Ухвала суду № 41824484, 25.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4421/13-а

Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 2 483,10 грн.,

В С Т А Н О В И Л А :

Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 2 483,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за відповідачем рахується переплата державних коштів по виплаті державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів за періоди з 01.06.2011року по 31.08.2011 року та з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року в сумі 2 483,10 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з громадянки ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, у розмірі 2 483,10 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні 10 копійок), які перерахувати на р/р 35418015002219 ОКПО 03194499 МФО 826013 ГУДКСУ в м. Миколаєві Миколаївської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій Центрального району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради як отримувач тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме з 18.03.2008 року.

Управлінням соціальних виплат і компенсацій Центрального району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради ОСОБА_4 з 01.03.2008 року по 31.08.2011 року та з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року кожні шість місяців призначалась тимчасова допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, цей факт сторонами визнається.

В зв'язку зі смертю у травні 2011 року батька дитини, ОСОБА_5, про що позивачу стало відомо тільки 01.10.2012 року, склалася переплата державних коштів по виплаті тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, за період з 01.06.2011 року по 31.08.2011 року та з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року в сумі 2 918,70 грн.

30.10.2012 року відповідачу було відправлено повідомлення № 2999/12.02-11-04 про переплачені бюджетні кошти.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" ОСОБА_4 рішенням управління праці та соціального захисту населення департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 21.12.2012 року було призначено допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 самостійно погашати заборгованість по тимчасовій допомогу дітям в сумі 2 918,70 грн. не почала, згідно з п. 49 Порядку управління соціальних виплат та компенсацій почало утримувати 20 % із суми виплачуваної допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію. За станом на 21.10.2013 року сума заборгованості становить 2 483,10 грн.

Задовольняючи позовні вимоги Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають дитину до трьох років, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

П. 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме передбачено, що тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи п. 7 Порядку.

Відповідно до п. 10 Порядку виплата тимчасової допомоги припиняється у разі смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти. Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач допомоги зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла зазначена обставина.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується апелянтом, позивачу виплату допомоги припинено з 01.07.2012 року, проте надміру виплачені кошти повернуті не були.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 не повідомила вчасно відповідача про смерть батька дитини, і не подала заяву для переоформлення допомоги.

Внаслідок чого утворилась переплата у сумі 2 483,10 грн.

30.10.2012 року відповідачу було відправлено повідомлення № 2999/12.02-11-04 про переплачені бюджетні кошти, яке ОСОБА_2 отримала 12.11.2012 року .

Відповідно до п. 49 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751: суми державної допомоги сім'ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає, що оскільки ОСОБА_2 не повідомила у передбачений строк позивача про смерть батька дитини, то вона не мала права отримувати вказану допомогу.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, слід зазначити, що апелянт у відповідності до ч.6 ст. 187 КАС України та Закону України «Про судовий збір» зобов'язаний сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в розмірі 913,50 грн.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в розмірі 913 грн. 50 коп. на рахунок №31212206781008, одержувач ГУДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011 Код ЄДРПОУ суду 34380461.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв