Постанова № 41822856, 03.12.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р. Справа № 914/2877/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина", Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120 (вих. № б/н від 23.10.2014 року)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 07.10.2014 року у справі № 914/2877/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім", м. Львів

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів

про стягнення 58 184,58 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Симотюк М.А.- представник за довіреністю;

від відповідача : не з'явився.

Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

07.10.2014 року Господарським судом Львівської області (суддя Мороз Н.В.) винесено рішення у справі № 914/2877/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення 58 184, 58 грн., у відповідності до якого позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Галичина" на користь Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім" 40 874, 00 грн. заборгованості, 5 485, 00 грн. - пені, 11 825, 20 грн. штрафу та 1827, 00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ПАТ "Галичина" подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2014 року у справі № 914/2877/14 в частині стягнення із ПАТ "Галичина" на користь ПАТ "Галнафтохім" 5 485,10 грн. пені скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не взято до уваги те, що позивачем заокруглено розмір облікової ставки НБУ, тому всі розрахунки позивача за період з 13.08.2013 року по 28.12.2013 року є завищеними, окрім того згідно законодавства України та судової практики пеню слід розраховувати по кожній накладній окремо, тому сама методика розрахунку пені здійснена позивачем є неправильною.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 28.10.2014 року справу за № 914/2877/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 року у склад колегії для розгляду справи № 914/2877/14 введено суддів Костів Т.С. та Марка Р.І.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року та 03.12.2014 року вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желіка М.Б., суддів Костів Т.С., Марка Р.І. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 19.11.2014 року.

19.11.2014 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд справи було відкладено з підстав викладених у ній.

Через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду 18.11.2014 року від ПАТ "Галнафтохім" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що розрахунок пені проведено за шість місяців, від дня коли зобов'язання мало бути виконано, а саме: за період з 29.06.2013 року (наступний день після кінцевої дати передбаченої для оплати, згідно Специфікацій) по 28.12.2013 року. Таким чином, загальна сума пені за договором, яка підлягає стягненню з відповідача становить 5 485,35 грн.

У судовому засіданні 03.12.2014 року представник позивача участь уповноваженого представника у судове засідання забезпечив, надав пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просив суд залишити у силі рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2014 року у справі № 914/2877/14, а у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити. Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, контр розрахунок пені на вимогу суду не подав.

Iз врахуванням положень ст. 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, відтак рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2014 року у справі № 914/2877/14 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.01.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Галнафтохім" та Приватним акціонерним товариством "Галичина" укладено договір № ФВ 84/01/7003 поставки товарів (з відтермінуванням платежу), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати і оплачувати товар згідно специфікацій, які додаються і є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до умов п.п. 2.1. договору, розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом видачі простих векселів. Конкретна форма розрахунків за товар вказується у відповідних специфікаціях до договору.

Положеннями п.п. 3.1., 3.2 договору сторонами погоджено умови поставки, згідно яких, поставка товару покупцю здійснюється на умовах визначених у специфікаціях відповідно до правил Інкотермс-2000р. Конкретні терміни поставки погоджуються сторонами та вказуються в специфікації.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 Цивільного кодексу України). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи підтверджується часткова оплата відповідачем товару поставленого згідно з договором від 22.01.2013 року, а саме: № 53369_5001 від 23.05.2013 року на суму 5 000, 00 грн.; № 54105_6503 від 05.06.2013 року на суму 5 000, 00 грн.; № 57770_7А01 від 08.07.2013 року на суму 2 000, 00 грн.; № 25944_7G03 від 16.07.2013 року на суму 1 000,00 грн.; № 60262_7Q01 від 25.07.2013 року на суму 5 000,00 грн. - сума проплати по специфікації № 13 - 18 000, 00 грн.; № 60266_7Q01 від 25.05.2013 року на суму 10 000 грн., № 60307_7Q03 від 26.07.2013 року на суму 5 000, 00 грн.; № 25716_880 від 05.08.2014 року на суму 4 878, 00 грн.; № 27295_8N01 від 22.08.2013 року на суму 5 000,00 грн.; № 5109949_8S від 27.08.2013 року на суму 5 000,00 грн.; № 27716_8Т01 від 28.08.2013 року на суму 5 000, 00 грн.; № 26709_9303 від 03.09.2013 року на суму 5 000,00 грн.; № 28267_9501 від 04.09.2013 року на суму 5 000,00 грн.; № 28343_9901 від 05.09.2013 року на суму 5 000,00 грн.; № 28534_9А01 від 09.09.2013 року на суму 15 000,00грн.; № 29085_9Н03 від 17.09.2013 року на суму 5 000,00 грн.; № 29708_9Р01 від 24.09.2013 року на суму 5 000,00 грн.; № 30479_ВК01 від 19.11.2013 року на суму 1 000,00 грн.; № 30770_ВМ01 від 21.11.2013 року на суму 1 000,00 грн.; № 31166_ВQ03 від 26.11.2013 року на суму 1 000,00 грн.; № 22264_С4031/21 від 04.12.2013 року на суму 1 000,00 грн.; № 28386_ВВ02 від 11.11.2013 року на суму 1 000,00 грн.; № 22116_ВЕ025/17 від 14.11.2013 року на суму 1 000, 00 грн.; платіжним дорученням № 30764_ВМ01 від 21.11.2013 року на суму 1 500,00 грн.; № 31069_ВQ01 від 25.11.2013 року на суму 1 000,00 грн.; № 29736_ВR02 від 27.11.2013 року на суму 1 000,00 грн. № 31720_С401 від 03.12.2013 року на суму 1 000,00 грн.; № 20945_СВ03 від 11.12.2013 року на суму 1 000,00 грн.; № 511099613 від 26.12.2013 року на суму 2 000,00 грн.; № 751_1 Н035/ від 17.01.2014 року на суму 1 000,00 грн.; № 812_31010/ від 17.03.2014 року на суму 3 000,00 грн.

Підставою для звернення позивача до суду була заборгованість відповідача по оплаті товару на загальну суму 40 874, 00 грн., із врахуванням часткового виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем.

Колегія суддів зазначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача сплатити основну суму заборгованості за договором № ФВ 84/01/7003 поставки товарів (з відтермінуванням платежу) від 22.01.2013 року.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Поняття неустойки визначено у статті 549 ЦК України, так неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень п. 6.1., 6.2. Договору сторони погодили, що в разі невиконання умов оплати покупець виплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. При цьому, сплата штрафів, пені та неустойки не звільняє сторони від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до п. 6.6. договору, в разі невиконання його умов щодо своєчасної оплати отриманого товару більше 30 днів покупець додатково сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% вартості не оплаченого в строк товару.

Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України ).

Статтею ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням зазначеного, у відповідності до здійсненого позивачем та перевіреного судом розрахунку розмір пені, що підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача становить 5 485,38 грн. за період з 29.06.2013 року по 28.12.2013 року.

Окрім того, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 11 852, 20 грн., що становить 10% від суми заборгованості, яка станом на 30.07.2013р. (31 день) становила 118 252, 00 грн., оскільки прострочення платежу за договором становить більш як 30 днів.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням зазначеного, господарським судом з врахуванням фактичних матеріалів справи на підставі норм матеріального та процесуального права зроблено вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову, відтак діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, а тому рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/2877/14 від 07.10.2014 року слід залишити без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Галичина"(вих. № б/н від 23.10.2014 року) відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2014 року у справі № 914/2877/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 08.12.2014 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.