Рішення № 41824735, 08.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.14р. Справа № 910/16719/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об"єднання "Еко-Плюс", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Гніденко О.М., дов. від 01.08.14р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіома" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об"єднання "Еко-Плюс" про стягнення заборгованості в розмірі 25 756,40грн., пені у розмірі 2 402,42грн., процентів у розмірі 28 975,95грн.

Позовні вимоги обгрунтовував неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №000080 від 04.02.2013р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2014р. матеріали справи №910/16719/14 направлено за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2014р. суддя Петрова В.І. прийняла дану справу до розгляду.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується копією з реєстру поштових відправлень суду за №30 від 05.11.2014р. та інформацією із офіційного сайту "Укрпошта" про отримання відповідачем ухвали суду від 30.10.2014р. (а.с.75-76), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

04.12.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксіома" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об"єднання "Еко-Плюс" (покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів №000080, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти (паливо, автомобільний бензин А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, їх компоненти, фракції, бітум та мазут).

Згідно п.1.4. договору номенклатура, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість нафтопродуктів на кожну конкретну партію, що поставляється за договором, визначається в рахунку-фактурі, виставленому покупцеві та у видаткових накладних/актах прийому- передачі, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.2.2. договору кількість фактично поставлених покупцеві нафтопродуктів кожної конкретної партії визначається підписаною сторонами видатковою накладною або актом прийому-передачі.

За п.3.1. договору поставка нафтопродуктів здійснюється постачальником відповідно до заявки покупця, яка має містити номенклатуру, ціну, кількість, умови поставки та вид транспортування нафтопродуктів. Заявка надається постачальнику в усній або письмовій формі та передається за допомогою телефонного/ факсимільного зв"язку або електронною поштою.

Відповідно до п.3.8. договору кількість фактично поставлених нафтопродуктів покупцю визначається рахунком-фактурою, виставленим постачальником на відвантажену партію нафтопродуктів та видатковою накладною або актом прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2013р., а в частині взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.8.1. договору).

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач поставив відповідачу товар за період з 04.06.2013р. по 13.11.2013р. на загальну суму 817 385,76грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000278 від 04.06.2013р., №РН-0000293 від 14.06.2013р., №РН-0000317 від 02.07.2013р., №РН-0000336 від 16.07.2013р., №РН-0000352 від 29.07.2013р., №РН-0000370 від 12.08.2013р., №РН-0000384 від 23.08.2013р., №РН-0000404 від 06.09.2013р., №РН-0000432 від 27.09.2013р., №РН-0000486 від 18.10.2013р., №РН-0000539 від 13.11.2013р., а також довіреностями на отримання товару (а.с.24-42).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За п.4.1. договору ціна за одиницю виміру нафтопродуктів обумовлюється сторонами та визначається в рахунку-фактурі та у видаткових накладних/актах прийому-передачі на кожну конкретну партію нафтопродуктів, що є невід'ємними частинами договору. Загальна вартість договору визначається як сума вартості нафтопродуктів, зазначених у видаткових накладних/актах прийому-передачі до договору (п.4.2. договору).

Згідно п.4.3. договору загальна вартість кожної відвантаженої партії нафтопродуктів визначається видатковою накладною/актом прийому-передачі та рахунком-фактурою, який виставляється постачальником не пізніше наступного дня, що слідує за днем відвантаження, та є підставою для здійснення покупцем оплати за нафтопродукти.

Відповідно до п.4.4. договору оплата загальної вартості кожної партії нафтопродуктів здійснюється покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту їх поставки покупцеві шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Враховуючи часткову оплату, заборгованість залишилась за видатковою накладною №РН-0000539 від 13.11.2013р. у розмірі 25 756,40грн.

20.05.2014р. позивач надіслав відповідачу претензію за №20/05-14/1 про сплату заборгованості (а.с.46-49), однак останній відповіді не надав, вимогу не задовольнив.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки нафтопродуктів №000080 від 04.02.2013р. згідно видаткової накладної №РН-0000539 від 13.11.2013р. складає 25 756,40грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.5.3. договору у випадку порушення покупцем строку оплати вартості нафтопродуктів, визначеного в п.4.4. договору, покупець зобов'язується сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Покупець також зобов'язується сплатити постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,5% від вартості несплачених або несвоєчасно сплачених нафтопродуктів, за кожний календарний день, починаючи з дати закінчення строку оплати вартості поставлених нафтопродуктів, зазначеного в п.4.4. договору, та до дати фактичної оплати покупцем вартості поставлених нафтопродуктів у повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 402,42грн. за період з 21.11.2013р. по 03.07.2014р. (225 днів).

Відповідно до п.2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14) умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, оскільки договором поставки нафтопродуктів №000080 від 04.02.2013р. не встановлено інший строк, за який нараховується пеня, застосуванню підлягає ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Господарський суд, перерахувавши пеню за період з 21.11.2013р. (початок прострочення зобов"язання з оплати за видатковою накладною №РН-0000539 від 13.11.2013р.) по 21.05.2014р. (182 дні), встановив, що вона складає 1 826,23грн., та підлягає до стягнення. Суд частково відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі, як необгрунтовано нараховану.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума процентів складає 28 975,95грн. та підлягає до стягнення.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об"єднання "Еко-Плюс" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Мічуріна, 3, ЄДРПОУ 33951273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома" (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 13, кв.1, ЄДРПОУ 31542542, п/р26009300001245 в АТ "ЗЛАТОБАНК", м. Київ, МФО 380612) заборгованість у розмірі 25 756,40грн. (двадцять п"ять тисяч сімсот п"ятдесят шість грн. 40коп.), пеню у розмірі 1 826,23грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість грн. 23коп.), проценти у розмірі 28 975,95грн. (двадцять вісім тисяч дев"ятсот сімдесят п"ять грн. 95коп.) та 1 808,58грн. (одна тисяча вісімсот вісім грн. 58коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2014р.

Суддя В.І. Петрова