Ухвала суду № 41824502, 02.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.Справа № 818/2614/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2014р. по справі № 818/2614/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2014 № 0006601502/47025 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 40 778, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 389, 00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 09.09.2014 № 0006611502/47024 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2 505, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 626 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 року адміністративний позов задоволено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 20.08.2014 по 22.08.2014 посадовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Сумихімпром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за січень 2012 року, жовтень 2012 рок, січень 2014 року, лютий 2014 року, квітень 2014 року та позитивного значення по декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, за результатами якої складено акт від 26.08.2014 № 3478/18-19-15-02/05766356 (а.с. 14-104).

Актом перевірки від 26.08.2014 № 3478/18-19-15-02/05766356 встановлено, що в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 позивачем завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за вересень 2012 р. на суму 838 грн., за березень 2014 р. на суму 4 452, 00 грн., за грудень 2013 р. на суму 25 647, 87 грн., грудень 2014 р. на суму 16 511, 92 грн., січень 2014 р. на суму 3 327, 85 грн., завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2012 р. на суму 838 грн., квітень 2014 р. на суму 4 452, 00 грн., січень 2014 р. на суму 25 647, 87 грн., січень 2012 р. на суму 6 511, 92 грн., лютий 2014 р. на суму 3 327, 85 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за березень 2013 року на суму 2 505, 00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 № 0006601502/47025 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 40 778, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 389, 00 грн. (а.с. 105) та податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 р., № 0006611502/47024 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2 505, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 626 грн. (а.с. 107).

Підставою для зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування стали висновки податкового органу про відсутність господарських операцій між ПАТ "Сумихімпром" та його контрагентами ПАТ "Будінмашсервіс", ТОВ "Мастертрейд", ТОВ "Інвестодорсервіс", ТОВ "Елемер-Україна" та ТОВ ВКФ "Мікон".

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно, у відповідності з приписами чинного законодавства включено суму податку на додану вартість з вартості придбаних у ТОВ "Будінмашсервіс", ТОВ "Мастертрейд", ТОВ "Інвестодорсервіс", ТОВ "Елемер-Україна" та ТОВ ВКФ "Мікон" продукції та послуг до складу податкового кредиту, натомість податковим органом не надано доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість врегульовано статтею 198 ПК України, згідно з п. 198.1. якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із статтею 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1).

Відповідно до пункту 200.2 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із пунктом 200.3 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частка такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно із пунктом 201.6 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.10 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, 10.10.2008 між ПАТ "Сумихімпром" та ПАТ "Будінмашсервіс" було укладено договір підряду № 411/8, згідно якого підрядник взяв на себе обов'язок провести підготовчі та земляні роботи 1-го яруса секції № 4 шламонакопичувача (а.с. 109-111).

На виконання зазначеного вище договору ПАТ "Будінмашсервіс" складено локальні кошториси 2-1-1/03/05-1 та 2-1-1/03/05-СМ, а ПАТ "Сумихімпром" здійснено оплату за виконання робіт, що підтверджується платіжними дорученнями № 10589 від 15.12.2011, № 10692 від 19.12.2011, № 10963 від 22.12.2011, № 11082 від 26.12.2011, № 11242 від 28.12.2011 (а.с. 112-116) та складено податкові накладні від 30.12.2011 № 29 та № 30 (а.с. 117, 118).

Факт виконання підрядних робіт підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2011 року № 13 та № 14 (а.с. 119-120, 121-122).

12.09.2012 між ПАТ "Сумихімпром" та ТОВ "Мастертрейд" укладено договір купівлі - продажу № 27/2236 (а.с. 124-125).

На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем надано видаткову накладну № РН-0000761 (а.с. 126), товарно-транспортну накладну від 24.09.2012 (а.с. 126 а), прибуткову накладну № 6815 від 25.09.2012 (а.с. 127), платіжне доручення № 25044 від 28.09.2012 (а.с. 128) та податкову накладну № 73 від 24.09.2012 (а.с. 129).

11.12.2012 між позивачем та ТОВ ВКФ "Мікон" укладено договір поставки № 27/1026 (а.с. 131-132), відповідно до якого ПАТ "Сумихімпром придбавав у ТОВ ВКФ "Мікон" підшипники.

Реальність здійснення господарських операцій за цим договором підтверджується видатковою накладною № 75 від 15.03.2013 (а.с. 133), прибутковою накладною № 37 від 15.03.2013 (а.с. 135), податковою накладною від 15.03.2013 № 37 (а.с. 136) та відомістю по взаєморозрахункам з ТОВ ВКФ "Мікон" за березень 2013 року (а.с. 137).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано квитанції про приймання вантажу перевізником ТОВ "Делівері" № ПЛ2-1600 від 18.10.2013 та № ДН2-129371 від 16.03.2013 (а.с. 134).

Оплата за товар здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжним дорученням № 36256 від 15.04.2013 (а.с. 189).

Оприбуткування товару на складі позивача підтверджується накладними на переміщення від 04.06.2013 № 6917 та від 19.03.2013 № 3430 (а.с. 186, 187).

28.11.2013 між ПАТ "Сумихімпром" та ПП "Інвестдорсервіс" укладено договір поставки № 27/2135 (а.с. 138-139).

На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем надано видаткові накладні № 44 від 17.12.2013, № 45 від 17.12.2013 (а.с. 140, 141), податкові накладні № 39 від 17.12.2013, № 40 від 17.12.2013 (а.с. 144, 145), прибуткові накладні № 7795 від 19.12.2013 та № 7794 від 19.12.2013 (а.с. 146, 147) та відомість по взаєморозрахункам з ПП "Інвестдорсервіс" за грудень 2013 року (а.с. 150).

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 44 від 17.12.2013 та № 45 від 17.12.2013 (а.с. 142, 143).

Оплата за товар здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку, щопідтверджується платіжними дорученнями № 47547 від 23.12.2013 та № 47574 від 24.12.2013 (а.с. 148-149).

Оприбуткування товару на складі позивача підтверджується накладною на переміщення від 19.12.2013 № 16752 (а.с. 188).

21.05.2012 між ПАТ "Сумихімпром" та ТОВ "Елмер - Україна" укладено договір поставки № 27/2337 (а.с. 151-154).

Реальність здійснення господарських операцій за цим договором підтверджується видатковими накладними № РН-0000039 від 25.01.2014, № РН-0000159 від 25.03.2014 (а.с. 155, 164), податковими накладними № 40 від 21.01.14, № 70 від 28.01.2014, № 13 від 05.03.2014, № 58 від 20.03.2014 (а.с. 156, 157, 165, 166), прибутковими накладними № 200 від 27.01.2014, № 1250 від 27.03.2014 (а.с. 160, 169) та відомостями по взаєморозрахункам з ТОВ "Елмер - Україна" за січень 2014 року та березень 2014 року (а.с. 163, 172).

Оприбуткування товару на складі позивача підтверджується накладною на переміщення від 06.05.2014 № 5247 (а.с. 192).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано товарно-транспортні накладні № 59998008601900 від 25.03.2014, № 59998004343580 від 25.01.2014 (а.с. 158, 167) та подорожні листи № 006048 від 27.01.2014, № 006178 від 27.03.2014 (а.с. 159, 168).

Оплата за товар, придбаний позивачем у ТОВ "Елмер - Україна" здійснена згідно платіжних доручень № 48199 від 21.01.2014, № 48375 від 28.01.2014, № 49983 від 05.03.2014 та № 50922 від 20.03.2014 (а.с. 161, 162, 170, 171).

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом апеляційної інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Будінмашсервіс", ТОВ "Мастертрейд", ТОВ "Інвестодорсервіс", ТОВ "Елемер-Україна" та ТОВ ВКФ "Мікон" на момент складення та видачі податкових накладних включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 193-194, 195, 196, 197, 198).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій і наявність у позивача передбачених законодавством підстав для віднесення сум податку на додану вартість за цими операціями до складу податкового кредиту.

До того ж, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо наявності підстав для зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість через відсутність документального підтвердження господарських відносин між ТОВ "Будінмашсервіс", ТОВ "Мастертрейд", ТОВ "Інвестодорсервіс", ТОВ "Елемер-Україна" та ТОВ ВКФ "Мікон" та їх контрагентами, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою - членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Водночас, відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2014р. по справі № 818/2614/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.