Рішення № 41823249, 01.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. Справа № 911/3890/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахоплемзавод «Коробівський»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2»

про стягнення 265250,34 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Лубківська А.С., довір. б/н від 05.09.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Птахоплемзавод «Коробівський» (далі - СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (далі - ТОВ «Край-2», відповідач) про стягнення 259324,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до договору поставки № 133 від 22.11.2010 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 212137,23 грн. основного боргу, 21441,59 грн. пені, 22320,92 грн. інфляційних втрат, 3424,68 грн. 3% річних, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

03.11.2014 р. до господарського суду Київської області СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» було подано заяву б/н від 31.10.2014 р. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 212137,23 грн. основного боргу, 19295,22 грн. пені, 20326,63 грн. інфляційних втрат, 2951,31 грн. 3% річних, а також судовий збір.

03.11.2014 р. до господарського суду Київської області СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» було подано клопотання б/н від 03.11.2014 р., відповідно до якого позивач просив суд продовжити строки розгляду даної справи № 911/3890/14.

03.11.2014 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Край-2» було подано відзив на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 24276/14 від 03.11.2014 р.), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у позові повністю, оскільки відповідачем здійснено розрахунок за весь товар, на який отримано рахунки. При цьому, неподання рахунків на іншу частину товару, як вважає відповідач, надає йому можливість відстрочити виконання зобов'язання з оплати.

Крім того, відповідач зазначив, що не погоджується з нарахуванням позивачем штрафних санкцій, у зв'язку з тим, що оплата, згідно з умовами договору, здійснюється з моменту реалізації товару за період 1 календарний тиждень у магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця, яка вказана в ст. 9 договору, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Поряд з цим, відповідач зазначив, що позивачем не було надано доказів реалізації відповідачем товару.

14.11.2014 р. до господарського суду Київської області СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» було подано пояснення б/н від 14.11.2014 р., відповідно до яких позивач зазначив, що СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» належним чином виконує умови договору поставки № 133 від 22.11.2010 р. щодо надання відповідачу належним чином оформлених рахунків та накладних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2014 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 02.12.2014 р.

28.11.2014 р. до господарського суду Київської області СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» було подано заяву про збільшення позовних вимог б/н від 28.11.2014 р., відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 212137,23 грн. основного боргу, 19237,09 грн. пені, 30091,82 грн. інфляційних втрат, 3784,20 грн. 3% річних, а також судовий збір.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р., передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З урахуванням викладеного, суд розглядає позовні вимоги СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» в редакції заяви про збільшення позовних вимог б/н від 28.11.2014 р.

У судовому засіданні 01.12.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в редакції заяви б/н від 28.11.2014 р.

Відповідач у судові засідання 15.10.2014 р., 03.11.2014 р., 17.11.2014 р. та 01.12.2014 р. не з'явився, хоча про дату та час розгляду справи відповідач був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 01.12.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

22.11.2010 р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Птахоплемзавод «Коробівський» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (покупець) було укладено договір поставки № 133, відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору.

У відповідності з п. 3.1 договору постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами.

Згідно з пунктом 3.3 договору, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 договору, протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1 додатку № 3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець зобов'язаний попередити постачальника про недоліки у одержаних рахунках-фактурах та/чи накладних. Рахунки-фактури без номеру замовлення будуть відсилатися назад та не будуть оплачуватись покупцем.

У відповідності з п. 3.8 договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Цей договір укладений строком до 31 грудня 2010 року. Строк дії договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (п. 8.1 договору).

СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» та ТОВ «Край-2» було підписано додаток № 3 до договору № 133 від 22.11.2010 р., відповідно до п. 1.1 якого покупець оплачує реалізовані товари за період 1 календарний тиждень у магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо у постачальника є борги по документах, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» та ТОВ «Край-2» було підписано протокол розбіжностей № 1 до договору № 133 від 22.11.2010 р., відповідно до п. 1 якого сторони погодили пункт 1.1 додатку № 3 викласти в наступній редакції: «Покупець оплачує поставлені товари з відстрочкою платежу 21 банківський день з дня поставки за умови, що постачальник надасть належним чином оформленні накладні та інші документи на адресу покупця, яка вказана в ст. 9, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть накладні та документи вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Як зазначає позивач, СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» було поставлено відповідачеві на виконання умов договору № 133 від 22.11.2010 р. товар на загальну суму 2501517,96 грн., який був оплачений ТОВ «Край-2» частково в сумі 2289380,73 грн., у зв'язку з чим неоплаченими залишились наступні видаткові накладні на загальну суму 212137,23 грн., у тому числі - № 127 від 08.01.2014 р. на суму 31440,00 грн., № 216 від 09.01.2014 р. на суму 5990,70 грн., № 302 від 13.01.2014 р. на суму 7890,00 грн., № 397 від 15.01.2014 р. на суму 22463,98 грн., № 456 від 16.01.2014 р. на суму 6190,80 грн., № 544 від 20.01.2014 р. на суму 3771,00 грн., № 678 від 23.01.2014 р. на суму 6013,80 грн., № 776 від 27.01.2014 р. на суму 3929,25 грн., № 938 від 30.01.2014 р. на суму 6715,50 грн., № 951 від 30.01.2014 р. на суму 6080,10 грн., № 1040 від 02.02.2014 р. на суму 5535,00 грн., № 1077 від 03.02.2014 р. на суму 2940,00 грн., № 1197 від 05.02.2014 р. на суму 5526,88 грн., № 1318 від 06.02.2014 р. на суму 8145,30 грн., № 1589 від 13.02.2014 р. на суму 3438,00 грн., № 1605 від 13.02.2014 р. на суму 2081,70 грн., № 1798 від 17.02.2014 р. на суму 4134,00 грн., № 1915 від 20.02.2014 р. на суму 6127,80 грн., № 2041 від 24.02.2014 р. на суму 4123,65 грн., № 2121 від 26.02.2014 р. на суму 7629,44 грн., № 2172 від 27.02.2014 р. на суму 4085,01 грн., № 2330 від 03.03.2014 р. на суму 7951,20 грн., № 2438 від 06.03.2014 р. на суму 4037,85 грн., № 2962 від 20.03.2014 р. на суму 6004,50 грн., № 5361 від 29.05.2014 р. на суму 8090,82 грн., № 5550 від 04.06.2014 р. на суму 10614,24 грн., № 5628 від 09.06.2014 р. на суму 2893,33 грн., № 5836 від 12.06.2014 р. на суму 10849,11 грн., № 5842 від 12.06.2014 р. на суму 1937,25 грн.

СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» та ТОВ «Край-2» було підписано акт звіряння взаємних розрахунків від 01.09.2014 р. станом на 31.07.2014 р. на суму 216522,98 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі за договором № 133 від 22.11.2010 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач, заперечуючи щодо заявлених вимог, зокрема, посилався на те, що ним здійснено розрахунок за весь товар, на який отримано рахунки. При цьому, у зв'язку з не поданням позивачем рахунків на іншу частину товару відповідач, на його думку, не може вважатись таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати.

Між тим, в силу ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України, на яку посилається відповідач, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

У даній нормі закону мова йде про зустрічне виконання зобов'язань, яким надане тлумачення ч. 1 ст. 538 ЦК України, за змістом якої зустрічним виконанням є виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку.

У даному випадку зобов'язання з оплати товару обумовлено виконанням зобов'язання з його поставки і такі зобов'язання є зустрічними, оскільки у сукупності утворюють правочин, який за видом, згідно з ч. 2 ст. 202 ЦК України, є двостороннім, тобто на відміну від одностороннього правочину створює обов'язки для двох його сторін. Обумовленість таких зобов'язань полягає у тому, що виникнення одного зобов'язання обумовлено наявністю іншого. Так, у даному випадку зобов'язання оплатити не виникає само по собі, а обумовлено наявністю зустрічного зобов'язання поставити товар і сукупність таких зобов'язань створює і характеризує правову природу відносин сторін (у даному випадку - відносин поставки).

Також, відхиляючи заявлені вимоги, відповідач посилається на ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України, відповідно до яких кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку; якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Посилаючись на вказані норми, відповідач стверджує, що відсутність рахунків позбавила його можливості оплатити отриманий товар.

Однак, такі доводи суд вважає безпідставними, оскільки відсутність рахунків ніяким чином не перешкоджає виконанню відповідачем зобов'язання з оплати, зважаючи на те, що договір містить реквізити сторін, у т.ч. - дані щодо рахунку позивача. Також матеріали справи свідчать про те, що відповідач неодноразово у 2014 році здійснював розрахунки з позивачем за поставлений товар по вищезазначеному договору і мав дані щодо реквізитів рахунку. Окрім того, відповідачем не доведено того факту, що він звертався до позивача у зв'язку з неможливістю виконати грошове зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по переліченим в позові накладним внаслідок ненадання позивачем рахунків.

Посилання відповідача на те, що оплата за товар за умовами договору здійснюється після його реалізації, також відхиляється судом з огляду на те, що відповідно до підписаного сторонами протоколу розбіжностей № 1 до договору № 133 від 22.11.2010 р. пункт 1.1 додатку № 3 до договору був викладений у редакції, якою передбачено, що покупець оплачує поставлені товари з відстрочкою платежу 21 банківський день з дня поставки, а відтак у відповідача на час розгляду даної справи наявний обов'язок здійснити розрахунок за поставлений позивачем товар.

Водночас, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 212137,23 грн. основного боргу підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Позивачем серед документів, що підтверджують поставку товару, зокрема, було зазначено видаткову накладну № 5550 від 04.06.2014 р. на суму 10614,24 грн., яку не було надано до матеріалів справи.

Водночас, як вбачається з підписаного сторонами станом на 31.07.2014 р. акту звіряння взаємних розрахунків, останній також не містить посилання на зазначену вище видаткову накладну.

З урахуванням викладеного, матеріалами справи не підтверджено та позивачем не доведено належними та допустимими доказами суду факту поставки відповідачеві товару на суму 10614,24 грн. за видатковою накладною № 5550 від 04.06.2014 р.

Водночас, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача решти заборгованості в розмірі 201522,99 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 19237,09 грн. пені.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно з п. 3.8 договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розмір пені, визначений позивачем, становить 19237,09 грн., у тому числі - за період з 07.02.2014 р. до 07.08.2014 р. на суму 31440,00 грн. в сумі 2746,05 грн., з 08.02.2014 р. до 08.08.2014 р. на суму 5990,70 грн. в сумі 529,15 грн., з 12.02.2014 р. до 12.08.2014 р. на суму 7890,00 грн. в сумі 702,10 грн., з 14.02.2014 р. до 14.08.2014 р. на суму 22463,98 грн. в сумі 2013,76 грн., з 17.02.2014 р. до 17.08.2014 р. на суму 6190,80 грн. в сумі 561,07 грн., з 19.02.2014 р. до 19.08.2014 р. на суму 3771,00 грн. в сумі 344,25 грн., з 24.02.2014 р. до 24.08.2014 р. на суму 6013,80 грн. в сумі 558,87 грн., з 26.02.2014 р. до 26.08.2014 р. на суму 3929,25 грн. в сумі 367,73 грн., з 03.03.2014 р. до 03.09.2014 р. на суму 6715,50 грн. в сумі 653,34 грн., з 03.03.2014 р. до 03.09.2014 р. на суму 6080,10 грн. в сумі 591,52 грн., з 04.03.2014 р. до 04.09.2014 р. на суму 5535,00 грн. в сумі 540,31 грн., з 05.03.2014 р. до 05.09.2014 р. на суму 2940,00 грн. в сумі 287,96 грн., з 07.03.2014 р. до 07.09.2014 р. на суму 5526,88 грн. в сумі 544,97 грн., з 10.03.2014 р. до 10.09.2014 р. на суму 8145,30 грн. в сумі 811,18 грн., з 17.03.2014 р. до 17.09.2014 р. на суму 3438,00 грн. в сумі 350,30 грн., з 17.03.2014 р. до 17.09.2014 р. на суму 2081,70 грн. в сумі 212,11 грн., з 19.03.2014 р. до 19.09.2014 р. на суму 4134,00 грн. в сумі 423,93 грн., з 24.03.2014 р. до 24.09.2014 р. на суму 6127,80 грн. в сумі 638,47 грн., з 26.03.2014 р. до 26.09.2014 р. на суму 4123,65 грн. в сумі 432,36 грн., з 28.03.2014 р. до 28.09.2014 р. на суму 7629,44 грн. в сумі 804,96 грн., з 31.03.2014 р. до 30.09.2014 р. на суму 4085,01 грн. в сумі 432,23 грн., з 02.04.2014 р. до 02.10.2014 р. на суму 7951,20 грн. в сумі 846,53 грн., з 07.04.2014 р. до 07.10.2014 р. на суму 4037,85 грн. в сумі 436,53 грн., з 19.04.2014 р. до 19.10.2014 р. на суму 6004,50 грн. в сумі 711,99 грн., з 30.06.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 8090,82 грн. в сумі 664,56 грн., з 04.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 10614,24 грн. в сумі 849,72 грн., з 09.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 2893,33 грн. в сумі 224,09 грн., з 14.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 10849,11 грн. в сумі 812,05 грн., з 14.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 1937,25 грн. в сумі 145,00 грн.

Проте, наданий позивачем розрахунок пені є невірним, оскільки здійснений останнім з урахуванням згадуваної вище видаткової накладної № 5550 від 04.06.2014 р., у зв'язку з чим сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 18387,37 грн., за виключенням нарахування в сумі 849,72 грн. за період з 04.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму зазначеної вище видаткової накладної.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 3784,20 грн., у тому числі - за період з 07.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 31440,00 грн. в сумі 689,96 грн., з 08.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 5990,70 грн. в сумі 129,99 грн., з 12.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 7890,00 грн. в сумі 169,91 грн., з 14.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 22463,98 грн. в сумі 480,05 грн., з 17.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6190,80 грн. в сумі 130,77 грн., з 19.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 3771,00 грн. в сумі 79,04 грн., з 24.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6013,80 грн. в сумі 123,57 грн., з 26.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 3929,25 грн. в сумі 80,09 грн., з 03.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6715,50 грн. в сумі 134,13 грн., з 03.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6080,10 грн. в сумі 121,44 грн., з 04.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 5535,00 грн. в сумі 110,09 грн., з 05.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 2940,00 грн. в сумі 58,24 грн., з 07.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 5526,88 грн. в сумі 108,57 грн., з 10.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 8145,30 грн. в сумі 158,00 грн., з 17.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 3438,00 грн. в сумі 64,71 грн., з 17.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 2081,70 грн. в сумі 39,18 грн., з 19.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 4134,00 грн. в сумі 77,13 грн., з 24.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6127,80 грн. в сумі 111,81 грн., з 26.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 4123,65 грн. в сумі 74,56 грн., з 28.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 7629,44 грн. в сумі 136,70 грн., з 31.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 4085,01 грн. в сумі 72,19 грн., з 02.04.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 7951,20 грн. в сумі 139,20 грн., з 07.04.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 4037,85 грн. в сумі 69,03 грн., з 19.04.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6004,50 грн. в сумі 95,74 грн., з 30.06.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 8090,82 грн. в сумі 82,46 грн., з 04.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 10614,24 грн. в сумі 104,69 грн., з 09.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 2893,33 грн. в сумі 27,35 грн., з 14.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 10849,11 грн. в сумі 98,09 грн., з 14.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 1937,25 грн. в сумі 17,51 грн.

Сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 3679,51 грн., за виключенням 104,69 грн. суми нарахування з 04.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму зазначеної вище видаткової накладної № 5550 від 04.06.2014 р.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 30091,82 грн., у тому числі - за період з 07.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 31440,00 грн. в сумі 5086,59 грн., з 08.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 5990,70 грн. в сумі 969,22 грн., з 12.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 7890,00 грн. в сумі 1276,50 грн., з 14.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 22463,98 грн. в сумі 3634,39 грн., з 17.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6190,80 грн. в сумі 958,70 грн., з 19.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 3771,00 грн. в сумі 583,97 грн., з 24.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6013,80 грн. в сумі 931,29 грн., з 26.02.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 3929,25 грн. в сумі 608,48 грн., з 03.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6715,50 грн. в сумі 1210,57 грн., з 03.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6080,10 грн. в сумі 1096,03 грн., з 04.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 5535,00 грн. в сумі 997,77 грн., з 05.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 2940,00 грн. в сумі 529,98 грн., з 07.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 5526,88 грн. в сумі 996,30 грн., з 10.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 8145,30 грн. в сумі 1468,31 грн., з 17.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 3438,00 грн. в сумі 532,40 грн., з 17.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 2081,70 грн. в сумі 322,37 грн., з 19.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 4134,00 грн. в сумі 640,18 грн., з 24.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6127,80 грн. в сумі 948,94 грн., з 26.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 4123,65 грн. в сумі 638,58 грн., з 28.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 7629,44 грн. в сумі 1181,48 грн., з 31.03.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 4085,01 грн. в сумі 632,60 грн., з 02.04.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 7951,20 грн. в сумі 1231,31 грн., з 07.04.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 4037,85 грн. в сумі 625,29 грн., з 19.04.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 6004,50 грн. в сумі 708,32 грн., з 30.06.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 8090,82 грн. в сумі 537,02 грн., з 04.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 10614,24 грн. в сумі 704,51 грн., з 09.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 2893,33 грн. в сумі 192,04 грн., з 14.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 10849,11 грн. в сумі 720,10 грн., з 14.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму 1937,25 грн. в сумі 128,58 грн.

Розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 29387,31 грн., за виключенням нарахування у сумі 704,51 грн. за період з 04.07.2014 р. до 31.10.2014 р. на суму зазначеної вище видаткової накладної № 5550 від 04.06.2014 р.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахоплемзавод «Коробівський».

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Леніна, 22, код 35231874) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахоплемзавод «Коробівський» (19773, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Кедина Гора, вул. Шевченка, 86/5, код 32601320) - 201522 (двісті одну тисячу п'ятсот двадцять дві) грн. 99 коп. основного боргу, 18387 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 37 коп. пені, 3679 (три тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 51 коп. 3% річних, 29387 (двадцять дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 5059 (п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 54 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 08.12.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна