Ухвала суду № 41824522, 02.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.Справа № 818/2640/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014р. по справі № 818/2640/14

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин Сумської області

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2014 року № 0001232201.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин Сумської області - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 16.09.2014 року № 0001232201.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14, пп. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133, пп. 136.1.8 п. 136.1 ст. 136, пп. 135.5.3, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 152.6 ст. 152, абз. 2 п. 157.11 ст. 157 Податкового кодексу України, ст.ст. 86, 161, 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що Сумською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Сумській області проведена позапланова виїзна перевірка відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2011р. по 19.08.2014р., та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.08.2011р. по 19.08.2014р., за результатами якої складений акт від 01.09.2014р. №314/22/2401643 (а.с.9-25).

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення відділенням ВД ФССНВ у м. Лебедин вимог податкового законодавства, а саме:

- пп.135.5.3, 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.152.6 ст.152, абз.2 п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 1088 грн., у тому числі по податкових періодах: 2013 рік у сумі 1088 грн.;

- п.51.1 ст.51, абз. б) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, не включено суми виплаченого доходу платникам податків за «ознакою 157 - дохід виплачений само зайнятій особі»;

- пп.3.1.7 п.3.1 ст.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку від 24.12.2010р. №1020.

Як зазначено в акті перевірки, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин, як неприбуткова організація, надає до Лебединського відділення Сумської ОДПІ податкові звіти про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затверджені наказом ДПА України від 31.01.11р. №56.

Згідно з наданими позивачем податковими звітами за період, що перевірявся, показники отриманих доходів та видатків відсутні, тобто всі звіти подані з прочерками, без показників при фактичній наявності сум доходів та видатків.

Так, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин отримувало доходи у вигляді коштів від стягнення пені та штрафів за адмінпорушення з посадових осіб у сумі 5228,28 грн., та у вигляді списаної кредиторської заборгованості у сумі 626,74 грн.

На думку податкового органу, вказані доходи не відносяться до основної діяльності позивача, а тому повинні оподатковуватися.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2014 року № 0001232201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1360грн., у тому числі за основним платежем - 1088грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 272грн., у зв'язку з порушенням вимог пп.135.5.3, 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.152.6 ст.152, абз.2 п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України (а.с.35).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.04.2013 № 0002222203/754 винесено з порушенням норм чинного законодавства України, що стало обґрунтованою підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Система фінансування та джерела коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначені статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Закон України №1105).

Зазначеною нормою передбачено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, у тому числі, коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону.

Тобто, стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону відноситься до основної діяльності позивача.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин, у відповідності до ст.157 Податкового кодексу України, зареєстроване згідно з вимогами законодавства та внесене контролюючим органом в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, яке є іншим, ніж визначені в підпункті "б" цього пункту, юридичною особою, діяльність якої не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів.

Відповідно до пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, неприбуткові підприємства, установи, організації - це підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

За приписами п. 152.6 ст. 152 Податкового кодексу України неприбуткові організації, визначені в п.157.1 ст.157 цього Кодексу, сплачують податок від неосновної діяльності з урахуванням ст. 157 цього Кодексу.

Підпунктом 157.1. ст. 157 Податкового кодексу України визначено перелік організаційно-правових форм неприбуткових установ та організацій, до яких відповідно до пп. "г" належать інші, ніж визначені в підпункті "б" цього пункту, юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів.

Відповідно до абз. 2 пп. 157.5 ст. 157 Податкового кодексу України встановлено, що від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "г" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від провадження їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів.

Враховуючи, що відділення ВД ФССНВ у м. Лебедин є неприбутковою організацією, згідно Закону України № 1105 та Положення про відділення, стягнення пені та штрафів є основною діяльністю відділення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відділення звільнене від сплати такого податку.

Посилання податкового органу на пп.135.5.3 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, згідно якого, інші доходи включають суми неустойки ( штрафу та/або пені), фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, як на підставу нарахування податку, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки штрафи та пеня отримані позивачем у вигляді санкцій, застосовані самим позивачем, тобто від основної діяльності, а не за рішенням сторін господарського договору чи рішенням відповідного державного органу, суду.

Відносно доводів податкового органу про порушення по списаній кредиторській заборгованості у сумі 626,74 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, кошти в сумі 626,74 грн., надійшли до відділення ВД ФССНВ у м. Лебедин до 2010 року, як страхові внески роботодавців (авансом).

Відповідно до абз.6 ст.47 Закону України №1105 (в редакції, чинній на момент сплати страхових внесків, тобто до 2010р.), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кошти в сумі 626,74 грн. також не можуть вважатися доходом, так як надійшли до відділення до 2010 р.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 16.09.2014 року № 0001232201 прийнято відповідачем без дотримання вимог визначених частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для його скасування.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2014р. по справі № 818/2640/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 08.12.2014 р.