ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4398/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.
- Семенюка Г.В.,
при секретарі - Курмановій І.І.,
за участі: представник позивача - Станков С.С. (за довіреністю),
представник відповідача - Савецька Н.С. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Прогресфарм» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Прогресфарм» до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
Приватне підприємство «Прогресфарм» (далі - позивач, або ПП «Прогресфарм») звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступник - Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, далі - відповідач), в якому позивач просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000232207 від 14.07.2014 року та № 0000222207 від 14.07.2014 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року вказаний адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги поданої апеляційної скарги.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ Міндоходів в Одеській області від 14.04.2014 року № 456, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, співробітником органу доходів і зборів проведена невиїзна перевірка з питань дотримання законодавства України з питань митної справи ПП «Прогресфарм» на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за митними деклараціями, у зв'язку із надходженням від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів, за результатами якої складений акт від 23.06.2014 року № 20/15-32-22-07-18/33137689.
Зі змісту висновків вказаного акту перевірки вбачається, що під час проведення спірної перевірки відповідачем встановлено, що документи надані позивачем митному органу України в якості підстави для митного оформлення за МД від 13.08.2012 року № 500030302/2012/003563, від 12.09.2012 року № 500030302/2012/004174, від 30.11.2012 року № 500030302/2012/005719, від 04.01.2013 року № 300060804/2013/000072, від 20.02.2013 року № 500060804/2013/002639 містять неправдиві відомості, в результаті чого встановлено порушення з боку ПП «Прогресфарм» п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань, з боку позивача на суму 2105445,85 грн. (у т.ч. ввізне мито - 569039,43 грн., ПДВ - 1536406,42 грн.).
На підставі висновків зазначеного акту перевірки від 23.06.2014 року № 20/15-32-22-07-18/33137689 ГУ Міндоходів в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.07.2014 року №№ 0000222207, 0000232207 на загальну суму грошового зобов'язання в розмірі 3158168,80 грн. (у т.ч. ввізне мито - 853559,16 грн., ПДВ - 2304609,64 грн.).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх нечинними та скасування.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції повністю погодився з висновками податкового органу щодо порушення ПП «Прогресфарм» вимог п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до несплати позивачем ввізного мита та ПДВ у повному обсязі та заниження митної вартості, дійшовши висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені органом доходів і зборів в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 13.08.2012 року декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500030302/2012/003563.
В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані авіанакладна від 27.07.2012 року № 08012081016, інвойс від 27.07.2012 року № ЕХ1207099/2012, сертифікати якості, сертифікат походження від 31.07.2012 року № 33544, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, укладений між ПП «Прогресфарм» та компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 40699,08 грн. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 12.09.2012 року декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500030302/2012/004174.
В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані авіанакладна від 29.08.2012 року № 08012081996, інвойс від 28.08.2012 року № ЕХ1208128/2012, контракт № 29 від 01.02.2012 року з додатком до нього № 1/В від 09.08.2012 року, сертифікат походження № 33550 та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Згідно вищевказаних документів продавцем товару є компанія «Amodo group S.A.» (Панама), відправником є компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія), а покупцем та одержувачем є ПП «Прогресфарм».
Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 99878,29 грн. (по курсу НБУ) або 12495,72 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2012 року декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу в режимі «ІМ 40 АА» митна декларація № 500030302/2012/005719.
В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані авіанакладна від 20.11.2012 року № 514-01054056, інвойс від 19.11.2012 року № ЕХ1211194/2012, сертифікати якості, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, укладений між ПП «Прогресфарм» та компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 249937,91 грн. (по курсу НБУ) або 31269,60 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.
20.02.2013 року декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500060804/2013/002639.
В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані коносамент від 10.01.2013 року № 101350000080, коносамент від 05.02.2013 року № CALI0048-032E-ODS, інвойс від 03.01.2013 року № EX1301232/2013, сертифікати якості, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, укладений між ПП «Прогресфарм» та компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія).
Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 1038259,53 грн. (по курсу НБУ) або 129896,10 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.
04.01.2014 року декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500060804/2013/000072.
В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані коносамент від 29.11.2012 року № 101250015395, коносамент від 24.12.2012 року № CALI0042-029T-ODS, інвойс від 02.11.2012 року № EX1211197/2012, сертифікати якості, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, укладений між ПП «Прогресфарм» та компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 217581,61 грн. (по курсу НБУ) або 27221,52 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.
Водночас, як вбачається зі змісту листа першого секретаря Посольства Індії в Москві від 07.10.2013 року № MOS/Trade/6-S/UA/14/2012/P-338 (а.с.100 т.3), адресований Департаменту боротьбі з контрабандою та митними правопорушенням ДМС України, в якому викладений звіт про перевірку, отриманий від Митної служби Індії, компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) на період 2012/13 видала 5 рахунків компанії ПП «Прогресфарм», проте вказана компанія не укладала контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 з ПП «Прогресфарм» та жоден з рахунків (направлені компанії BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та, які фактично надані позивачем при розмитнені спірних товарів) не були видані компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія).
Також, зі змісту вказаного листа вбачається, що компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) ніколи не мала договірних відносин із компаніями «Amodo group S.A.» (Панама) та «Mass Life Sciences Limited».
Натомість постачальник позивача - BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) до перевірки, проведеної митною службою Індії, надав інші документи, які свідчать про більший розмір платежів за поставлений товар.
Так, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що пред'явлені до митного органу інвойси, які покладені позивачем в основу митної вартості, та інвойси, надані митною службою Індії, мають однакові реквізити (номери, дати тощо), відомості щодо товару, його кількості та ваги, проте містить різні відомості щодо ціни товару.
Зокрема, в інвойсі № EX121194/2012 від 19.11.2012 року (а.с.46 т.3), який було надано позивачем при розмитнені товару за МД від 12.09.2012 року № 500030302/2012/004174, зазначена вартість - 1,01 дол. США. В інвойсі також зазначений контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612.
Натомість, в інвойсі, представленим постачальником товару індійській митній службі, з такими ж вихідними даними № EX121194/2012 від 19.11.2012 року (а.с.116 т.3) ціна відрізняється в залежності від товару та складає 14,07 дол. США, 7,23 дол. США, 3,62 дол. США, 4,43 дол. США, 3,77 дол. США, 5,02 дол. США. У цьому ж інвойсі зазначені контракти №№ PCNOFG01600612&PCNOFG02020812 від 08.08.2012 року.
При цьому, згідно сертифікатів реалізації банку для експортованих платежів (а.с.126-127 т.3) загальний розмір реалізованих коштів складає 197196,48 дол. США, що узгоджується із загальною сумою, зазначеною в інвойсі № EX121194/2012 від 19.11.2012 року, який наданий постачальником товарів.
Відповідні розбіжності наявні по всім іншим інвойсам, на підставі яких визначено митну вартість за митними деклараціями від 30.11.2012 року № 500030302/2012/005719, від 04.01.2013 року № 300060804/2013/000072, від 20.02.2013 року № 500060804/2013/002639: № EX1208128/2012 від 28.08.2012 року (а.с.42 т.3) - 12495,72 дол. США, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, - та цей же інвойс, представлений постачальником товару індійській митній службі, на суму 18036,33 дол. США (а.с.108 т.3), з посиланням на контракт № PCNOFG01600612 від 08.08.2012 року; інвойс № ЕХ1211197/2012 від 20.11.2012 року (а.с.58 т.3) - 27221,52 дол. США, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, - та цей же інвойс, представлений постачальником товару індійській митній службі, на суму 183852,54 дол. США (а.с.128 т.3), з посилання на контракти №№ PCNOFG01600612&PCNOFG02020812 від 08.08.2012 року; інвойс № ЕХ1301232/2013 від 03.01.2013 року (а.с.64 т.3) - 129896,10 дол. США, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, - та цей же інвойс, представлений постачальником товару індійській митній службі, на суму 691700,34 дол. США (а.с.144 т.3), з посиланням на контракт № PCNOFG02951112 від 08.11.2012 року.
Разом з тим, при розмитнені товару за МД від 13.08.2012 року № 500030302/2012/003563 не встановлено порушень, які б вплинули на митну вартість імпортованого товару та призвели до втрат бюджету, проте встановлено різницю між документами, які надавались декларантом до Південної митниці, та документами, наданими індійськими митними органами.
Так, з надісланих митними органами Індії документів (авіанакладна від 27.07.2012 року № 08012081016, інвойс від 27.07.2012 року № ЕХ1207099/2012, пакувальний лист № PL07099/2012 від 27.07.2012 року, сертифікат якості, контракт від 14.07.2012 року № PCNOFG01550612, сертифікат реалізації банку для експортованих вантажів) встановлено, що між компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та ПП «Прогресфарм» було укладено зовнішньоекономічний контракт від 14.07.2012 року № PCNOFG01550612. Компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) не укладала з ПП «Прогресфарм» контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 та не видавала рахунок, який надавався до Південної митниці та завірену копію якого було надіслано для проведення перевірки.
Отже, пред'явлені позивачем документи за МД від 13.08.2012 року № 500030302/2012/003563 містять неправдиві відомості стосовно угоди (контракту).
Враховуючи вищевикладене, оскільки за результатами невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України в зоні діяльності Південної митниці Міндоходів товарів за митними деклараціями від 12.09.2012 року № 500030302/2012/004174, від 30.11.2012 року № 500030302/2012/005719, від 04.01.2013 року № 500060804/2013/000072, від 20.02.2013 року № 500060804/2013/002639 встановлено заниження митної вартості товарів з боку ПП «Прогресфарм» шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів через державний кордон України та їх митного оформлення митному органу документів, що містять неправдиві дані, що підтверджується належними та допустимими доказами, наданими представником відповідача, які залучені до матеріалів справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано погодився з висновками податкового органу щодо порушення ПП «Прогресфарм» вимог п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до несплати позивачем ввізного мита та ПДВ у повному обсязі та заниження митної вартості, та відповідно дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Прогресфарм» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Прогресфарм» до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 05 грудня 2014 року.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/
Судове рішення № 41822986, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/4398/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: