Постанова № 41823104, 04.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04 грудня 2014 року ( о 10 год. 21 хв.)

Справа № 808/8645/14

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Авто»

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

02.12.2014 о 16 год. 47 хв. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, заявник) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Авто» (далі – ТОВ «Інтербуд-Авто», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 47 817,40 грн.

Вимоги подання обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що відповідач має новостворений податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 47 817,40 грн. Вказує, що податковий борг виник внаслідок подання податкових декларацій, якими відповідачем було самостійно визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість, які у визначені законодавством терміни до бюджету не сплачені. Крім того, відповідачу нарахована пеня у розмірі 147,40 грн. Вказує, що податкова вимога від 16.09.2014 № 973-25 на суму 20 030,00 грн. направлена відповідачу рекомендованим листом 02.10.2014 та була отримана уповноваженою особою відповідача 09.10.2014. Зазначає, що одна з обов’язкових складових подачі подання – сплив 60 днів з дня направлення податкової вимоги. На підставі викладеного, просить подання задовольнити.

Представник заявника у судове засідання не з’явився, проте 04.12.2014 надав до суду клопотання (вх. № 503013) про розгляд справи без його участі. Вимоги подання підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 04.12.2014 надав до суду клопотання (вх. № 50314) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Інтербуд-Авто» (ідентифікаційний код 39030100) є юридичною особою, яка зареєстрована 19.12.2013, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ТОВ «Інтербуд-Авто» самостійно визначило податкові зобов’язання шляхом подання до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області податкових декларацій з податку на додану вартість:

від 19.08.2014 №9047986719 за липень 2014 року на суму 20 030,00 грн. (рядок 25). З урахуванням переплати у розмірі 12 810,00 грн. сума боргу становить 7 220,00 грн.;

від 19.09.2014 №9054081881 за серпень 2014 року на суму 12 810,00 грн. (рядок 25);

від 16.10.2014 №9059448918 за вересень 2014 року на суму 16 282,00 грн. (рядок 25);

від 20.11.2014 №9067863747 за жовтень 2014 року на суму 11 358,00 грн. (рядок 25).

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня у розмірі 147,40 грн.

Проте у встановлені законодавством строки відповідач податкові зобов'язання з податку на додану вартість не сплатив.

Заявником вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 02.10.2014 на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 16.09.2014 № 973-25 на суму 20 030,00 грн., яка отримана представником відповідача 09.10.2014, про що свідчить його підпис у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого зобов’язання в установлені законодавством строки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області звернулась до суду із поданням про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 47 817,40 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає подання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПК України).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість шляхом подання відповідних податкових декларацій, проте самостійно визначені податкові зобов’язання у встановлені законодавством строки сплачені не були.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Так, за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня у розмірі 147,40 грн.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Матеріалами справи встановлено, що 02.10.2014 на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 16.09.2014 № 973-25 на суму 20 030,00 грн., яка отримана представником відповідача 09.10.2014.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв’язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.12.2014 у відповідача виник новостворений податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 47 817,40 грн.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 – 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

На обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення новоствореного податкового боргу. Як передбачено ст. 183-3 КАС України заявник звернувся до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, а саме сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги.

Згідно пп. 95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України (пп. 95.4. ст.95 ПК України).

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 112 КАС України передбачено право відповідача визнати адміністративний позов повністю або частково.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем визнано адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 112, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Авто» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

Стягнути з Дочірнього Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Авто» (ідентифікаційний код 39030111) кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 47 817,40 грн. (сорок сім тисяч вісімсот сімнадцять гривень 40 копійок) на р/р 31119029700006, код платежу – 14010100; одержувач – УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025423, банк ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015 з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Звернути постанову до негайного виконання відповідно до ч.7 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак