Ухвала суду № 41824497, 18.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1228/14

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Виробничо-торгівельна фірма "Агростандарт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року Приватне підприємство «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» (далі ПП "ВТФ "Агростандарт") звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління (далі ДПІ у м. Херсоні ГУ) Міндоходів у Херсонській області під час проведення перевірки ПП "ВТФ "Агростандарт", за результатами якої 14 листопада 2013 року складено акт №121-03-22-05/33277168 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ВТФ "Агростандарт" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПАП "Альтаір" за період липень 2013 року" в частині зазначення в акті інформації у вигляді висновків щодо відсутності об'єктів оподаткування при придбанні продукції ПП "ВТФ "Агростандарт" у ПАП "Альтаір" та продажу цієї продукції ТОВ СП "Нібулон" у липні 2013 року, завищення податкових зобов'язань ПП "ВТФ "Агростандарт" з податку на додану вартість, витрат за липень 2013 року та податкового кредиту за цей же період. Просить заборонити Державній податковій інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області використовувати інформацію, відображену в акті перевірки від 14 листопаді 2013 року №121-03-22-05/33277168, у тому числі розміщувати інформацію в базах даних ДПІ у м. Херсоні (АІС "Облік платників і платежів", АРМ "Платники податків", АІС "ТАХ", АС "Бест-звіт", "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", система "Податковий блок", база даних ДПС платників податків тощо).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року адміністративний позов - задоволено частково. Зобов'язано ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області вилучити із бази даних ДПІ у м. Херсоні (АІС "Облік платників і платежів", АРМ "Платники податків", АІС "ТАХ", АС "Бест-звіт", "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", система "Податковий блок", база даних ДПС платників податків) інформацію, внесену на підставі акту від 14 листопада 2013 року №121-03-22-05/33277168 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ВТФ "Агростандарт" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПАП "Альтаір" за період липень 2013 року". В решті позовних вимог - відмовлено. Зобов'язано ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області подати суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили. Відшкодовано з Державного бюджету на користь ПП "ВТФ "Агростандарт" сплачений судовий збір у сумі 73,08 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПП "ВТФ "Агростандарт" є юридичною особою, платником податків, в тому числі податку на додану вартість, основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин тощо.

В листопаді 2013 року ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "ВТФ "Агростандарт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПАП "Альтаір" за липень 2013 року, результати якої викладені в акті перевірки від 14 листопада 2013 року №1368/21-03-22-05/33277168.

При проведенні перевірки позивача контролюючим органом був використаний акт перевірки ПАП "Альтаір" від 17 вересня 2013 року №1468 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПАП "Альтір" з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з контрагентами-покупцями за червень, липень 2013 року", в якому зазначено, що з 20 червня 2013 року директором та головним бухгалтером ПАП "Альтаір" є ОСОБА_2, засновник ПАП "Альтаір" ОСОБА_3 Керівником ПАП "Альтаір" ОСОБА_2 на перевірку був наданий пакет документів щодо підтвердження фінансово-господарських операцій за червень-липень 2013 року: копія договору складського зберігання б/н від 01 травня 2012 року, копія договору складського зберігання б/н від 30 червня 2011 року, акт здачі прийняття робіт №00000000000042, копія договору оренди землі б/н від 23 січня 2012 року (строк дії закінчився 31 грудня 2012 року), копії державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, копії звітності до відділу статистики Снігурівського р-ну Миколаївської області, пояснення керівника ОСОБА_2, в якому не зміг повідомити документально підтвердити місця розташування земельних ділянок, а також данні осіб, у яких орендують земельні ділянки. У податкової звітності ПАП "Альтаір" відображені господарські операції з позивачем.

В акті від 17 вересня 2013 року № 468 є посилання на висновки ГВПМ ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПАП "Альтаір" від 17 вересня 2013 року №152/07.50-09 за липень та від 19 серпня 2013 року №12/21-03-07-05-07 за червень. Станом на 17 вересня 2013 року згідно інтегрованої автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" ПАП "Альтаір" має стан, відмінний від основного, а саме 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження. 17 вересня 2013 року старшим оперуповноваженим Мацицьким О.М. було здійснено виїзд за податковою адресою ПАП "Альтаір": м. Херсон, пров. Будівельний, 46, з метою встановлення місця знаходження платника податків, виявлено, що за вказаною адресою знаходиться двоповерховий житловий будинок, в якому перебував засновник та колишній директор ПАП "Альтаір" гр. ОСОБА_3, який підтвердив, що він дійсно є засновником ПАП "Альтаір", та повідомив, що з моменту призначення гр. ОСОБА_2, на посаду директора ПАП "Альтаір", печатка; уставні документи; документи податкового обліку та первинні бухгалтерські документи знаходяться у володінні гр. ОСОБА_2, за якою саме адресою зберігаються зазначені документи та здійснюється управління та облік, йому не відомо. Також було здійснено виїзд до Миколаївської області, Снігурівського району, с. Баратівка, отримано довідку від голови селищної ради с. Баратівка, з якої встановлено, що ПАП "Альтаір" в 2012 році орендувало 17 га землі у Снігурівської районної ради, в 2013 році земельні ділянки не орендувались. Враховуючи вищевказане, відповідач зробив висновок про нереальність здійснення фінансово-господарської діяльності ПАП "Альтаїр" у червні та липні 2013 року.

За результатами перевірки ПП ВТФ "Агростандарт" встановлено документування придбання товару невідомого походження (ріпак) та перерахування попередніх оплат контрагенту - постачальнику ПАП "Альтаір", який документально не підтверджує свої податкові зобов'язання та який формував податковий кредит від підприємств, у яких відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу, надання послуг та які задіяні в схемах мінімізації податків шляхом відображення в податковій звітності сумнівних угод придбання ТМЦ, безтоварних операцій та формуванні штучного податкового кредиту іншим СГД, які ухиляються від сплати податків.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що оскільки документально не доведено вирощування чи придбання ПАП "Альтаір" товару, то реалізовувати ріпак на адресу ПП ВТФ "Агростандарт" не мало можливості. Як наслідок ПП ВТФ "Агростандарг" реалізовував контрагенту - покупцю: ТОВ СП "Нібулон" ріпак, ніби - то придбаний у ПАП "Альтаір", походження якого не встановлено. Тому, ПП ВТФ "Агростандарт" неправомірно включено до складу податкового кредиту, а також податкових зобов'язань суми ПДВ, сформовані за рахунок вищевказаного постачальника.

Податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки не приймалось.

Податковою інспекцією були внесені зміни до бази даних щодо зменшення податкового кредиту за липень 2013 року на суму 324 241,63 грн. з придбання товарів у ПАП "Альтаір", зменшення податкових зобов'язань на суму 324 241,63 грн. по покупцю ТОВ СП "Нібулон", відповідачем не заперечується твердження позивача про те, що вказані зміни були здійснені саме у зв'язку зі складанням акту від 14 листопада 2013 року №1368/21-03-22-05/33277168.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань позивача в інформаційній електронній базі даних є протиправними, а тому необхідно зобов'язати відповідача вилучити з інформаційної бази даних інформацію, яка внесена на підставі акта від 14 листопада 2013 року №121-03-22-05/33277168, інші позовні вимоги є необґрунтованими.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки оскаржувані дії відповідача щодо внесення ним відповідної інформації до бази даних є правомірними, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позов них вимог у повному обсязі.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77, 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. В п.78.1.1 ст. 78 ПКУ вказано, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці відповідачем були використані первинні бухгалтерські та податкові документи позивача, податкова звітність, програмні продукти ДПС, акт перевірки ПАП "Альтаір".

Згідно ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП ВТФ "Агростандарт" та ПАП "Альтаір" укладено договір №11/25 від 19 липня 2013 року купівлі-продажу ріпаку. Позивач документував придбання товару ПАП "Альтаір" на загальну суму 1 945 449,80 грн. (в т.ч. ПДВ 324 241,63 грн.).

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не заперечує наявності правильно складених документів бухгалтерського обліку та податкових накладних, які підтверджують факт придбання та подальшого продажу сільгосппродукції.

Здійснення господарських операцій підтверджується: договором купівлі-продажу, укладеного між ПП "ВТФ "Агростандарт" і ПАП "Альтаір" від 19 липня 2013 року №11/25; видатковими накладними від 20 липня 2013 року №89, від 21 липня 2013 року №90, від 22 липня 2013 року №91; банківськими виписками Херсонського відділення ПАТ "Кредобанк" щодо перерахування коштів ПП "ВТФ "Агростандарт" на рахунок ПАП "Альтаір" за придбання товару від 26 вересня 2013 року, від 27 вересня 2013 року, від 30 вересня 2013 року, від 02 жовтня 2013 року; податковими накладними платника податку ПАП "Альтаір" щодо реалізації товару ПП "ВТФ "Агростандарт" від 20 липня 2013 року №47/2, від 21 липня 2013 року №48/2, від 22 липня 2013 року №49/2.

Факт здійснення перевезення придбаної продукції підтверджується товарно-транспортними накладними з відмітками вантажоодержувача про отримання товару від 20 липня 2013 року серії АСТ №101 - 102, від 21 липня 2013 року серії АСТ №103 - 115, від 22 липня 2013 року серії АСТ №116 - 123, а також актами про розбіжність у вазі при прийнятті товару; договором експедирування, укладеного між ПП "ПФ "Поліант Плюс" і ПП "ВТФ "Агростандарт" від 19 липня 2013 року №15/13, заявами на перевезення вантажу від 20 липня 2013 року, 21 липня 2013 року, 22 липня 2013 року, а також звітом про транспортування сільськогосподарської продукції від 22 липня 2013 року; договором експедирування, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 і ПП "ВТФ "Агростандарт" від 19 липня 2013 року №1907, заявами від 21 липня 2013 року, 22 липня 2013 року, та додатковою угодою №1 від 22 липня 2013 року; договором експедирування, укладеного між ПП "Бесмертний" і ПП "ВТФ "Агростандарт" від 19 липня 2013 року №1907/2, заявою від 21 липня 2013 року, актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22 липня 2013 року; нотаріально засвідченими заявами водіїв ПП "ПФ "Поліант-Плюс" ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про здійснення ними перевезень сільськогосподарської продукції.

Подальший продаж придбаної у ПАП "Альтаір" сільгосппродукції підтверджено договором поставки, укладеним між ПП "ВТФ "Агростандарт" і ТОВ СП "Нібулон" від 18 червня 2013 року №55/2013 (з додатками), довіреністю від 20 липня 2013 року №36541, виданою ОСОБА_10 від ТОВ СП "Нібулон" для отримання товару; видатковими накладними від 20 липня 2013 року №РН-0000023, від 21 липня 2013 року №РН-0000024, від 22 липня 2013 року №РН-0000025; банківськими виписками Херсонського відділення ПАТ "Кредобанк" щодо перерахування коштів ТОВ СП "Нібулон" на рахунок ПП "ВТФ "Агростандарт" за поставлений товар від 24 липня 2013 року, від 25 липня 2013 року, податковими накладними платника податку ПП "ВТФ "Агростандарт" щодо реалізації товару ТОВ СП "Нібулон" від 20 липня 2013 року №5, від 21 липня 2013 року №6, від 22 липня 2013 року №7.

Слід зазначити, що вищевказані документи підтверджують, що ПП "ВТФ "Агростандарт" придбало у ПАП "Альтаір" 524,38 тн ріпаку на суму 1 945 449,80 грн. Придбаний ріпак позивач поставив ТОВ СП "Нібулон", за який останній сплатив 1 995 322,77 грн.

Позивач та його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем. Свідоцтво платника ПДВ у ПАП "Альтаір" було анульовано лише 25 жовтня 2013 року, тобто після виконання вищевказаного договору.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом не надано суду доказів відсутності у ПАП "Альтаір" орендованих земельних ділянок.

Крім того, для того, щоб стверджувати про відсутність реальності поставок в ланцюгу ПАП "Альтаір" - ПП "ВТФ "Агростандарт" - ТОВ СП "Нібулон", податкова інспекція, в першу чергу, повинна була спростувати надані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо господарських операцій, документи про транспортування та експедирування вантажу. Недоліки в складанні ТТН не є беззаперечним доказом нереальності поставки товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що податковим органом не доведено правомірність висновків акту перевірки щодо відсутності об'єктів оподаткування при придбанні продукції у ПАП "Альтаір" та продажу цієї продукції ТОВ СП "Нібулон" у липні 2013 року, завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

За своєю правовою природою акт позапланової перевірки не повинен містити висновки щодо реальності здійснення господарської діяльності. Висновок податкового органу про відсутність реального характеру правочинів, укладених позивачем із його контрагентами, прямо суперечить Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22 грудня 2010 року №984.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи положення вказаним норм права, колегія суддів вважає, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

Відповідно ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, зокрема, підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів". Інформація, викладена в базах даних Міндоходів України, як офіційна інформація, повинна відповідати дійсності та може бути використана при перевірці контрагента постачальника платника податку. Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 Податкового кодексу України та його узгодження. Самостійна зміна податковою інспекцією в базі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників податкового кредиту та/або податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності тощо. Акт податкової інспекції контрагента стає беззаперечним доказом для іншого податкового органу і автоматично застосовується під час перевірки покупців товарів, у яких угоди також не будуть визнані реальними. Тому у майбутньому є ризик втратити покупців своїх товарів.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки позивача, відповідач замість прийняття податкового повідомлення-рішення, вчинив дії по внесенню змін до електронної бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, внаслідок цих дій показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані позивачем в декларації з ПДВ за липень 2013 року та стосуються придбання товарів у ПАП "Альтаір" та подальшого продажу ТОВ СП "Нібулон" були зменшені до 0 грн.

Однак, змін у податкових зобов'язаннях позивача за результатами складення акта від 14 листопада 2013 року №121-03-22-05/33277168 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ВТФ "Агростандарт" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПАП "Альтаір" за період липень 2013 року" не відбулося

Таким чином, апеляційний суд, погоджується з висновком суду першої інстанції відносного того, що дії податкового органу щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в інформаційній електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів АІС "Податковий блок", є протиправними, а тому для поновлення порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідача вилучити з інформаційної бази даних інформацію, яка внесена на підставі акта від 14 листопада 2013 року №121-03-22-05/33277168.

Що стосується позовним вимог у частині визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області стосовно зазначення в акті інформації про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні продукції ПП "ВТФ "Агростандарт" у ПАП "Альтаір" та продажу цієї продукції ТОВ СП "Нібулон" у липні 2013 року, завищення податкових зобов'язань ПП "ВТФ "Агростандарт" з податку на додану вартість, витрат за липень 2013 року та податкового кредиту за цей же період, то колегія суддів вважає, що пред'явлення даної вимоги є неправильним способом захисту порушених прав, так як самі по собі висновки в акті перевірки податкового ревізора-інспектора не створюють для платника податків жодних негативних наслідків та не порушують його права, а тільки є фіксацією дій податкового ревізора-інспектора.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги у частині заборони відповідача використовувати інформацію, викладену в акті перевірки від 14 листопада 2013 року є необґрунтованою, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України адміністративний суд не може розглядати вимоги позивача щодо оскарження публічно-правових відносин, по яких спір ще не виник.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв