

Згідно п. 6.1. договору оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача, протягом 30 банківських днів від дати поставки.

На виконання умов договору Позивачем Відповідачеві було здійснено постачання товарів на загальну суму 38 860,80 грн. Постачання товару відбувалося, згідно видаткових накладних: № РН-01/10/15 від 10.01.2014 р. на суму 3290,16 грн., в тому числі ПДВ 20 %, № РН-02/13/26 від 13.02.2014 р. на суму 2970,00 грн., в тому числі ПДВ 20 %, № РН-02/19/01 від 19.02.2014 р. на суму 15128,64 грн., в тому числі ПДВ 20 %, № РН-07/22/15 від 22.07.2014 р. на суму 17472,00 грн., в тому числі ПДВ 20 %.

Товар Відповідачем було отримано, про що свідчать відмітки на вищевказаній накладній, уповноважених осіб Відповідача.

Станом на 03.09.2014 року в порушення умов договору Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар, у сумі 26 938,50 грн.

Яу зазначє позивач, у зв'язку із тим, що в призначені платежу не було зазначено за який рахунок саме надійшла оплата, а зазначалось лише, що даний платіж надійшов згідно договору № 0659-СН від 11.12.2013 р., згідно вимог бухгалтерського обліку, дані суми оплат було зараховано в погашення більш ранніх заборгованостей Відповідача.

На теперішній час за Відповідачем наявна заборгованість у сумі 11 922 грн. 30 коп.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України «...Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. ..».

Так, Відповідачу нараховано суму 3% річних у розмірі 241,52 грн.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб"єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином зобов"язання, передбачені договором, то це є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно п. 10.6. договору, у випадку порушення Відповідачем строку розрахунку за поставлений товар, останній сплачує на користь Позивача неустойку у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла під час порушення грошового зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сума неустойки, що нарахована Відповідачеві складає 1855, 07 грн..

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та пені, суд визнає їх правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5".

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. Івана Приходька, будинок 141, Код ЄДРПОУ 05756783, р/р 26007057004679 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (код ЄДРПОУ 30105738, 69096, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69 а, р/р 26003799950493 в ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК", МФО 380838) суму основного боргу в розмірі 11 922,30грн., суму трьох відсотків річних в розмірі 241,52грн., суму пені в розмірі 1855,07грн., а також судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.12.2014р.

Суддя Кльопов І.Г.