Постанова № 41824717, 09.12.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 р. 9:18 Справа № 818/3155/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Шосткинського міськрайонного центру зайнятості населення до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Шосткинський міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (далі - відповідач) кошти, виплачені як допомога по безробіттю у розмірі 543, 48 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, який надав недостовірні відомості позивачу, незаконно отримав допомогу по безробіттю, яка підлягає поверненню.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 01.12.2014 подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі (а.с. 22).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Поштове відправлення, яке направлялося відповідачу за останнім відомим місцем перебування, було повернуто до суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка № НОМЕР_2 особистим підписом підтверджено достовірність внесених до неї даних (а.с. 10). Крім того, відповідач повідомив, що на момент звернення до центру зайнятості він не є підприємцем, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, що підтверджується його особистою заявою від 29.04.2003 (а.с. 12).

З наказів Шосткинського МРЦЗ від 29.04.2003 та від 12.05.2004 встановлено, що відповідач перебував на обліку у Шосткинському МРЦЗ з 29.04.2003 по 12.05.2004 (а.с. 13, 14).

Позивачем було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 29.07.2014 № 70 (а.с. 7-8), яким встановлено, що відповідач навчався на денній формі навчання у вищому професійному училищі № 19 м. Шостка Сумської області з 01.09.2003 по 30.06.2004, що підтверджується довідкою ДПТНЗ "Шосткинське вище професійне училище" від 29.07.2014 (а.с. 9).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон № 1533) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, виплата допомоги припиняється у разі вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва.

Відповідно до пп. л) п. 44 Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 N 578 та чинного на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, та безробітні знімаються з обліку у разі одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю шляхом обману (з дня виявлення факту обману). У разі ухилення безробітних від повернення незаконних грошових виплат питання вирішується у судовому порядку.

Згідно із п. 6, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 № 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 за № 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно із ст. 12 Закону № 1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Невідшкодування цих витрат порушує інтереси держави, яка є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття.

Судом встановлено, що під час перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач не повідомив позивача про те, що він вступив до вищого професійного училища № 19 м. Шостка Сумської області, внаслідок чого незаконно отримав допомогу по безробіттю.

Сума виплаченої допомоги по безробіттю відповідачу з 29.04.2003 по 12.05.2004 становить 543, 48 грн., що підтверджується додатком до персональної картки (а.с. 16-17) та довідкою Шосткинського МРЦЗ від 02.10.2014 (а.с. 6).

Позивач повідомив відповідача про необхідність повернути на рахунок Шосткинського МРЦЗ суму виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 543, 48 грн. (а.с. 5).

Проте, станом на час розгляду даної справи кошти, отримані відповідачем як допомога по безробіттю у добровільному порядку сплачені не були.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Шосткинського міськрайонного центру зайнятості населення до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Шосткинського міськрайонного центру зайнятості населення (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. 9 Января, 7, ідентифікаційний код 21112660, розрахунковий рахунок № 37173001000353, банк ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) кошти, виплачені як допомога по безробіттю у розмірі 543 (п'ятсот сорок три) грн. 48 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко