Ухвала суду № 41823437, 02.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 8616/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року в адміністративній справі № 807/1265/14 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області; Прокуратури Виноградівського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И В:

07.04.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Закарпатської області та Прокуратури Виноградівського району, якою просить визнати бездіяльність прокуратури в цілому незаконною та зобов'язати прокуратуру здійснити реагування на вказані ним правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що неодноразово звертався до прокуратури із заявами стосовно його незаконного звільнення з посади, не внесення в подальшому в списки обліку районного цетру зайнятості, не отримання допомоги по безробіттю, не отримання компенсації завданої паводками, не отриманню відомостей стосовно розгляду справи про визнання заповіту недійсним у Виноградівському районному суді та іншими проблемами, але внаслідок проявленої бездіяльності з боку прокуратури не отримав відповіді на надіслані скарги.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року у заявленому позові - відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив позивач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі якою повністю задовольнити його позовні вимоги.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Виноградівського району із скаргою від 04.07.2007 року, на дії службових осіб Веряцької сільської ради та його брата ОСОБА_2 в якій вказує, що заповіт №46 був підписаний його батьком ОСОБА_3 під тиском та шантажем, яким він заповів все своє майно ОСОБА_2. Крім цього звернення було мотивовано тим, що його неодноразові звернення проігнорували як Веряцька сільська рада, так і Виноградівський РВ УМВС.

Перевірки прокуратури Виноградівського району від 25.07.2007 року було встановлено, що заповіт укладався відповідно до норм чинного законодавства, а порушень з боку Веряцької сільської ради та Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області виявлено не було, а тому підстав для реагування не вбачається, а також роз'яснено, що заявник має право звернутись до суду про визнання заповіту недійсним.

Інше звернення позивача, а саме 26.01.2008 року щодо законності його звільнення 13.01.1997 року з посади слюсаря - ремонтника ДЕПО Королево по ст.. 40 п.1 КЗпПУ у зв'язку з скороченням штатів, невиплату матеріальної допомоги по безробіттю та не включення його в список потерпілих від паводків було розглянуто та належним чином надано відповідь.

Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 після звільнення (скорочення) отримав статус безробітного та протягом 15 місяців отримував допомогу по безробіттю. Крім того йому систематично пропонувалися вакансії пов'язані з його спеціальністю, однак він відмовився від них, а в подальшому відмовився і від запропонованого навчання.

В ході перевірок порушень вимог чинного законодавства з боку Виноградівського центру зайнятості виявлено не було, що підтверджується листом від24.10.2008 року за № П-3877/03-1.

Стосовно не включення будинку до списків аварійного внаслідок паводку було дано роз'яснення, що включення до списків не належить до компетенції органів прокуратури і розяснено позивачу право на звернення до суду для захисту власних інтерсів.

Крім того було з'ясовано, що в наданих скаргах ОСОБА_1 питання щодо представництва його інтересів прокуратурою в суді не ставилось, оскільки його інтереси в суді при розгляді справи про визнання заповіту недійсним були представлені адвокатом.

В подальшому ОСОБА_1 звертався до Виноградівського районного суду з позовною заявою про визнання бездіяльності відділу охорони здоров'я Виноградівської райдержадміністрації щодо незабезпечення його цукрознижуючими препаратами.

Судом було встановлено, що рішенням Виноградівського районного суду від 12.12.2013 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 20.03.2014 року по справі №299/3686/13-а в задоволенні позовної заяви відмовлено, а звернення ОСОБА_1 з вказаних вище питань були предметом неодноразового розгляду прокуратурою області, яка на всі його звернення надавала письмові відповіді чи направляла їх за належність до прокуратури Виноградівського району. Порушень вимог Закону України «Про звернення громадян», при розгляді прокуратурою скарг позивача встановлено не було.

Щодо участі прокурори Виноградівського району при розгляді даної справи судом слід зазначити, що повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами (ст. 3 ЗУ «Про прокуратуру України»).

Колегі суддів погоджується з висновком суду першої інстанції який прийшов до висновку, що прокуратурою району надавалась обґрунтовані відповіді, в строки визначені Законом України «Про звернення громадян», що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру», прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Організацію представництва органів прокуратури та їх посадових осіб у цивільному, господарському, адміністративному судочинстві Генеральній прокуратурі України та прокуратурах обласного рівня покласти на підрозділи представництва інтересів громадян та держави в судах (п.21 наказу Генерального прокурора України №6 від 28.11.2012 «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень»).

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладені вище обставини та враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову відповідач належними та допустимими доказами довів у суді правомірність своїх дій, а за таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись: ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити - без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року в адміністративній справі № 807/1265/14 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Я.С. Попко

Р.Б. Хобор