Постанова № 41823418, 04.12.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р. Справа № 914/2516/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2) б/н від 04.11.2014р.

на рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2014р.

у справі № 914/2516/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (надалі ТзОВ «Сандора»), с. Миколаївське, Жовтневий район, Миколаївської області

до відповідача: ФОП ОСОБА_2, м. Ходорів, Жидачівського району

про стягнення заборгованості у розмірі 13 278,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Смолинець Я.І. - представника (довіреність № 10-05-307 від 01.08.2014р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - підприємець, ОСОБА_4 - адвокат (договір про надання юридичних послуг від 04.08.2014р. та свідоцтво про право на зайняття адвокатського діяльністю НОМЕР_1 від 11.03.2009р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.09.2014р. у справі №914/2516/14 (суддя Коссак С.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Сандора» 8 852,00 грн. основної заборгованості, 4 426,00 грн. штрафу та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, в свою чергу відповідачем не спростована.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що суд безпідставно застосував положення статті 772 ЦК України, натомість повинен був керуватися вимогами ст.. 323 та ст.. 783 ЦК України. Наводить скаржник і інші підстави для скасування зазначеного рішення.

11.11.2014р. автоматизованою системою документообігу суду дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М.

Розпорядженням в.о. голови суду від 12.11.2014р. в склад колегії для розгляду даної справи введено суддів - Гнатюк Г.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 27.11.2014р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гнатюк Г.М., розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. у склад колегії для розгляду справи №914/2516/14 внесено зміни, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Якімець Г.Г.

В судовому засіданні 27.11.2014р. оголошено перерву до 04.12.2014р.

Представник позивача відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю. На підтвердження своїх доводів подав суду клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/7252/14 від 04.12.2014р.).

Крім того, в судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про витребування із Кам'янка-Бузького РВ ГУМУС України у Львівській області матеріалів кримінального провадження № 12013150220000490, відкритого по факту викрадення спірного орендованого обладнання.

Представник позивача проти задоволення заявленого клопотання заперечив з тих підстав, що факти, які можуть будуть встановлені (чи не встановлені) Кам'янка-Бузьким РВ ГУМУС України у Львівській області не стосуються предмету даної справи.

В судовому засіданні відхилено клопотання відповідача за безпідставністю, оскільки суд не вбачає підстав для вивчення та дослідження матеріалів кримінального провадження, а матеріалах даної господарського справи є достатньо письмових доказів для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ТзОВ «Сандора» (постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) 01.05.2013р. було укладено договір поставки товарів № 008010, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом строку дії цього договору передати покупцю у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої та ін.). Дана продукція поставляється за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 40-41).

З метою забезпечення кращої організації продажі покупцем продукції постачальника, 01.05.2013р. між ТзОВ «Сандора» (постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) було укладено додаткову угоду до договору поставки №008010 від 01.05.2013р. про умови оренди торгового обладнання (а.с. 16-17).

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 додаткової угоди, постачальник передає покупцю в платне користування (оренду) холодильне та інше торгове обладнання (надалі - обладнання), для розміщення в/на ньому соків, напоїв та чіпсів, що виробляються та/або реалізуються ТзОВ "Сандора". Перелік обладнання, яке передається покупцю, його комплектність і заставна вартість (з врахуванням індексації) вказується в акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору. Сторонами погоджено, що строк оренди обладнання становить відповідну кількість днів з моменту передачі обладнання покупцю згідно акту прийому-передачі, до моменту припинення дії договору, якщо сторонами окремо не був погоджений інший строк.

Передача конкретного обладнання покупцю і його повернення постачальнику здійснюється за актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору. В акті зазначається стан і комплектність обладнання і інша інформація, яку сторони вважають необхідною вказати (п.2.1 угоди).

Факт передачі товариством "Сандора" (орендодавцем) підприємцю ОСОБА_2 (орендар) обладнання: Холодильник Шкаф Двохдверний Ісе Stream Large, брендовка Pepsi, номер інвентарний 81076798, номер заводський 12800.008997.036, в кількості 1 штука, загальною вартістю 8 852,00 грн. підтверджується актом прийому-передачі обладнання від 04.05.2013р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їхніми печатками (а.с. 18).

У п.4 та п.6 акту прийому-передачі обладнання зазначено, що обладнання встановлюється в торговій точці орендаря: АДРЕСА_1. У випадку втрати, пошкодження обладнання, орендар зобов'язується компенсувати вартість орендованого обладнання.

У п. 3.4 угоди зазначено, що покупець зобов'язаний забезпечити вільний доступ до обладнання представникам постачальника або уповноважених постачальником компаній у будь-який час роботи торгової точки для контролю дотримання покупцем умов цільового використання обладнання, проведення інвентаризації, тощо.

Згідно з п. 5.2. додаткової угоди, про виявлене порушення покупцем правил експлуатації або нецільового використання ним обладнання, в.т.ч. розміщення в/на ньому іншої продукції, окрім тієї, що виробляє та/або реалізується ТзОВ "Сандора", недотримання правил мерчандайзингу, або простою обладнання з вини покупця, представник постачальника складає акт довільної форми, який підписується представником покупця, відповідальним за використання обладнання. У разі відмови останнього від підпису або відсутності уповноваженого представника покупця в торговій точці на момент перевірки, про це робиться відмітка в акті, а складений та підписаний представником постачальника одноосібний акт, вважається належним підтвердженням викладених в ньому обставин, якщо покупцем не доведено інше.

Пунктом 5.3 визначено, що у разі відсутності торгового обладнання в торговій точці за погодженою адресою, обладнання вважається втраченим покупцем. В такому випадку уповноважений представник постачальника складає акт про відсутність торгового обладнання в порядку, визначеному п. 5.2 угоди.

03.07.2013р торговим агентом ТзОВ "Сандора" було проведено перевірку дотримання умов угоди, за результатами якого складено відповідний акт відсутності орендованого обладнання (а.с.19).

Факт відсутності майна у визначеному місці відповідачем не заперечується.

Відповідно до пункту 5.8. угоди, в разі втрати обладнання покупцем, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість втраченого обладнання, визначену згідно з актом прийому-передачі до договору, протягом 7 (семи) днів з моменту відповідної вимоги постачальника.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі, позивачем в серпні 2013 р. було надіслано відповідачу повідомлення про розірвання договору оренди обладнання, в зв'язку з чим просив повернути обладнання або відшкодувати його вартість (копія повідомлення про поштове відправлення а.с. 20).

При винесені постанови, колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У 1 ст. 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим ГК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч.2 ст.11 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності

Згідно з ч.3, ч.4 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Скаржник в апеляційній скарзі та в судовому засіданні повідомив , що у приміщенні, в якому знаходилося обладнання сталася крадіжка. По факту крадіжки проводиться досудове розслідування. Зокрема, зникло ряд речей, в тому числі і спірний орендований холодильник, тому вважає, що вини ФОП ОСОБА_2 у відсутності (втрати) орендованого обладнання не має.

Тобто, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач підтверджує факт втрати орендованого обладнання: Холодильник Шкаф Двохдверний Ісе Stream Large, брендовка Pepsi, номер інвентарний 81076798, номер заводський 12800.008997.036, в кількості 1 штука, загальною вартістю 8 852,00 грн., однак належних та допустимих доказів суду не надав.

Щодо твердження відповідача про те, що в діях ФОП ОСОБА_2 немає вини, а тому не вона повинна відповідати за «випадкове знищення майна», а власник майна, з посилання на ст. 323 ЦК України, суд апеляційної інстанції вважає хибним, оскільки вищенаведеними нормами матеріального права та умовами додаткової угоди, а також самим актом прийому-передачі передбачено, що відповідальність за збереження орендованого обладнання несе орендар. Даними нормами не передбачено випадків звільнення від цивільної відповідальності орендаря у випадку можливої крадіжки обладнання.

Крім того, сторони між собою в п. 5.1 додаткової угоди узгодили, що покупець несе перед постачальником майнову відповідальність за поломку, псування або пошкодження обладнання внаслідок порушення правил його експлуатації, а також його втрату, поломку, псування або пошкодження діями сторонніх осіб, у розмірі його заставної вартості, вказаної в акті прийому-передачі.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги визнання відповідачем факту втрати орендованого спірного обладнання, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність заявленої вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 вартості орендованого обладнання в розмірі 8 852,00 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 5.7 угоди, в разі не повернення обладнання у встановлений строк або втрати обладнання, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50 % від вартості неповернутого (втраченого) обладнання, що вказано в акті прийому-передачі. При цьому, сплата штрафу не звільняє покупця від обов'язку повернути обладнання постачальнику або сплатити його вартість.

В матеріалах справи відсутні докази повернення обладнання чи сплати його вартості.

Колегія суддів вважає, що заявлений позивачем до стягнення штраф у розмірі 50 % на підставі п. 5.7. додаткової угоди від вартості неповернутого (втраченого) обладнання в розмірі 4 426,00 грн. нарахований правомірно, а відтак підставно задоволений судом першої інстанції.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2014р. у справі № 914/2516/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.