Ухвала суду № 41824371, 02.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

02 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8376/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представників ТОВ "Теплодаренерго" - Панасюк Олега Юрійовича та Безпечної Альони Володимирівни, представника Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - П'ятниченка Анатолія Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Теплодаренерго" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Біляївському районі в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 02.12.2013 року:

- № 0001482200 про нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 162560 грн.;

- № 0001492200 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 3809572 грн.;

- № 0001502200 про нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 461444,50 грн.;

- № 0001512200 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 618531 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, директором ТОВ "Теплодаренерго" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17.10.2013 року по 30.10.2013 року посадовою особою ДПІ у Біляївському районі в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Теплодаренерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 30.06.2013 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 153.2.3 та абз. 2 пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, ТОВ "Теплодаренерго" занижено податок на прибуток у сумі 130048 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 3809572 грн., а саме за 2011 рік у сумі 2477099 грн., за 2013 рік у сумі 1332473 грн.; п.199.1, п. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 387295,00 грн. і завищення суми бюджетного відшкодування в січні 2013 року у сумі 618531,00 грн.

За результатом перевірки складено акт від 13.11.2013 року № 690/22/32483079, на підставі якого 02 грудня 2012 року ДПІ у Біляївському районі в Одеській області прийнято, оскаржувані у даній справі, податкові повідомлення-рішення:

- № 0001482200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 130048 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 32512 грн.;

- №0001492200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3809572 грн.;

- № 0001502200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на 387295 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 74149,5 грн.;

- №0001512200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 618531 грн. та встановлено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 154632,75 грн.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ТОВ "Теплодаренерго" є платником податку на прибуток на загальних підставах. У перевіряємому періоді основним видом господарської діяльності Товариства було надання теплової та електричної енергії на користь фізичних та юридичних осіб, тобто у вказаному періоді його основний дохід складався з сум грошових коштів, отриманих від фізичних осіб, які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах. Крім того, ТОВ "Теплодаренерго", відповідно до пп.135.5.10 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України отримувало дохід в якості дотації з державного бюджету, тобто також від неплатника податку на прибуток на загальних підставах.

З матеріалів справи також вбачається, що витрати ТОВ "Теплодаренерго", понесені у зв'язку з наданням послуг на користь неплатників податку на прибуток, визначалися в розмірах, що значно перевищували доходи, отримані від надання таких послуг, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 130048 грн. та завищенню від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 3809572 грн., в т.ч. по періодам: 2011 року - 2477099 грн., 1 півріччя 2013 року - 1332473 грн.

При цьому, судом першої інстанції не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного продажу позивачем товару за цінами, значно нижчими від цін придбання, та одержання внаслідок таких операцій збитків. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету відповідного податку.

Крім того, судом встановлено, що за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року ТОВ "Теплодаренерго" отримало з місцевого бюджету кошти у сумі 550000 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2010 року - 200000 грн., листопад 2010 року - 200000 грн., грудень 2010 року - 150000 грн. Зазначені кошти надійшли на реєстраційний рахунок загального фонду ТОВ "Теплодаренерго", відкритий у відділенні Держказначейства за кодом " 100103" згідно рішень Теплодарської міської ради "Про надання дотації на покриття різниці тарифів ТОВ "Теплодаренерго" для відшкодування збитків за послуги по теплопостачанню для населення міста" від 20.10.2010 року № 377/В-10, від 22.11.2010 року № 420/В-10, від 29.12.2010 року № 503/В-10.

Відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції на час виникнення спірних відносин) у разі коли товари (роботи, послуги) виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Однак, в порушення зазначеної норми ТОВ "Теплодаренерго" не проводилося коригування податкового кредиту при отриманні дотацій за кодом "100103" та було завищено суму податкового кредиту у розмірі 82453,37 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2010 року - 23960,64 грн., листопад 2010 року - 33758,89 грн., грудень 2010 року - 24733,84 грн.

Також, судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ТОВ "Теплодаренерго" отримало з місцевого бюджету кошти у сумі 250000 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2011 року - 50000 грн., листопад 2011 року - 200000 грн. Зазначені кошти надійшли на реєстраційний рахунок загального фонду ТОВ "Теплодаренерго", відкритий у відділенні Держказначейства за кодом "100103" згідно рішень Теплодарської міської ради "Про надання дотації на покриття різниці тарифів ТОВ "Теплодаренерго" для відшкодування збитків за послуги по теплопостачанню для населення міста" від 19.10.2011 року № 353/В-11, від 28.11.2011 року № 405/В-11, від 29.11.2011 року № 407/В-11, від 29.11.2011 року № 408/В-11.

За період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року встановлено, що згідно договору від 04.12.2012 року № 491/517з "Про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" підприємством у грудні 2012 року було отримано дотацію з державного бюджету у сумі 7384072 грн.

Однак, в порушення вимог п. 199.1, п.199.2 ст. 199 ПК України ТОВ "Теплодаренерго" не в повному обсязі проводилося пропорційне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість, в результаті чого було завищено суму податкового кредиту, а саме по періодам: січень 2011 року - 23974 грн., лютий 2011 року - 28219 грн., березень 2011 року - 22547 грн., квітень 2011 року - 12892 грн., травень 2011 року - 2133 грн., червень 2011 року - 952 грн., липень 2011 року - 2225 грн., серпень 2011 року - 402 грн., вересень 2011 року - 635 грн., та заниження податкового кредиту всього у сумі 59194 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2011 року - 624 грн., листопад 2011 року - 4010 грн., грудень 2011 року - 54560 грн., за 2012 року у розмірі 829393 грн., у т.ч. по періодам: січень 2012 року - 5292 грн., лютий 2012 року - 5863 грн.,березень 2012 року - 4360 грн., квітень 2012 року - 2206 грн., травень 2012 року - 1285 грн., червень 2012 року - 212 грн., липень 2012 року - 452 грн., серпень 2012 року - 437 грн., вересень 2012 року - 175 грн., жовтень 2012 року - 563 грн., листопад 2012 року - 649 грн., грудень 2012 року - 807899 грн.

Відповідно до п. 199.4 ст. 199 ПК України, платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Також відповідно до п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Таким чином, колегія суддів погоджується, що у перевіряємому періоді позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 387295 грн.

Враховуючи встановлені факти, та оцінюючи надані позивачем та відповідачем докази у сукупності, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявності економічних причин для надання послуг з постачання теплової енергії особам, які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах, в результаті чого витрати підприємства значно перевищували доходи у перевіряємому періоді, а також те, що ТОВ "Теплодаренерго" не в повному обсязі проводилося пропорційне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову.

Колегія суддів не може взяти до уваги та вважає помилковим посилання в апеляційній скарзі ТОВ "Теплодаренерго", що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин статтю 153.2 Податкового кодексу України, оскільки зазначеною правовою нормою встановлено оподаткування операцій особливого типу, а саме із пов'язаними особами. Поняття пов'язаної особи встановлено п.п. 14.1.159. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України. В даному випадку позивач, як виконавець послуг з електропостачання м. Теплодара та населення місця, як споживачем його послуг не мають жодних ознак (критеріїв), вказаній у вищезгаданій нормі.

Як було встановлено, витрати ТОВ "Теплодаренерго", понесені у зв'язку із наданням послуг на користь неплатників податку на прибуток, визнавалися в розмірах, що значно перевищували доходи, отримані від надання таких послуг особами, які не є платниками податку на прибуток.

Законодавством передбачено наступний особливий порядок оподаткування при отриманні доходу від осіб, які не є платниками податку на прибуток або спланують, податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Так, особливість оподаткування операцій із неплатниками податку на прибуток передбачена п.п.153.2.3. п.153.2. ст.153 Податкового кодексу України, згідно якого положення підпунктів 153.2.1. і 153.2.2. цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 4 грудня 2014 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова