Постанова № 41822734, 02.12.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року Чернігів Справа № 825/3362/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області (далі- Бобровицька РДА, відповідач), в якому остаточно просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області від 19.12.2012 № 484 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для садівництва НОМЕР_1, площею 0,08 га та ОСОБА_4 земельної ділянки для садівництва НОМЕР_2, площею 0,08 га, що знаходяться по АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 22.10.2014 залучено третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 у справі № 2а/2570/2012, яка набрала законної сили, зобов'язано відповідача розглянути заяву позивача від 02.04.2012 про надання їй дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки площею 0,12 га в Садовому товаристві «Автомобіліст-1» НОМЕР_1,НОМЕР_3 в порядку та строки, передбачені Земельним кодексом України. Незважаючи на це, на підставі розпорядження № 484 від 19.12.2012 Бобровицькою РДА спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Крім того, експертиза землевпорядної документації для приватизації вищевказаних земельних ділянок не проводилась, що є порушенням вимог чинного законодавства України. Таким чином позивач вважає, що розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області від 19.12.2012 № 484 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі та заперечення, в яких виклав свою позицію та зазначив, що при винесенні розпорядження № 484 від 19.12.2012 Бобровицька РДА діяла в межах та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надіслали свої заперечення та просили відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 у справі № 2а/2570/2012/2012, яка набрала законної сили, зобов'язано Бобровицьку РДА розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2012 про надання дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки площею 12 соток в садовому товаристві «Автомобіліст-1» НОМЕР_1, НОМЕР_3 в порядку та строки, передбачені Земельним кодексом України.

21.11.2012 Чернігівським окружним адміністративним судом по вказаній справі видано виконавчий лист № 2а/2570/2012/2012, який Бобровицькою РДА не виконано, про що свідчить постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернігівської області про накладення штрафу ВП №36199207 від 03.04.2013(а.с.11).

Незважаючи на це, 19.12.2012 Бобровицькою РДА прийнято розпорядження № 484 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки» та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,08 га, у т.ч. ріллі 0,08 га, розміщену по АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,08 га, у т.ч. ріллі 0,08 га, розміщену по АДРЕСА_1.

В подальшому, право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта від 01.12.2014 (а.с.118, 119).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керувався таким.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586.

Згідно статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, зокрема, виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня

Абзацом 7 частини першої статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України належить вирішення питань використання землі.

Частиною п'ятою статті 35 Земельного кодексу встановлено приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Порядок приватизації земельних ділянок громадянами встановлений статтею 118 Земельного кодексу України.

Зокрема, відповідно до частин и першої та другої статті 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Таким чином, приватизація раніше наданої у користування членам садівничого товариства земельної ділянки, здійснюється у порядку та строки, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України. При цьому суд зазначає, що згідно абзацу 1 частини першої статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» при вирішенні цих питань місцеві державні адміністрації забезпечують законність, охорону прав і законних інтересів громадян.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 124 Конституції України рішення суду є обов'язковими до виконання на всій території України.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення суду є обов'язковим до виконання у спосіб, визначений Законом.

На час прийняття оскаржуваного розпорядження (19.12.2012) заява позивача від 02.04.2012 про надання дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки площею 0,12 га в садовому товаристві «Автомобіліст-1» НОМЕР_3, НОМЕР_1 (на виконання рішення суду від 26.06.2012) в порядку та строки, передбачені Земельним кодексом України, розглянута не була.

У зв'язку з чим, постановою державного виконавця про накладення штрафу ВП №36199207 від 03.04.2013 за невиконання вказаного рішення суду на відповідача накладено штраф (а.с.11).

Посилання відповідача на відсутність повноважень у місцевих органів виконавчої влади щодо передачі у власність земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення в тому числі для ведення садівництва, на час виконання судового рішення, суд вважає безпідставними, оскільки розпорядження № 484 прийнято - 19.12.2012, а зміни до статті 122 Земельного кодексу України набрали чинності - 01.01.2013, тобто після прийняття оскаржуваного розпорядження.

Щодо посилань відповідача на протокол засідання постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів та інших питань, що регулюють земельні відносини від 08.08.2012(а.с.109-111), яким відмовлено позивачу в наданні дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в СТ «Автомобіліст-1» площею 0,08га на території Соколівської сільської ради по АДРЕСА_1, то суд їх до уваги не бере, з огляду на те, що згідно статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» рішення органу виконавчої влади про відмову у наданні такого дозволу оформлюється розпорядженням голови місцевої державної адміністрації.

Докази, які б підтверджували прийняття такого рішення, відповідачем суду не надано.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону України «Про експертизу землевпорядної документації» від 17.06.2004 № 1808, обов'язковій державній експертизі підлягають: проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.

У відповідності до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З аналізу вищезгаданих норм чинного законодавства вбачається, що після надання позитивного висновку експертизи землевпорядної документації у відповідача виникає право на передачу- у приватну власність спірної земельної ділянки.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про експертизу землевпорядної документації» результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Як вбачається з листа-відповіді Державного агентства із земельних ресурсів у Чернігівській області від 07.07.2014 № 29-25-0.4-4377/2-14, землевпорядна документація щодо оформлення права власності гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_3 на земельні ділянки НОМЕР_3,НОМЕР_1 в СТ «Автомобіліст-1» с. Соколівка Бобровицького району Чернігівської області для проведення експертизи не надходила (а.с.15).

Інших доказів відповідачем суду не надано.

Отже, судом встановлено, що експертиза землевпорядної документації для надання у власність земельної ділянки НОМЕР_3 та НОМЕР_1 в СТ «Автомобіліст-1» гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_3 не проводилась. За таких обставин суд вважає, що Бобровицька РДА прийняла розпорядження від 19.12.2012 № 484 в частині передачі у власність цим особам всупереч вищевказаним нормативно-правовим актам.

Також, в листі Обслуговуючого кооперативу «Садового товариства «Автомобіліст-1» від 11.11.2014 вказано, що ОСОБА_1 являється членом вказаного товариства і їй згідно рішення загальних зборів були виділені у користуванні земельні ділянки НОМЕР_3(1/2), НОМЕР_1 загальною площею 0,12 га для садівництва. Що стосується гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, то останніх в числі членів вказаного товариства немає(а.с.125).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є членом садівничого товариства «Автомобіліст-1№ з 2006 року, а довідки про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були членами СТ «Автомобіліст-1» підписані не уповноваженою особою, оскільки рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13.02.2012 визнано недійсним рішення загальних зборів про обрання цієї особи на посаду.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення суду набрало законної сили - 18.04.2012 (справа № 2/2502/10/12).

З'ясування таких обставин є обов'язок органу виконавчої влади, що передує прийняттю рішення про надання безоплатно земельної ділянки для садівництва членам садівничого товариства із земель державної або комунальної власності.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Бобровицька РДА під час прийняття оскаржуваного розпорядження від 19.12.2012 № 484 в частині передачі спірних земельних ділянок іншим особам не врахувала усіх обставин у справі, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Мотивація, на яку посилаються треті особи заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для висновку, які б спростували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення в частині передачі у власність спірної земельної ділянки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області від 19.12.2012 № 484 в частин передачі у власність:

- ОСОБА_3 земельної ділянки для садівництва НОМЕР_1, площею 0,08 га, розміщеної по АДРЕСА_1;

- ОСОБА_4 земельної ділянки для садівництва НОМЕР_2, площею 0,08 га, розміщеної по АДРЕСА_1.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) судові витрати в розмірі 73,08 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя підпис І.І. Соломко

З оригіналом згідно

Суддя І.І. Соломко