Постанова № 41823410, 02.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р. Справа№ 910/13433/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ігнатьєва А.І.- дов. № 06/11-14_І від 06.11.2014р.;

від відповідача: Пилипенко Я.М.. - дов. № 31/12-13_П від 31.12.2013р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"

на рішення господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року,

у справі №910/13433/14 (суддя:Головіна К.І.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування"

до Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна"

про стягнення 19 109,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "ВіДі-Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про стягнення 19 109,22 грн. (а.с.3-5).

Рішенням господарського суду міста Києва від 16 жовтня2014 року по справі №910/13433/14 позов задоволено частково (а.с. 138-142).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ «Страхова компанія «Україна» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року у справі №910/13433/14 та прийняти нове.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки безпідставно взято до уваги рахунок СТО, як доказ розміру завданих збитків, а не взято до уваги, що лише звіт експертного авто товарознавчого дослідження є належним доказом розміру завданих збитків.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «Україна» по справі № 910/13433/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 07 листопада 2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/13433/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2014 року у справі №910/13433/14 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів, головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді Сухового В.Г., Рудченко С.Г. та призначено до розгляду на 18 листопада 2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 18 листопада 2014 року у зв'язку із виходом із відпустки судді Агрикової О.В., склад суду змінено на - головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Рудченко С.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2014 року вказана колегія суддів прийняла справу до свого провадження.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від представника ТзДВ «ВіДі-Страхування» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом і не може слугувати єдиним доказом визначення розміру завданих збитків.

В судовому засіданні 18 листопада 2014 року розгляд справи відкладено на 02 грудня 2014 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представників ТзДВ «ВіДі-Страхування».

В судовому засіданні 02 грудня 2014 року представник ПрАТ «Страхлва компанія «Україна» надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник ТзДВ «ВіДі-Страхування» також надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року у справі № 910/13433/14 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

02 січня 2014 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер АА 1890 РІ, під керуванням Соболєвої І.П. та автомобіля Шевроле, державний реєстраційний номер АН 5657 ВВ, під керуванням Карайченцева П.В. Вказане підтверджується довідкою №9329772 про ДТП (а.с. 22-23 ) та постановою Дніпровського районного суду міста Києва (а.с.24).

Автомобіль «Тойота», згідно договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 Clau№ 1432 від 19 липня 2013 року застрахований ТзДВ «ВіДі-Страхування» (а.с. 6-19).

Відповідно до Звіту № 644 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, підписаного 10 лютого 2014 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Toyota Rav 4, реєстраційний номер АА1890РІ, внаслідок ДТП станом на 27 січня 20147 року склало 16 255,36 грн. (а.с. 39-61).

Згідно з рахунками СТО № ВдиС-0002461 від 30.01.2014 р. та № ВдиС-0002103 від 27.01.2014 р. вартість відновлювального ремонту складало 19 109,22 грн. (а.с. 32-34).

Відповідно до страхового акту № КР-007603 від 17 лютого 2014 року, який складено ТзДВ «ВіДі-Страхування», сума страхового відшкодування яка підлягає виплаті становить 19 109,22 грн. (а.с. 28-30).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

На підставі заяви страхувальника (вх. №15/01/9.01/0253.14) від 31 січня 2014 року зазначену суму страхового відшкодування ТзДВ «ВіДі-Страхування» виплатило наступним чином:

- на користь СТО суму страхового відшкодування у розмірі 18 874,62 грн.

- на користь страхувальника у розмірі 234, 60 грн., що підтверджується відомістю підтверджених переказів від 28 лютого 2014 року та платіжним дорученням № 529 від 25 лютого 2014 року. (а.с. 27, 62-63).

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.02.2014 р. у справі № 755/630/14-п Карайченцева П.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 24) тому, на думку ТзДВ «ВіДі-Страхування» до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала автомобілем Шевроле, державний реєстраційний номер АН 5657 ВВ, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9146646. (а.с. 78-79).

Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, згідно вказаної довідки, становить 50 000 грн., що не перевищує суму завданих збитків, франшиза -1 000,00 грн.

30 квітня 2014 року ТзДВ «ВіДі-Страхування» звернулося до ПрАТ «Страхова компанія «Україна»із заявою Вих. № 15/04/8.04/170-14 на страхове відшкодування у порядку регресу на суму 19 109,22 грн. (а.с. 64-65).

Проте, відповідь на вказану заяву та докази сплати вищевказаної шкоди в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимога ТзДВ «Страхова компанія «Україна» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу є законною та обґрунтованою.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума, яка підлягає до стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Україна» на користь ТзДВ «ВіДі-Страхування» вираховується за мінусом 1 000,00 грн. (франшиза). та становить 18 109,22 грн. оскільки згідно ч. 2 п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки безпідставно взято до уваги рахунок СТО, як доказ розміру завданих збитків, а не звіт експертного дослідження.

Однак вказані доводи апелянта є безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про страхування», розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Умовами договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 Clau № 1432 від 19 липня 2013 року сторони передбачили, що страхова сума потерпілій особі виплачується без врахування зносу та висновку експерта, на підставі рахунку СТО офіційного дилера, визначеного страховиком. (преамбула договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 Clau№ 1432 від 19 липня 2013 року).

Крім того, Вищий господарський суд України в постанові від 23 серпня 2011 року у справі №42/92 зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що визначає розмір збитку. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення. (Аналогічні правові позиції викладені в постановах Вищого господарського суду України №5011-7/16471-2012 від 14.05.2013р., №5011-4/16676-2012 від 17.06.2013р., 910/3655/13 від 30.07.2013р.).

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ПрАТ «Страхова компанія «Україна» в судових засіданнях, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, не надав доказів про відсутність підстав для сплати завданої шкоди. Тому, вимога ТзДВ «ВіДі-Страхування№ є законною та обґрунтованою.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів, апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року по справі № 910/13433/14 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ПрАТ «Страхова компанія «Україна», на рішення господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року по справі № 910/13433/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року по справі № 910/13433/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/13433/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.Г. Рудченко

О.В. Агрикова