Ухвала суду № 41823642, 02.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року № 876/9077/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Щерби С.Б.

представника позивача - Гетьман А.В.

представника відповідача - Ханас І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року про розстрочення виконання судового рішення у справі за позовом заступника прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус» про стягнення заборгованості, -

встановив:

постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 задоволено позов заступника прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус» про стягнення податкового боргу в сумі 45668,87 грн.

12.08.2014 відповідачем подано заяву про розстрочення виконання судового рішення строком на 6 місяців, з вересня 2014 року по лютий 2015 року. Необхідність розстрочення виконання судового рішення обґрунтована скрутним матеріальним становищем підприємства.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 заяву задоволено. Розстрочено виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року по справі № 818/1235/14-а строком на шість місяців зі сплатою цієї заборгованості частинами щомісячно, починаючи з вересня 2014 року. ТОВ «Тотус» погашає заборгованість на загальну суму 45668,87 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить частинами не пізніше останнього числа місяця, а саме: вересень 2014 року - 7600 грн, жовтень 2014 року - 7600 грн, листопад 2014 року - 7600 грн, грудень 2014 року - 7600 грн, січень 2015 року - 7600 грн, лютий 2015 - 7668,87 грн.

Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодилась Тернопільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області та оскаржила її в апеляційному прядку. Вважає, що така прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у розстроченні виконання судового рішення.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено докази, які подані позивачем. Згідно з балансом боржника підприємство є платоспроможним з великим переліком основних та неосновних засобів, які можна реалізувати для погашення податкового боргу. Також у боржника наявна дебіторська заборгованість, переплата з податку на прибуток, авансових внесках з податку на прибуток, податку на додану вартість, надходжень від викидів. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції під час вирішення заяви про розстрочення виконання судового рішення, не враховано Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1036.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.

Прокурор у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявною у справі розпискою, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України його неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги, вважає, що така задоволеною бути не може.

Суд першої інстанції, розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дійшов висновку, що таку належить задовольнити, оскільки виходячи з системного аналізу Закону України «Про виконавче провадження», ст. 263 КАС України, рішення Конституційного суду України у справі № 1-7/2013, підставою для розстрочення виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень до яких відносяться, а саме: відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, на думку суду підтверджуються письмовими доказами, а саме: фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Тотус», банківські довідки про залишок коштів на поточних рахунках відповідача станом на 01.08.2014 року.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 2 цієї ж статті, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що суд першої інстанції за заявою особи, яка бере участь у справі може розстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно фінансового звіту ТОВ «Тотус», дебіторська заборгованість за продукцію становить 1737,1 тис. грн; дебіторська заборгованість з бюджетом - 32,8 тис. грн; інша поточна дебіторська заборгованість - 461,7 тис. грн.

Відповідно до балансу боржника, можна стверджувати, що це підприємство є платоспроможним, має дебіторську заборгованість та переплату по податках, за допомогою яких можна погасити частину податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання податкового органу на положення ст. 100 ПК України та постанову КМ України від 27.12.2010 № 1235, так як зазначені норми регулюють правовідносини при зверненні платника податків з заявою безпосередньо до податкового органу, яким і приймається рішення про розстрочення (відстрочення) сплати податкового боргу. Проте, у розглядуваній ситуації, відповідач звернувся до суду у порядку визначеному ст. 263 КАС України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ «Тотус» не зверталося до територіального органу доходів і зборів з заявою про відтермінування поточних податкових зобов'язань, тобто не вживало передбачених податковим законодавством заходів, спрямованих на зменшення податкового боргу.

Таким чином, можна дійти висновку, що підстави для розстрочення судового рішення відсутні, а тому у задоволенні заяви ТОВ «Тотус» слід відмовити.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала судом першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової ухвали, якою відмовити задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року про розстрочення виконання судового рішення у справі № 819/1235/14-а - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус» про розстрочення виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 05.12.2014.