Постанова № 41822729, 04.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 грудня 2014 року 08:05 № 826/17105/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" до Центрального територіального департаменту Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанови і розпорядження ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Домобудівельний комбінат №3» (надалі-позивач/ПАТ «ДБК №3) з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі-відповідач/НКЦПФР, Комісія), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати Постанову №1535-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15.10.2014 р. (надалі-Постанова №1535-ЦД-1-Е).

2. Визнати протиправною та скасувати Розпорядження №773-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15.10.2014 р. (надалі-Розпорядження №773-ЦД-1-Е).

3. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати із сплати судового збору в сумі 225,78 грн.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2014 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В той же час, в судовому засіданні судом протокольною ухвалою було замінено неналежного відповідача Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, на належного Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі-ЦТД НКЦПФР).

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, що винесені відповідачем Постанова №1535-ЦД-1-Е та Розпорядження №773-ЦД-1-Е є протиправними, прийнятими з порушенням чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд в їх задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що оскаржувані Постанова №1535-ЦД-1-Е та Розпорядження №773-ЦД-1-Е винесені відповідачем правомірно та у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2014 р. до відповідача надійшов лист Прокуратури Солом'янського району м. Києва №38-р(10-59) 5647вих.14 від 23.05.2014 р. (надалі-Лист №38-р(10-59)5647вих.14), щодо перевірки фактів, викладених в заяві Голови Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність» Махинька В.В. №46-14 від 23.04.2014 р. щодо протиправних дій ПАТ «ДБК №3».

23.06.2014 р. з метою об'єктивного розгляду Листа №38-р(10-59) 5647вих.14, відповідачем було надіслано на адресу ПАТ «ДБК №3» письмовий запит №04/01/4785 (надалі-Запит №04/01/4785) про надання додаткових документів та інформації, визначених в даному запиті та встановлено строк для подання таких документів до 04.07.2014 р.

10.07.2014 р. листом №7338 позивачем було подано до ЦТД НКЦПФР документи зазначені у Запиті №04/01/4785, однак за результатами розгляду таких документів, відповідачем було встановлено, що пакет затребуваних документів був наданий позивачем не в повному обсязі.

17.07.2014 р. у зв'язку з неподанням ПАТ «ДБК №3» в строк (до 04.07.2014 р. ) повного пакету документів визначеного у Запиті №04/01/4785, ЦТД НКЦПФР було винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів (надалі - Постанова від 17.07.2014 р.)

07.08.2014 р. у зв'язку з надходженням від ПАТ «ДБК №3», до підписання акту про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, письмових пояснень, а також з метою проведення додаткової перевірки, відповідачем було винесено постанову про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів.

16.09.2014 р. провівши додаткову перевірку та з'ясувавши обставини, що спричинили зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, відповідачем було винесено постанову про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів.

30.09.2014 р. відповідачем було складено акт №1499-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів (надалі-Акт №1499-ЦД-1-Е) та винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

15.10.2014 р. за результатами розгляду справи відповідачем було винесено оскаржувану Постанову №1535-ЦД-1-Е, відповідно до якої, за подання не в повному обсязі інформації, яка витребовувалась Запитом №04/01/4785, ПАТ «ДБК №3» було притягнуто до відповідальності відповідно до п.7 ст.11 Закону №448 та накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн.

В той же час, 15.10.2014 р. відповідачем було винесено оскаржуване Розпорядження №773-ЦД-1-Е, яким зобов'язано ПАТ «ДБК №3» в строк до 11.11.2014 р. усунути порушення законодавства про цінні папери та письмово повідомити відповідача про виконання даного розпорядження з наданням підтверджуючих документів.

Не погоджуючись з оскаржуваними Постановою №1535-ЦД-1-Е та Розпорядженням №773-ЦД-1-Е, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують охоронювані законом права та інтереси позивача, ПАТ «ДБК №3» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до преамбули Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (надалі-Закон №448) (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №448 державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Водночас, ст.2 Закону №448 передбачено, що проведення державного регулювання цінних паперів здійснюється, в тому числі і з метою захисту прав учасників фондового ринку.

Так, в ст.5 Закону №448 визначено державне регулювання ринку цінних паперів здійснює НКЦПФР. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону №448 одним із основних завдань НКЦПФР, є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Водночас, відповідно до п.10 ч.1 ст.8 Закону №448 НКЦПФР має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

В той же час, в ч.7 ст.11 Закону №448 визначено, що НКЦПФР застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до НКЦПФР у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, правовим актом, що визначає порядок та строки розгляду НКЦПФР справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів, є Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій №1470, затвердженні рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 р. (надалі-Правила №1470).

Відповідно до ч.5 р.I Правил №1470 уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції. Рішення у справі повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Так, ч.1 р.III Правил №1470 визначено, що справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

Згідно з ч.3 р.III Правил №1470 уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Відповідно ч.1 р.VII Правил №1470 розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі. Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

Частиною 3 р.VII Правил №1470 у справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; про закриття справи.

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що відповідач наділений правом застосовувати заходи щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, зокрема й вимагати надання необхідних документів, а також застосувати відповідні санкції за ненадання таких документів та інші порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується представниками сторін, з метою об'єктивного розгляду Листа №38-р(10-59)5647вих.14 надісланого Прокуратурою Солом'янського району м. Києва, зокрема перевірки обставин викладених у скарзі Голови Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність» Махинька В.В. щодо протиправних дій ПАТ «ДБК №3», відповідачем було надіслано ПАТ «ДБК №3» Запит №04/01/4785, в якому останній просив позивача в строк до 04.07.2014 р. надати необхідні документи за 45-ма пунктами.

При цьому, відповідачем було зазначено, про те, що у разі відсутності будь-яких з документів перелічених в Запиті №04/01/4785, позивачу необхідно надати письмові пояснення з зазначенням причин відсутності документів.

Крім того, позивача було попереджено про можливість притягнення до відповідальності відповідно до норм Закону №448 у разі неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до відповідача.

Так, листами №7338 від 10.07.2014 р., №7751 та №7752 від 17.07.2014 р. ПАТ «ДБК №3» було надано відповідачу певний перелік запитуваних у Запиті №04/01/4785 документів, проте як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується самим представником позивача, такі документи були надані не в повному обсязі, при цьому письмових пояснень із зазначенням причин неможливості надання таких документів позивачем ні до відповідача, ні до суду надано не було.

В той же час, суд приймає до уваги посилання представника відповідача, що також не заперечується позивачем, щодо надання ПАТ «ДБК №3» документів з порушенням строку визначеного у Запиті №04/01/4785.

Так, суд критично ставиться до доводів позивача, щодо відсутності у відповідача права на витребування необхідних документів на підставі п.10 ч.1 ст.8 Закону №448, так як даним пунктом

чітко визначено, що відповідач має право вимагати надання необхідних документів у зв'язку з реалізацією своїх повноважень відповідно до чинного законодавства.

Більше того, суд критично ставиться до посилань позивача, на рахунок відсутності у відповідача правових підстав для застосування штрафних санкцій за неподання в повному обсязі документів зазначених в Запиті №04/01/4785, відповідно до п.10 ст.8 Закону №448, так як в згаданому пункті вказано саме про витребування необхідних документів, проте які саме документи є необхідними в контексті даного пункту в Законі не вказано.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що перелік документів який може вимагатися відповідачем не визначений законодавством і не може бути визначений, оскільки такий перелік обумовлюється обставинами, що досліджується у кожному конкретному випадку, тому відсутність в Законі безпосередньої вказівки на право НКЦПФР вимагати надання конкретно тих чи інших документів не може бути підставою для висновку про відсутність такого права.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що словосполучення «необхідні документи» охоплює всі документи, які суб'єкт владних повноважень, а в даному випадку ЦТД НКЦПФР вважає за необхідне отримати з метою об'єктивного розгляду Листа №04/01/4785 Прокуратури Солом'янського району м. Києва, зокрема щодо перевірки обставин викладених в заяві гр. Махинька В.В. №46-14 від 23.04.2014 р. про протиправні дії ПАТ «ДБК №3».

В той же час, ч.7 ст.11 Закону №448 визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з вищевикладеної норми Закону №448 чітко вбачається, що відповідач наділений правом застосовувати штрафні санкції за неподання документів в повному обсязі, як наслідок посилання позивача щодо відсутності у відповідача такого права є необґрунтованими.

Так, суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності у останнього права на проведення перевірок емітентів, витребування необхідних документів та накладення штрафних санкцій в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, однак суд вважає за необхідне зазначити, що такі дії мають бути вчинені не тільки з дотриманням норм Закону №448, а й інших нормативно-правових актів та законів України.

Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, постановою від 07.08.2014 р. у зв'язку з необхідністю проведення додаткової перевірки ПАТ «ДБК №3» відповідачем було зупинено провадження справі про правопорушення на ринку цінних паперів.

В той же час, 16.09.2014 р. провівши додаткову перевірку та з'ясувавши обставини, що спричинили зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, відповідачем було поновлено провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів та винесено 15.10.2014 р. оскаржувані Постанову №1535-ЦД-1-Е та Розпорядження №773-ЦД-1-Е.

Так, суд критично ставиться що посилань відповідача, щодо правомірності його дій з проведення додаткової перевірки за результатами якої було винесено оскаржувані Постанову №1535-ЦД-1-Е та Розпорядження №773-ЦД-1-Е, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (надалі-Закон №719) (в редакції чинній на момент проведення додаткової перевірки та винесення оскаржуваних Постанови №1535-ЦД-1-Е та Розпорядження №773-ЦД-1-Е) перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Водночас, ч.1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» №408 від 13.08.2014 р. (надалі-Постанова №408) прийнятої на виконання ст.31 Закону №719 визначено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що НКЦПФР наявна в переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, який є додатком до Постанови №408, що свідчить про те, що обмеження щодо проведення перевірок поширюються й на НКЦПФР.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги положення Закону №719 та Постанови №408, суд приходить до висновку, що у НКЦПФР були відсутні правові підстави проводити у період з 07.08.2014 р. по 16.09.2014 р. додаткову перевірку, за результатами якої виносити оскаржувані Постанову №1535-ЦД-1-Е та Розпорядження №773-ЦД-1-Е.

Відповідно до ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

При цьому, п.9 ст.116 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади.

Таким чином, оскільки Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, можна дійти висновку, що надання дозволів/погоджень на проведення перевірок в контексті положень ст.31 Закону №719 може стосуватися виключно органів виконавчої влади, внаслідок чого суд приходить до висновку, що вказані положення поширюються й на НКЦПФР, а відтак проведення відповідачем перевірки позивача, в даному випадку суперечить положенням ст.31 Закону №719, адже як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, що не спростовано сторонами, дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки ПАТ «ДБК №3» відповідач не отримував, а позивач із заявами про проведення перевірки до Комісії не звертався.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваних Постанови №1535-ЦД-1-Е та Розпорядження №773-ЦД-1-Е, як наслідок суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу .

Керуючись положеннями керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №3» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №1535-ЦД-1-Е від 15.10.2014 р.

3. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про цінні папери №773-ЦД-1-Е від 15.10.2014 р.

4. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №3» понесені судові витрати в розмірі 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 70 коп. із видатків Державного бюджету України.

5. Стягнути з Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (адреса: 03680, м. Київ, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 37956207) решту суми судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у м. Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/17105/14.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін