Постанова № 41824123, 04.12.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р. Справа № 924/729/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Демянчук Ю.Г.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Малого приватного підприємства фірми "ЕРІДОН" на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.09.14 р.

у справі № 924/729/14 (суддя Субботіна Л.О. )

позивач Мале приватне підприємство фірма "ЕРІДОН"

відповідач Приватне підприємство "Торгово-промислова компанія "ВІКОМ" м.Хмельницький

про стягнення 230 917,62 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Каспрук Л. Д., представника, довіреність в справі

відповідача - Лучковського В.В., представника, довіреність в справі

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10 вересня 2014 року у справі №924/729/14 (суддя Субботіна Л.О.) у позові Малого приватного підприємства фірми "ЕРІДОН" до Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "ВІКОМ" про стягнення 230 917,62 грн. відмовлено.

Відмовляючи в позові з огляду на положення ст. ст. 22, 525, 526, 629, 632, 936, 949, 950, 951 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224 Господарського кодексу України, ст. 21,22,32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", п. 2,6,12 Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2009р. № 848, п. 6.2 Договору № 22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур, місцевий господарський суд вказав, що враховуючи наявність чинних сертифікатів якості сої, виданих Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області, поданий позивачем в матеріали справи сертифікат якості № ZA 1310-1233 від 23.12.2013р. сюрвейєрської компанії SGS не може вважатись належним доказом збільшення показника вологості сої. Суд дійшов висновку, що відповідачем не було порушено умов договору № 22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур від 03.10.2013р. та приписів чинного законодавства України. За таких обставин місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не було доведено наявності у діях відповідача складу правопорушення, тому позовні вимоги про стягнення 230917,62 грн. не підлягають задоволенню.

Не погодившись із винесеним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, якою вважає його винесеним з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У доповненнях до апеляційної скарги Мале приватне підприємство фірма "ЕРІДОН" зазначає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 10.09.14р. є незаконним та необґрунтованим, а висновки суду не ґрунтуються на обставинах справи. Суд не звернув увагу на наступні обставини.

03 жовтня 2013 року між МПП "ЕРІДОН" (Позивач) та Філією Комаровецьке ХПП "Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Ерідон" (яка є структурним підрозділом Відповідача - надалі "Філія Комаровецьке ХПП") було укладено Договір №22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур (надалі - Договір відповідального зберігання №22).

На виконання умов Договору відповідального зберігання №22, Позивач передав на зберігання сою (надалі - товар) за складськими квитанціями АХ № 105509 №162 від 11.10.13, АХ №105533 №186 від 17.10.13. АХ №105551 №204 від 21.10.13. АХ №105563 №216 від 24.10.13. Згідно вказаних квитанцій, товар характеризувався наступними показниками - якість згідно ДСТУ 4964:2008, вологість - 12%.

01.10.2013р. позивач МПП фірма "Ерідон" (продавець) уклало з компанією CARCILL International S.А. (покупець) зовнішньоекономічний контракт № РРР0326, відповідно до якого позивач зобов'язувався продати, а покупець придбати українське насіння сої, навалом, врожаю 2013 року, в кількості 4000т+/- 10%.

Поставка товару здійснюється партіями в залізничних вагонах. Згідно п. 4.2.2 контракту товар має відповідати наступній специфікації згідно правил FOSFA, зокрема, вологість: базис 12%, зі знижкою 1 % за кожний процент відхилення, макс. 14 %, неприпустимо з вологістю вище 14 %.

Фінальна якість товару визначається по сертифікату якості, виданого акредитованою FOSFA сюрвейєрською компанією за вибором і за рахунок покупця. Якість фінальна в місці завантаження залізничних вагонів.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту товар (соя), розміщений у філії Комаровецьке ХПП згідно договору № 22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур від 03.10.2013р., був відвантажений на вимогу позивача в загальній кількості 3925т окремими партіями в період з 15.10.2013р. по 21.11.2013р. у вагони, надані експедитором позивача ТОВ "Транс-Груп" згідно договору № 209 на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.04.2012р.

В момент завантаження партій товару в вагони, акредитованою FOSFA сюрвейєрською компанією SGS було відібрано проби з кожного завантаженого вагона.

В подальшому лабораторією компанії SGS здійснено аналіз відібраних проб, результати якого відображені в Сертифікаті № ZА 1310-1233/18_1/RUS від 06.12.2013 року.

Відповідно до сертифікату якості № ZА 1310-1233/18_1/RUS від 06.12.2013 року узагальнений показник вологості партії товару становить 13,36 %.(відхилення від показника вологості, зазначеного в складських квитанціях, становить: 13, 36%-12,00%= 1,36%.)

Згідно з умовами Контракту, базова ціна товару становила 451,00 долар США/т (що за курсом НБУ становило 4325,81грн.). Згідно з п. 4.2.2 Контракту, ціна зменшується при відхиленні від показника вологості.

Внаслідок чого ціна товару була зменшена згідно наступного розрахунку:

1,36/100 х 4325,81x3 925,100 = 230 917,62 грн.

В зв'язку з вказаним, 10.02.2014р. позивач звернувся до філії "Комаровецьке ХПП" ПП "ТПК "Віком" з листом-претензією № 165, в якому вимагав в найкоротші терміни відшкодувати МПП фірмі "Ерідон" суму в розмірі 230 917,62 грн., на яку зменшилась вартість партії сої через відхилення від показника вологості.

Звертає увагу, що суд не взяв до уваги пояснень експедитора ТОВ "Транс Груп", згідно з якими в момент завантаження партій товару в вагони, акредитованою FOSFA сюрвейєрською компанією "SGS" відбирались проби з кожного завантаженого вагона для визначення показника вологості.

Враховуючи наведене, показник вологості, визначений сюрвейєрською компанією, відображає реальний показник вологості соєвих бобів на момент їх відвантаження з зерносховища Комаровецького ХПП.

Відповідно до ст. 956, 957 Цивільного кодексу України, ст. 1,7 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", зауважує, що суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 10 вересня 2014 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Стягнути з відповідача Приватного підприємства "Торгово-промислова Компанія "ВІКОМ" на користь Позивача 230 917,62 грн. 62 коп.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги позивач вказує, що надані Інспекцією і наявні в матеріалах справи Копії Сертифікатів не можуть бути взяті до уваги як письмові докази, у зв'язку з наступним:

- копії сертифікатів належним чином не засвідчені (відсутня печатка Інспекції);

- копії Сертифікатів настільки низької якості, що текст неможливо прочитати, оригінали Сертифікатів в судовому засіданні не оглядались.

З посиланням на ст. 22, 614, 623, Цивільного кодексу України, ст. 225,226 ГК України вказує, що в контракті з покупцем зерна компанією CARGILL International S.А. було передбачено штрафні санкції, а саме зменшення оплати за контрактом в разі відхилення від показника якості зерна. Тому збитки, завдані Позивачу, є прямими реальними збитками, а не упущеною вигодою.

У письмових поясненнях Приватне підприємство "Торгово - промислова компанія "Віком" вказує, що при відвантаженнІ Товару (зерна сої) в т.ч. в кількості 3 925 тонн окремими партіями в період з 15.10.2013р. по 21.11.2013р. у вагони, надані експедитором Позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп", на замовлення Позивача і згідно вимог вищевказаних норм, проводилась обов'язкова сертифікація Товару Держсільгоспінспекцією із видачею сертифікатів якості.

Згідно п.13 Правил, Сертифікат якості оформляється у трьох примірниках - оригінал та дві копії. Сертифікат якості та разом із однією копією видається замовникові (в даному випадку - Позивачу), інша копія залишається у територіальному органі Держсільгоспінспекції, який проводив огляд (інспектування).

Таким чином, оригінал та одна копія сертифікату знаходиться у позивача, а друга копія - у Держсільгоспіспекції, які останньою і були надані суду.

Згідно цих сертифікатів відповідач відвантажив зерно із рівнем вологості 12%, що повністю відповідає умовам договору.

Зазначає, що в даному випадку, відносини сторін спору регулюються договором зберігання.

Згідно п.6.2 Договору При виникненні розбіжностей по якості при прийманні чи відвантаженні зерна, кожна із сторін має право звернутися в Державну інспекцію сільського господарства для проведення аналізу якості зерна чи вимагати проведення аналізів в присутності інспектора ДІСГ. Висновок ДІСГ після проведення аналізів є остаточним і визнається сторонами даного договору, як єдиний висновок про якість зерна.

Згідно п. 7.4. Договору Виконавець не несе відповідальності за показники якості відвантажених зернових та/або олійних культур Власника, якщо його якість була визначена в присутності інспектора ДІСГ.

Тому, при розгляді даного спору, єдиним допустимим доказом якості Товару можуть бути лише дані Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області, який проводив огляд (інспектування) Товару після його завантаження відповідачем у вагони перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" і видавав сертифікати якості.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданнІ представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у ній та додаткових поясненнях до апеляційної скарги. Просив скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 10.09.14р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у поясненнях. Просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.10.2013 року між філією Комаровецьке ХПП Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Віком" (далі - виконавець) та малим приватним підприємством фірмою "Ерідон" (далі - власник) було укладено договір № 22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур (т.2 ,а.с. 7-12), згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язується виступити вантажоодержувачем, прийняти, зберігати, підробити і відвантажити на першу вимогу, передані власником зернові та/або олійні та/або бобові культури останньому чи його довіреній особі, а власник зобов'язується оплатити надані послуги. Асортимент і кількість культур, яка приймається на зберігання: соя - 4000т (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору документом, що підтверджує кількість зерна, яке знаходиться на збереженні у виконавця і належить до відпуску власнику, є складська квитанція, у відповідності до Наказу Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003р. №198.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що зерно сої зберігається до 15 травня 2014 року. Власник має право в будь-який час вимагати повернення переданого на зберігання зерна (п. 2.4 договору).

Порядок приймання і відвантаження зерна по кількості та якості визначений розділом 6 договору. Так, згідно п.п. 6.1, 6.2 договору приймання і відвантаження зернових та/або олійних культур здійснюється виконавцем у відповідності з розділами ІІ та VІ "Інструкції про ведення обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах" (Наказ МінАПУ від 13.10.2008р. № 661). При виникненні розбіжностей по якості при прийманні чи відвантаженні зерна, кожна зі сторін має право звернутися в Державну інспекцію сільського господарства для проведення аналізів якості зерна чи вимагати проведення аналізів в присутності інспектора ДІСГ. При зверненні в ДІСГ, проби зерна повинні бути відібрані в присутності сторін і інспектора ДІСГ з обов'язковим складанням акта, опломбовані і відправлені на експертизу. Висновок ДІСГ після проведення аналізів є остаточним і визнається сторонами даного договору, як єдиний висновок про якість зерна.

Відповідно до п. 6.6 договору якщо якісні показники зданих на зберігання культур не відповідають державним стандартам виконавець, за рахунок замовника, доводить такІ культури до необхідних кондицій. Гранична вологість, до якої просушується зерно: соя - 12%. Відпуск зерна проводиться по фактичних якісних показниках на момент відвантаження.

Згідно п. 7.4 договору виконавець не несе відповідальності за показники якості відвантажених зернових та/або олійних культур власника, якщо його якість була визначена в присутності інспектора ДІСГ.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання (п.2.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору позивач передав на зберігання сою, загальною кількістю 4400т, що підтверджується складськими квитанціями на зерно АХ №105509 № 162 від 11.10.2013р., АХ № 105533 № 186 від 17.10.2013р., АХ № 105551 № 204 від 21.10.2013р., АХ № 105563 № 216 від 24.10.2013р. (т.1 а.с. 18,20,23,24) Згідно вказаних складських квитанцій, карток аналізу зерна № 323 від 11.10.2013р., № 361 від 17.10.2013р., № 385 від 21.10.2013р., № 404 від 24.10.2012р. товар характеризувався наступними показниками, зокрема: вологість - 12% (т.1 а.с. 19,21,23,25).

01.10.2013р. позивач МПП фірма "Ерідон" (далі - продавець) уклало з компанією CARGILL International S.A. (далі - покупець) зовнішньоекономічний контракт № РРР0326, відповідно до якого позивач зобов'язувався продати, а покупець придбати українське насіння сої, навалом, врожаю 2013 року, в кількості 4000т +/- 10% (т.1, а.с. 27-40).

Пунктом 3.1 контракту визначено, що товар, який поставляється у відповідності до умов вказаного контракту, буде доставлений до місця призначення в Одесса-порт та/або Миколаїв-порт, та/або Південний порт, та/або Херсон-порт, та/або Іллічівськ-порт відповідно умов Інкотермс 2010.

Поставка всієї контрактної кількості товару здійснюється з 1 жовтня по 15 листопада 2013р. (включно). Поставка товару здійснюється партіями в залізничних вагонах (п. 3.5 контракту).

Згідно п. 4.2.2 контракту товар має відповідати наступній специфікації згідно правил FOSFA, зокрема, вологість: базис 12%, зі знижкою 1 % за кожний процент зниження, макс. 14 %, неприпустимо з вологістю вище 14 %.

Фінальна якість товару визначається по сертифікату якості, виданого акредитованою FOSFA сюрвейєрською компанією за вибором і за рахунок покупця. Якість фінальна в місці завантаження залізничних вагонів.

Ціна і загальна вартість контракту визначена в розділі 7 контракту і складає 453 долара США за одну метричну тонну товару, доставленого в Одесса-порт та/або Південний порт, та/або Іллічівськ-порт; 451 долар США за одну метричну тону товару, доставленого в Миколаїв-порт. Загальна вартість товару складає близько 1812 000 доларів США і не є фіксованою.

Контракт підписаний сторонами та скріплений печатками.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту товар (соя), розміщений у філії Комаровецьке ХПП згідно договору № 22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур від 03.10.2013р., був відвантажений на вимогу позивача в загальній кількості 3925т окремими партіями в період з 15.10.2013р. по 21.11.2013р. у вагони, надані експедитором позивача ТОВ "Транс-Груп" згідно договору № 209 на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.04.2012р.

Відповідно до сертифікату якості , виданого сюрвейєрською компанією SGS, яке за замовленням компанії CARGIL International S.A. здійснювало відбір проб сої, урожаю 2013 року, завантаженого в вагони на Комаровецькому ХПП, узагальнений показник вологості партії товару становить 13,36 %.

В зв'язку з вказаним, 10.02.2014р. позивач звернувся до філії "Комаровецьке ХПП" ПП "ТПК "Віком" з листом-претензією № 165, в якому вимагав в найкоротші терміни відшкодувати МПП фірмі "Ерідон" суму в розмірі 230 917,62 грн., на яку зменшилась вартість партії сої через відхилення від показника вологості (т.1, а.с. 72).

Листом № 17 від 21.02.2014р. філія "Комаровецьке ХПП" повідомила позивача, що вважає претензію безпідставною, що вимусило позивача звернутись до суду із даним позовом про відшкодування збитків (т.1 а.с. 73).

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що на підтвердження належної якості сої, що відвантажувалась позивачу, відповідачем подано в матеріали справи картки аналізу зерна №413 від 20.01.2014р., №412 від 20.01.2014р., №411 від 20.01.2014р., №410 від 20.01.2014р., №139 від 25.10.2013р., №138 від 25.10.2013р., №137 від 25.10.2013р., №102 від 16.10.2013р., №103 від 16.10.2013р., №104 від 16.10.2013р., №105 від 16.10.2013р., №106 від 16.10.2013р., №107 від 17.10.2013р., №108 від 17.10.2013р., №109 від 17.10.2013р., №114 від 21.10.2013р., №115 від 21.10.2013р., №116 від 21.10.2013р., №117 від 25.10.2013р., №118 від 22.10.2013р., №119 від 22.10.2013р., №120 від 22.10.2013р., №121 від 22.10.2013р., №123 від 23.10.2013р., №122 від 23.10.2013р., №162 від 31.10.2013р., №161 від 31.10.2013р., №158 від 30.10.2013р., №157 від 30.10.2013р., №156 від 30.10.2013р., №252 від 21.11.2013р., №298 від 10.12.2013р., №299 від 10.12.2013р., №300 від 10.12.2013р., №301 від 10.12.2013р., №213 від 10.11.2013р., №214 від 10.11.2013р., №215 від 11.11.2013р., №216 від 11.11.2013р., №217 від 11.11.2013р., №225 від 13.11.2013р., №226 від 13.11.2013р., №227 від 13.11.2013р., №229 від 14.11.2013р., №230 від 14.11.2013р., №231 від 14.11.2013р., №232 від 14.11.2013р., №244 від 18.11.2013р., №245 від 18.11.2013р., №246 від 20.11.2013р., №247 від 20.11.2013р., №249 від 21.11.2013р., №250 від 21.11.2013р., №251 від 21.11.2013р., №164 від 31.10.2013р., №163 від 31.10.2013р., №165 від 31.10.2013р., №166 від 31.10.2013р., №167 від 31.10.2013р., №168 від 31.10.2013р., №207 від 09.11.2013р., №208 від 09.11.2013р., №209 від 09.11.2013р., №210 від 09.11.2013р., №211 від 10.11.2013р., №212 від 11.11.2013р., №124 від 23.10.2013р., №125 від 23.10.2013р., №159 від 30.10.2013р., №136 від 25.10.2013р., згідно яких показник вологості не перевищує 12 % (т. 1 а.с. 93-162).

Також на вимогу господарського суду Хмельницької області Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області були надані завірені копії сертифікатів якості сої, які складались при огляді (інспектуванні) в період з 15.10.2013р. по 21.11.2013р. вагонів зерна, належного МПП "Ерідон", що було завантажено Філією Комаровецьке ХПП ПП "ТПК "Віком" в вагони експедитора - позивача товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп", зокрема, серії ЄА №362365 від 16.10.2013р., №362366 від 16.10.2013р., №362367 від 16.10.2013р., №362368 від 16.10.2013р., №362369 від 17.10.2013р., №362370 від 17.10.2013р., №362371 від 17.10.2013р., №362372 від 17.10.2013р., №362802 від 21.10.2013р., №362801 від 21.10.2013р., №362525 від 21.10.2013р., №362524 від 21.10.2013р., №362806 від 22.10.2013р., №362805 від 22.10.2013р., №362804 від 22.10.2013р., №362803 від 22.10.2013р., №362815 від 23.10.2013р., №362814 від 23.10.2013р., №362813 від 23.10.2013р., №362812 від 23.10.2013р., №362631 від 25.10.2013р., №362632 від 25.10.2013р., №362633 від 25.10.2013р., №362634 від 25.10.2013р., №363101 від 30.10.2013р., №363102 від 30.10.2013р., №363103 від 30.10.2013р., №363100 від 30.10.2013р., №363104 від 31.10.2013р., №363105 від 31.10.2013р., №363106 від 31.10.2013р., №363107 від 31.10.2013р., №363108 від 31.10.2013р., №363109 від 31.10.2013р., №363110 від 31.10.2013р., №363111 від 31.10.2013р., №364162 від 03.11.2013р., №364161 від 09.11.2013р., №364160 від 09.11.2013р., №364159 від 09.11.2013р., №364162 від 03.11.2013р., №364161 від 09.11.2013р., №364160 від 09.11.2013р., №364159 від 09.11.2013р., №364163 від 10.11.2013р., №364164 від 10.11.2013р., №364214 від 11.11.2013р., №364213 від 11.11.2013р., №364212 від 11.11.2013р., №364211 від 11.11.2013р., №364210 від 11.11.2013р., №364165 від 13.11.2013р., №364166 від 13.11.2013р., №364167 від 13.11.2013р., №364222 від 14.11.2013р., №364221 від 14.11.2013р., №364220 від 14.11.2013р., №364150 від 14.11.2013р., №364168 від 19.11.2013р., №364169 від 19.11.2013р., №364170 від 19.11.2013р., №364171 від 19.11.2013р., №365113 від 21.11.2013р., №365112 від 21.11.2013р., №365111 від 21.11.2013р., №365110 від 21.11.2013р., №771031 від 20.01.2014р., №771032 від 20.01.2014р., №771034 від 20.01.2014р., №771033 від 20.01.2014р. та серія АА №581631 від 10.12.2013р., №581632 від 10.12.2013р., №581633 від 10.12.2013р. Згідно вказаних сертифікатів показник вологості сої не перевищує 12 % (т. 1, а.с. 175 - 244).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2014 року у Малого приватного підприємства фірми "ЕРІДОН", Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "ВІКОМ" та Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області витребовувались належним чином завірені копії сертифікатів якості зерна сої, видані Держсільгоспінспекцією при огляді (інспектуванні) в період з 15.10.2013р. по 21.11.2013р. вагонів зерна сої, належного МПП "Ерідон", що було завантажено Філією Комаровецьке ХПП ПП "ТПК "Віком" в вагони експедитора - позивача товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп", у разі неможливості подання копій пропонувалось надати письмові пояснення.

Разом з тим, жодна з сторін вимоги ухвали суду в частині подачі доказів не виконала,при цьому відповідач надав письмові пояснення, відповідно до яких оригінал та перша копія сертифікату знаходиться у позивача,а друга копія у Держсільгоспінспекції і останньою була надана суду першої інстанції . За таких обставин , апеляційний суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати наступні положення чинного законодавства .

Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України передбачено право особи на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, що випливають з договору.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги ,обґрунтовуючи обраний спосіб захисту майнового права ,Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон" посилалось на статті 225, 226 Господарського кодексу України та ст. ст. 614, 623 Цивільного кодексу України, які регулюють порядок відшкодування збитків у сфері господарювання.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, відшкодування збитків здійснюється також на підставі статті 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за завдані збитки є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність збитків; б) протиправна поведінка заподіювача; в) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон" доведе кожний з елементів складу правопорушення.

Крім застосування принципу вини також необхідно враховувати, що збиток підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи ,яка заподіяла шкоду і самим збитком.

Як вбачається з матеріалів справи, МПП фірма "Ерідон" стверджує про порушення Приватним підприємством "Торгово-промислова компанія "Віком" умов договору № 22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур від 03.10.2013р., щодо якості товару, що полягала у перевищенні 12% вологості зерна сої на 1,36% , у зв'язку з чим вимагає відшкодувати пов'язані з цим збитки у вигляді коштів, на які зменшилася її вартість згідно зовнішньоекономічного контракту № РРР0326 від 01.10.2013р., укладеного з компанією CARGILL International S.A.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що порядок приймання та обслуговування зерна передбачений Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах, затвердженою наказом Мінагрополітики України № 661 від 13.10.2008 р. та зареєстрованою Мін'юстом України 18.11.2008 р. за № 1111/15802. Ця Інструкція встановлює процедуру обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошно приймальних і комбікормових підприємствах незалежно від їх форм власності.

Згідно пункту 2.3 Інструкції оформлення документів при надходженні зерна, проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного поклажодавця. При прибутті транспортного засобу на склад (елеватор) проводяться наступні обов'язкові дії: реєстрація охороною транспортного засобу, відбір проб зерна працівником лабораторії, направлення партії зерна на місце доробки чи зберігання, зважування, розвантаження. Всі ці дії повинні проводитись у присутності особи, яка доставила зерно.

На протязі доби в лабораторії визначаються якісні характеристики партії зерна, які оформлюються карточкою аналізу зерна за підписом особи, яка проводила аналіз.

В подальшому прийняття на зберігання партії зерна певної визначеної кількості і якості вноситься до реєстру накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою та посвідчується складською квитанцією на зерно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору № 22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур від 03.10.2013 року філія Комаровецьке ХПП Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Віком" прийняла на зберігання сою загальною кількістю 4400т, що підтверджується складськими квитанціями на зерно АХ №105509 № 162 від 11.10.2013р., АХ № 105533 № 186 від 17.10.2013р., АХ № 105551 № 204 від 21.10.2013р., АХ № 105563 № 216 від 24.10.2013р. Згідно вказаних складських квитанцій, карток аналізу зерна № 323 від 11.10.2013р., № 361 від 17.10.2013р., № 385 від 21.10.2013р., № 404 від 24.10.2012р. товар характеризувався наступними показниками, зокрема: вологість - 12%.

У відповідності до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Приписами ст. 949 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством (ст.32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").

Сторонами в п. 6.6 договору було погоджено, що якщо якісні показники зданих на зберігання культур не відповідають державним стандартам, виконавець, за рахунок замовника, доводить такS культури до необхідних кондицій. Гранична вологість, до якої просушується зерно: соя - 12%. Відпуск зерна проводиться по фактичних якісних показниках на момент відвантаження.

Згідно ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, на вимогу позивача зерно сої в загальній кількості 3925т, розміщене у філії Комаровецьке ХПП згідно договору № 22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур від 03.10.2013р., було відвантажено окремими партіями в період з 15.10.2013р. по 21.11.2013р. у вагони, надані експедитором позивача ТОВ "Транс-Груп" згідно договору № 209 на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.04.2012р.

Згідно наявних в матеріалах справи карток аналізу зерна, складених філією "Комаровецьке ХПП" та сертифікатів якості сої, які складались Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області при огляді (інспектуванні) в період з 15.10.2013р. по 21.11.2013р. вагонів зерна, належного МПП "Ерідон", що було завантажено Філією Комаровецьке ХПП ПП "ТПК "Віком" в вагони експедитора - позивача товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп", показник вологості сої не перевищував 12 %.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджено порушення відповідачем умов договору № 22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур від 03.10.2013р. та приписів чинного законодавства України.

Разом з тим, доводи позивача з приводу того, що згідно сертифікату якості , виданого сюрвейєрською компанією SGS, яке за замовленням компанії CARGILL International S.A. здійснювало відбір проб сої, урожаю 2013 року, завантаженого в вагони на Комаровецькому ХПП, узагальнений показник вологості партії товару становить 13,36 %, що свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору № 22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур від 03.10.2013р., апеляційним судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті.

Державний контроль за якістю зерна та продуктів його переробки покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (ст. 22 вищевказаного Закону).

Порядок видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки (далі - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2009р. № 848, який визначає процедуру обов'язкової видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, крім хлібобулочних і макаронних виробів, при здійсненні експортно-імпортних операцій, включаючи транзит територією України при перевантаженні через зерноперевантажувальні місткості, переміщенні територією України зерна та продуктів його переробки, що придбані за рахунок коштів державного та місцевого бюджету, а також за вимогою однієї з сторін договору (контракту) у випадках, коли його видача не є обов'язковою, і обігу бланків сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки.

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку сертифікат якості - документ, виданий територіальним органом Держсільгоспінспекції на партію зерна та продуктів його переробки, що завантажені у транспортний засіб, який засвідчує відповідність їх показників якості і безпеки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортного контракту і включає інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів.

Сертифікат якості видається після проведення робіт з огляду (інспектування) зерна та продуктів його переробки (п. 6 Порядку). У разі виявлення невідповідності показників якості оглянутого (проінспектованого) зерна та продуктів його переробки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортному контракту територіальний орган Держсільгоспінспекції видає замовникові протокол випробувань (п. 12 Порядку).

Сторонами в розділі 6 договору погоджено порядок приймання і відвантаження зерна по кількості та якості. Зокрема, згідно п.6.2 договору при виникненні розбіжностей по якості при прийманні чи відвантаженні зерна, кожна зі сторін має право звернутися в Державну інспекцію сільського господарства для проведення аналізів якості зерна чи вимагати проведення аналізів в присутності інспектора Державної інспекції сільського господарства (ДІСГ). При зверненні в ДІСГ, проби зерна повинні бути відібрані в присутності сторін і інспектора ДІСГ з обов'язковим складанням акта, опломбовані і відправлені на експертизу. Висновок ДІСГ після проведення аналізів є остаточним і визнається сторонами даного договору, як єдиний висновок про якість зерна.

Згідно п. 7.4 договору виконавець не несе відповідальності за показники якості відвантажених зернових та/або олійних культур власника, якщо його якість була визначена в присутності інспектора ДІСГ.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що при виявленні розбіжностей вологості зерна сої позивач не був позбавлений права звернутися в Державну інспекцію сільського господарства для проведення аналізів якості зерна чи вимагати проведення аналізів в присутності інспектора ДІСГ з обов'язковим складанням акта, опломбуванню та відправленню його на експертизу відповідно до розділу 4 Наказу Міністерства аграрної політики, від 13.10.2008р. №661 "Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах", про що відомості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Апеляційний суд звертає увагу, що сторони в договорі передбачили, що висновок ДІСГ після проведення аналізів є остаточним і визнається сторонами даного договору, як єдиний висновок про якість зерна.

В матеріалах справи наявні чинні сертифікати якості сої, видані Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області,відтак апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що поданий позивачем в матеріали справи сертифікат якості сюрвейєрської компанії SGS не може вважатись належним доказом збільшення показника вологості сої в розумінні приписів ст. 34,36 ГПК України.

Згідно ст. 950, 951 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Із змісту позовної заяви та доповнень до апеляційної скарги вбачається, що позивач визначив розмір збитків як суму, на яку зменшилась ціна сої внаслідок відхилення від показника вологості (1,36 %). При цьому вартість сої та, відповідно, і розмір збитку були визначені на підставі умов розділу 7 зовнішньоекономічного контракту № РРР0326 від 01.10.2013р., укладеного із компанією CARGILL International S.A.

Частиною 1 ст. 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Отже, визначена в зовнішньоекономічному контракті № РРР0326 від 01.10.2013р. ціна є договірною величиною і не може вважатись належним доказом дійсної вартості зерна сої, що перебувало на зберіганні у відповідача. При цьому також враховується, що умовами договору №22 про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур від 03.10.2013р. вартість товару (сої), що передавався на зберігання, та пропорції її зменшення у разі відхилення від показників вологості, сторонами не визначались.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає правильним висновок місцевого господарчого суду, що позивачем не було доведено наявності у діях відповідача складу правопорушення, тому позовні вимоги про стягнення 230917,62 грн. не підлягають задоволенню.

Крім того, від представника Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" надійшло клопотання в якому просять викликати представників Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Примакова, 9) - інспекторів Пещанюка І.М., Задворну І.А, які проводили інспектування товару (сої), належної Позивачу, та опитати їх з питань обставин інспектування та аналізу якості сої, зокрема щодо:

де саме, і в присутності яких посадових осіб проводився огляд і відібрання проб зерна;

де саме проводилось визначення показників якості (вологість, домішки, сирий протеїн, масличність, кислотність тощо) зерна;

яким чином (з допомогою хімічних реактивів, іншим способом) проводився аналіз якості (вологість, домішки, сирий протеїн, масличність, кислотність тощо) зерна;

чи проведене в бухгалтерському обліку Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області списання хімічних реактивів, які були використані при визначенні якості (вологість, домішки, сирий протеїн, масличність, кислотність тощо) зерна;

чи складались Протоколи лабораторних досліджень аналізу якості ((вологість, домішки, сирий протеїн, масличність, кислотність тощо) зерна? Якщо так, витребувати ці Протоколи.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи відмовляє в задоволенні заявленого клопотання через його безпідставність, оскільки відповідно до ст. 36 ГПК України в господарському процесі пояснення свідків не є належними та допустимими доказами.Крім того,господарський суд приймає тільки ті докази,які мають значення для справи. Обставини справи,які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу ст.ст. 33, 38, 43,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення господарського суду Хмельницької області від 10 вересня 2014 року у справі № 924/729/14.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв'язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 10 вересня 2014 року у справі №924/729/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Демянчук Ю.Г.