Ухвала суду № 41823905, 03.12.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.12.2014 Справа № 908/5359/14

Суддя Серкіз В.Г., розглянувши матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК», м. Одеса

до відповідача-1: Товариства з обмежено відповідальністю науково-виробничого підприємства «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ» , м. Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмежено відповідальністю «Група Компаній «Юмекс Інвест» , м. Донецьк

про стягнення 329 901,46 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ФІНРОСТБАНК» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю науково-виробничого підприємства «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ» (відповідач-1) та до Товариства з обмежено відповідальністю «Група Компаній «Юмекс Інвест» (відповідач-2) про стягнення 329 901,46 доларів США за кредитним договором № 149 від 07.03.2013р.

Відповідно до витягу з реєстру автоматизованого розподілу між суддями від 01.12.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Серкізу В.Г.

Позовна заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 “Про судовий збір”.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).

Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Так, судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру – 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, розмір судового збору зі спорів щодо витребування, повернення, передачі майна, тощо дорівнює 2 % від вартості цього майна.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити:

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів).

Згідно приписам статті 55 ГПК України, ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач.

Публічне акціонерне товариство «ФІНРОСТБАНК» заявило позов майнового характеру, а саме: про стягнення з відповідача боргу в сумі 329 901,46 доларів США за кредитним договором № 149 від 07.03.2013р.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 (перше) січня календарного року, в якому відповідна з заява або скарга подаються до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В статті 8 Закону України „Про державний бюджет на 2014 рік” визначено, що місячний розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2014 року становить 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Відповідно до п. 1 п. п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, судовий збір повинен складати за вимогою майнового характеру 73 080,00 грн.

Проте, позивачем не надано належних доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. Відповідний доказ не вказаний позивачем і серед додатків до позовної заяви.

При цьому, позивач в позовній заяві № 2154 від 24.11.2014р. зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Вказане твердження позивача є хибним з огляд на наступне:

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Заявлені позивачем у позовній заяві № 2154 від 24.11.2014р. вимоги до відповідача про стягнення боргу в сумі 329 901,46 доларів США за кредитним договором № 149 від 07.03.2013р., тобто даний спір є спором, пов’язаним із виконанням певного договору (кредитного договору), і не є спором, пов’язаним із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

З огляду на викладене, позовна заява про стягнення з певної особи заборгованості за кредитним договором підлягає оплаті судовим збором в порядку, передбаченому ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно абзацу 1 пункту 3.5 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18, недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, п. 3 ч. 1 ст. 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Публічному акціонерному товариству «ФІНРОСТБАНК» позовну заяву № 2154 від 24.11.2014р. та додані до неї документи на 32аркушах без розгляду.

Суддя В.Г. Серкіз