Рішення № 41823988, 04.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2014 р.Справа № 916/3453/14

За позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД"

про стягнення 39204,89грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Левін М.М., представник за довіреністю

Від відповідача: Строчковський О.М., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" про стягнення 26278,17грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.14р. порушено провадження у справі №916/3453/14.

17.09.2014р. від відповідача надійшло клопотання (вх.ГСОО№24140/14 від 17.09.2014р.) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки представника Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД", який на даний час є єдиним представником за довіреністю.

Надане клопотання судом розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2014р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

02.10.2014р. Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД", звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою в порядку ст.60 ГПК України (вх.№4133/14 від 02.10.2014р.) до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання недійсним договору оренди не житлового приміщення №8/83 від 30.07.2012р. укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" (вх.№4133/14 від 02.10.2014р.) до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання договору недійсним.

Приймаючи до уваги надходження до господарського суду Одеської області апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.14р. зупинено провадження по справі №916/3453/14 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" про стягнення 26278,17грн. до розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" по справі №916/3453/14 на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2014р. повернуто Публічному акціонерному товариству "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. по справі №916/3453/14.

15.10.2014р. від відповідача надійшло клопотання (вх.ГСОО№26988/14 від 15.10.2014р.), відповідно до якого відповідач зазначає, що ним 15.10.2014р. було подано до Вищого господарського суду України (через Одеський апеляційний господарський суд) касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2014р. у справі№916/3453/14, у зв'язку з чим просить суд не поновлювати провадження у справі №916/3453/14 до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2014р. у справі №916/3453/14.та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2014р. касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2014р. у справі №916/3453/14 повернуто Публічному акціонерному товариству "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2014р., приймаючи до уваги надходження на адресу господарського суду Одеської області справи №916/3453/14 було поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.12.2014р.

04.12.2014р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх.ГСОО№2-5616/14 від 04.12.2014р.) відповідно до якої, враховуючи те, що під час розгляду справи сума заборгованості значно зросла, позивачем було здійснено розрахунок заборгованості станом на 30.11.2014р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати у розмірі 36183,31грн. та пеню у розмірі 3021,58грн.

Надана заява судом прийнята до розгляду.

04.12.2014р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.ГСОО№32096/14 від 04.12.2014р.), відповідно до якого проти позову заперечує у повному обсязі.В обґрунтування наданого відзиву відповідач посилається на те, що у своїй позовній заяві позивач зазначає, що згідно умов договору оренди нежитлового приміщення №8/83 від 30.07.2012р. у відповідача за період з 01.09.2013р. по 12.08.2014р. склалась заборгованість по орендній платі в розмірі 24630,65грн. При цьому позивач не зазначає з чого складається основний борг, помісячний розрахунок до копії позовної заяви наданої відповідачу не доданий. Крім того, зазначена сума основного боргу зовсім насумується з дійсними розрахунками по договору. Так згідно даних бухгалтерського обліку ПАТ "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" за вказаний період за який позивач нараховує заборгованість, відповідачем було перераховано по договору №8/83 від 30.07.2012р. за оренду нежитлових приміщень - за травень 2014р. -3296,00грн., червень 2014р. - 3319,10грн. Тому стає незрозумілим з яких міркувань виходив позивач визначивши суму заборгованості по договору оренди не житлових приміщень за період 01.09.2013р. по 12.08.2014р. в розмірі 24630,65грн. У зв'язку з чим, є також невірним розрахунок штрафних санкцій, які були наведені позивачем з урахуванням суми основного боргу, якій є некоректним. Тому, позивачем не доведені позовні вимоги на які він посилався.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

30.07.2012р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД", правонаступником якого є ПАТ "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №8/83 у новій редакції, згідно умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 53,5кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 3.

Відповідно до п. 1.2 строк дії договору оренди становить до 30 червня 2015р.

За умовами п. 2.2 Договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди 2760,58грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до додатку - розрахунку до договору оренди нежитлового приміщення №8/83 , місячна орендна плата станом на 01.07.2012р. складала 3312,70грн., з яких 2760,58грн. ставка орендної плати, 552,12грн. сума ПДВ.

Згідно положень п. 2.4 Договору Орендар зобов'язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності.

Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок повинен бути виконаний.

19.03.2014р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до відповідача з пропозицією №01-13/2314, якою відповідачу було запропоновано сплатити заборгованість з орендної плати та пені та прибути до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та достроково розірвати договір оренди не житлового приміщення з подальшою передачею приміщення Департаменту за актом прийому-передачі.

Проте зазначена пропозиція була залишення без відповіді.

Відповідач зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення щодо своєчасного внесення орендної плати не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 36183,31грн.

Посилаючись на порушення Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" прийнятого на себе зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення №8/83 від 30.07.2012р. щодо своєчасної оплати орендної плати, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненням до неї про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 36183,31грн. та пені у розмірі 3021,58грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна" серед основних обов'язків орендаря визначено зобов'язання вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Так, судом встановлено порушення відповідачем умов договору №8/83 від 30.07.2012р., щодо своєчасної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати станом на 30.11.2014р. у розмірі 36183,31грн.,у зв'язку з чим дані вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 3021,58грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

З урахуванням п. 5.2 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок повинен бути виконаний.

Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язань, причини(причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки(штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони(в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушень та його наслідків) тощо.

З огляду на викладені обставини, які судом прийняті до уваги, суд вважає за можливе з власної ініціативи зменшити розмір пені на 221,58грн., зі стягненням з відповідача пені в розмірі 2800грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" підлягають задоволенню в частині стягнення суми заборгованості з орендної плати у розмірі 36183,31грн. та пені у розмірі 2800грн.

Приймаючи до уваги те, що п. 3.17.4. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, тому згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, код ЄДРПОУ 00152282) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованості з орендної плати у сумі 36183 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 31 коп., 2800(дві тисячі вісімсот) грн. пені та 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.12.2014р.

Суддя С.Ф. Гут