Постанова № 41823582, 29.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 р. Справа № 804/14177/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів Царікової О.В., Олійника В.М., Чорної В.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Сєдова О.М., представника відповідача-1: Зіми В.Б.,

представника відповідача-2: Мартиненка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про встановлення відсутності компетенції (повноважень),-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на звернення з позовом до суду.

В обґрунтування позову зазначено, що 25.02.2010 Прокурором Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» ВСП «шахта Ювілейне» (правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ») було пред'явлено позов про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, визначеною постановою про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 04.12.2009 №15-5/3.12-146. Зазначена постанова була винесена за результатами проведеної перевірки державним інспектором Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області. Державне агентство з енергозбереження та енергоефективності України є правонаступником Державної інспекції з енергозбереження України. Права та обов'язки Державної інспекції з енергозбереження України визначалися Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 № 1039. Позивач вказує на те, що зазначеним Положенням право Державної інспекції з енергозбереження України на звернення з позовами до суду не передбачено. Позивач також вважає, що Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська, звертаючись до суду із позовом в інтересах особи, яка відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства не має адміністративно - процесуальної дієздатності, порушив положення ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 19 Конституції України, що в свою чергу призвело до порушення охоронюваних законом прав суб'єкта господарювання - позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 відкрито провадження у справі № 804/14177/14 та призначено її до розгляду на 02.10.2014.

Відповідач -2 заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 30.09.2014 № 63548, які містяться в матеріалах справи. Відповідач -2 зазначив, що Державна інспекція з енергозбереження відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 № 1039, до ліквідації була урядовим органом державного управління та виконувала контрольно - наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів. 04.12.2009 Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області проведено комплексну перевірку використання підприємством паливно - енергетичних ресурсів Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» ВСП «шахта Ювілейне» (правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»). За результатами проведеної перевірки було виявлено перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок нераціонального їх використання, що знайшло своє відображення в акті від 04.12.2009 №15-5/3.21-136. На підставі вказаного акту Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області була винесена постанова про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно - енергетичних ресурсів від 04.12.2009 № 15-5/3.12-146 на суму 20200,65 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 935 визначений та затверджений Порядок здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів. Відповідно до п. 11 та п. 14 вказаного Порядку юридична особа повинна сплатити кошти в обсязі, визначеному постановою, не пізніше ніж протягом тридцяти днів після її надходження, а у разі оскарження - не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після прийняття рішення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати коштів у зазначений строк їх сума стягується в судовому порядку. Аналогічне положення міститься і в п. 17 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно - енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 № 64. Таким чином, до процедури контролю та нагляду Державної інспекції з енергозбереження було віднесено, крім іншого, і звернення до суду про стягнення економічних санкцій до Державного бюджету. Отже, прокурором Кіровського району м. Дніпропетровська правомірно здійснено представництво інтересів держави в особі Державної інспекції з енергозбереження при зверненні до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» ВСП «шахта Ювілейне» економічних санкцій в сумі 20200,65 грн., що регламентовано ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача - 1 в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила в повному обсязі, просила відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області 04.12.2009 проведено комплексну перевірку використання Відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля» ВСП «шахта Ювілейне» (правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ») паливно-енергетичних ресурсів.

В результаті перевірки Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області було виявлено, що підприємством внаслідок нераціонального використання газу та інших паливно - енергетичних ресурсів допущено їх перевитрати, що знайшло своє відображення в акті від 04.12.2009 № 15-5/3.21-136.

Зазначені порушення сталися внаслідок невиконання Відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля» ВСП «шахта Ювілейне» вимог законодавства про енергозбереження.

На підставі вказаного акту, Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області у відношенні позивача було винесено постанову про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно - енергетичних ресурсів від 04.12.2009 № 15-5/3.12-146 на суму 20200,65 грн.

Нормативно-правовим актом, яким визначено правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян є Закон України «Про енергозбереження» ( далі - Закон).

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону (у редакції від 01.01.2008) суб'єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються, зокрема: проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства - промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва; проведення енергетичного аудиту; створення ефективних систем управління та засобів контролю за енергозбереженням.

Ч. 4 ст. 20 цього ж Закону встановлено, що контроль за дотриманням нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюється уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом.

Згідно ст. 25 Закону передбачено, що завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпечення додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про енергозбереження» визначено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей. Державному контролю також підлягає правильність та ефективність використання цільових коштів, виділених з фонду енергозбереження для вжиття заходів щодо раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Державна інспекція з енергозбереження діяла на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року № 1039 (далі - Положення).

Як визначено п. 1 Положення, Державна інспекція з енергозбереження є органом державної виконавчої влади.

Пунктом 3 Положення передбачено, що Державна інспекція з енергозбереження, зокрема: у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження; виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів, здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням норм законодавства у сфері енергозбереження, здійснює державний контроль за станом обліку паливно - енергетичних ресурсів, додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання, надає за результатами перевірки підприємств обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства з енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів; здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, виконує інші функції, що випливають з покладених на Інспекцію завдань.

Відповідно до п. 15 Положення, Інспекція є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Згідно з відомостями, які містилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, Державна інспекція з енергозбереження (код ЄДРПОУ 21655283) була зареєстрована як юридична особа 29.05.1996, номер запису № 10671200000006376.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до п. 3 Положення про Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 08.10.2007 № 211 визначено, що Територіальне управління Інспекції здійснює контроль за додержанням нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності; виконує інші функції, що випливають з покладених на територіальне управління завдань.

У абзаці 6 пункту 6 Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України зазначено, що Держенергоефективності має право застосовувати у порядку, встановленому законодавством, економічні санкції.

Відповідно до п. 9 цього Положення, Держенергоефективності здійснює свої повноваження безпосередньо або через свої територіальні органи.

Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 №64 було затверджено Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2000 № 653/4874.

Як визначено ст. 17 Закону України «Про енергозбереження», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за:

а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів;

б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам;

в) невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

За перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.

Згідно з абзацами 1, 2 розділу 2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата. Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Згідно п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 935 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів», юридична особа повинна сплатити кошти в обсязі, визначеному постановою, не пізніше ніж протягом тридцяти днів після її надходження, а у разі оскарження - не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після прийняття рішення про залишення скарги без задоволення.

Згідно п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 935 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів», у разі несплати коштів у зазначений строк їх сума стягується в судовому порядку.

Відповідно до п. п. 16, 17 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.09.2000 № 653/4874 зазначено, що підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування, у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Таким чином, до процедури контролю та нагляду Державної інспекції з енергозбереження було віднесено також і звернення до суду з позовами про стягнення економічних санкцій до Державного бюджету України, до того ж право на звернення до суду юридичної особи закріплене і ст. 80 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 462 «Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України», Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України є правонаступником Державної інспекції з енергозбереження, яка ліквідована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 № 346 «Про ліквідацію урядових органів».

Оскільки підприємством не було оскаржено постанову про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно - енергетичних ресурсів від 04.12.2009 № 15-5/3.12-146 та самостійно в добровільному порядку не було сплачено грошові кошти за допущені перевитрати газу та паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 20200,65 грн. за вказаною постановою, прокурором у Кіровському районі м. Дніпропетровська було здійснено представництво інтересів держави в особі Державної інспекції з енергозбереження та подано позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» ВСП «шахта Ювілейне» заборгованості у розмірі 20200,65грн.

Відповідно до ст. 121 Конституції України функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, покладена на систему органів прокуратури України.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 60 КАС України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, у випадках встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Таким чином, прокурором Кіровського району міста Дніпропетровська правомірно здійснено представництво інтересів держави в особі Державної інспекції з енергозбереження та подано позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» ВСП «шахта Ювілейне» в дохід Державного бюджету України економічних санкцій в сумі 20200,65 грн.

З огляду на все вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та безпідставність доводів позивача щодо відсутності у відповідачів компетенції (повноважень) на звернення з позовом до суду про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, визначеної постановою про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 04.12.2009 № 15-5/3.12-146.

Суд не бере до уваги посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013 у справі № К-11587/10, оскільки суб'єктом владних повноважень, в інтересах якого прокурором було подано позов у цій справі, є Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження, тобто структурний підрозділ Державної інспекції з енергозбереження, що вказує на відмінність суб'єктного складу у зазначених справах.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов про те, що позовна вимога про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на звернення з позовом до суду, є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Керуючись ст. ст. 7- 14, 71, 86, 94, 158, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про встановлення відсутності компетенції (повноважень) відповідачів на звернення до суду із позовом відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 03 листопада 2014 року.

Головуючий суддя Судді О.В. Царікова В.М. Олійник В.В. Чорна