Постанова № 41822670, 03.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 р. Справа № 804/16140/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Дніпропетровськ про стягнення невідшкодованих витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Дніпропетровськ, у якому просить стягнути з відповідача витрати на виплату та доставку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та витрати на її доставку за серпень 2014 року на загальну суму 254, 48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що законодавством встановлено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Даний обов'язок відповідачем не виконаний, у зв'язку з чим виникла заборгованість зі сплати витрат пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та витрати на її доставку гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 в сумі 254, 48 грн. за серпень 2014р.

Позиція відповідача, відображена у запереченнях на позов, полягає у безпідставності позовних вимог. Відповідач зазначає, що Відділення Фонду не має законних підстав для прийняття до заліку та включення до актів звірки, відшкодування сум, які просить стягнути позивач, оскільки гр.ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 не застрахованими особами відповідно до чинного законодавства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Крім того, відповідач вважає, що позивачем не надано до справи доказів, які підтверджують право вищевказаних осіб на отримання пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1.1 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р. № 43 - Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.

Відповідно до п. 2.2, п. 2.3 Положення Виконавча дирекція Фонду здійснює керівництво робочими органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контроль за їх діяльністю щодо виконання ними завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, рішень правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду здійснює управління соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві шляхом проведення виконавчо-розпорядчої діяльності, яка передбачає забезпечення виконання рішень правління Фонду, видання наказів щодо планування, збору, акумулювання та обліку страхових внесків, забезпечення в повному обсязі реалізації завдань цього виду соціального страхування, які належать до компетенції виконавчої дирекції Фонду.

Згідно до п. 1.2 Положення робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення, які є самостійними юридичними особами і реалізують завдання та основні принципи страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Згідно ст. 21, 28 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-ХІV) передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачувати йому, або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та витрати, пов'язані з похованням.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом частини 2 статті 2 Закону № 1105-ХІV - особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону № 1105-ХІV - відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991р. - пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991р. передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Потерпілі особи отримують належні виплати та соціальні послуги від Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілим страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Згідно ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне , страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", ст. 1, 2, 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, а також сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги певній категорії працівників, коли відповідний перелік документів передано підприємствами.

Згідно з п.п. 3, 4, 7 Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року № 5-4/4, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 16 травня 2003 року за № 376/7697 (далі - Порядок) відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а саме:

-сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання;

-щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

-допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала пенсію;

-сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пункт 6 Порядку визначає, що головні управління Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991р. встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 р. всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Питання про відшкодування пенсій громадянам, що отримали каліцтво або професійне захворювання на території країн СРСР регулюється Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана 13.03.1992р.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік в період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до ст. 1 Угоди держав-учасниць Співдружності незалежних держав про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення, призначення та виплата пенсії громадянам інших держав учасників Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно статті 5 Угоди про гарантії прав громадян, держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Матеріалами справи підтверджується, що на стадії проведення звірки по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідачем не були прийняти до заліку та не відшкодовані витрати за серпень 2014 року на загальну суму 254, 48 грн., а саме:

- ОСОБА_2 витрати на виплату основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 102, 48 грн. та витрати на її доставку в сумі 0,81 грн.;

-ОСОБА_3 витрати на виплату основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 150, 00 грн. та витрати на її доставку в сумі 1,19 грн.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України №1105-XIV, страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України № 1105-XIV передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272 від 22.02.2001р. органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 01.04.2001р. відшкодовують органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська виплачена пенсія ОСОБА_2 у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, який у відповідності до Акту №10 про нещасний випадок на виробництві (Форма Н-1) відбувся на території СРСР в м.Баку 21.07.1979 року та встановлено трудове каліцтво відповідно до довідки МСЕК серії ВТЭ-7 № 097594, що не оспорюється відповідачем.

Згідно із Порядком, затвердженим спільною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України № 1105-XIV, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Згідно з абз.3 п.3 розділу ХІ Закону України № 1105-XIV уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, з огляду вищевикладеного позовні вимоги пенсійного органу в частині стягнення невідшкодованих Фондом витрат на виплату та доставку ОСОБА_2 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за серпень 2014 року підлягають задоволенню.

Щодо вимог пенсійного органу про стягнення невідшкодованих Фондом витрат на виплату та доставку ОСОБА_3 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за серпень 2014 року, слід зазначити наступне.

Нещасний випадок відбувся із ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. по дорозі на роботу в приміському поїзді, у зв'язку з чим було складено Акт №107 про нещасний випадок, що стався в дорозі.

Згідно чинного на момент нещасного випадку із ОСОБА_3 «Положения о расследовании и учете несчастных случаев на производстве», затвердженого Постановою Президії ВЦСПС від 20.05.1966р. №15 (з змінами і доповненнями на 20.01.1969р.) (далі -Положення про розслідування)

Згідно з п.2 цього Положення «Расследованию в порядке, предусмотренном настоящим Положением, подлежат несчастные случаи, если они произошли:

а)на территории организации;

б)вне территории организации при выполнении работы по заданию организации (на коммуникациях тепло- и электросети, связи, на ремонтных работах жилого фонда организации и т.д.), а также с рабочими и служащими, доставляемыми на место работы и с работы на транспорте, предоставленном организацией.

Расследованию подлежат несчастные случаи, происшедшие как в течение рабочего времени (включая установленные перерывы), так и перед началом и по окончании работ, а также при выполнении работ в сверхурочное время, в выходные и праздничные дни».

Відповідно до п.4 Положення про розслідування «Результаты расследования несчастного случая на производстве, вызвавшего потерю трудоспособности не менее одного рабочего дня, оформляются актом по форме Н-1».

Пунктом 30 Положення передбачено, що «На основании актов формы Н-1 администрация организации составляет отчет о пострадавших при несчастных случаях, связанных с производством, по форме 7-Т. Отчет подписывает руководитель организации и председатель ФЗМК».

Тобто, з наданого Акту вбачається, що нещасний випадок стався з ОСОБА_3 по дорозі на роботу в приміському поїзді, а не під час прямування на роботу на транспорті, що надається організацією, як передбаченно в п.2 Положення про розслідування. Тому за результатами розслідування був складений Акт №107 про нещасний випадок, що стався в дорозі, а оскільки ОСОБА_3 прямував на роботу, то нещасний випадок вважається пов'язаним з роботою (а не з виробництвом та виконанням трудових обов'язків).

Отже, нещасний випадок, що стався з ОСОБА_3 не таким, що пов'язаний з виконанням працівником трудових обов'язків, внаслідок якого складається Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нешасного випадку відповідно до цього Закону.

Згідно статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків потерпілими подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія про його смерть.

Так, підставою для отримання страхових виплат Фонду соціального страхування від нещасних випадків є акт розслідування нещасного випадку або висновок МСЕК.

При цьому, пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яка підлягає відшкодуванню Фондом, не може бути без встановлення відсотків втрати працездатності за цією ж виробничою травмою.

Слід зазначити, що відповідно до Висновку ЛТЕК від 01.10.1975р. про визнання ОСОБА_3 непрацездатним, зазначеній особі не встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках, які необхідні для розрахунку розміру відшкодування шкоди.

Відповідно до п.2 «Положения о врачебно-трудовых экспертных комиссиях (ВТЭК)», затвердженого Постановою Президії ВЦСПС від 11.03.1963р. №299, яке діяло на час настання нещасного випадку з ОСОБА_3, «на врачебно-трудовые экспертные комиссии (ВТЭК) возлагается, в том числе:

- определение постоянной или длительной утраты трудоспособности и установление групп инвалидности;

- установление времени наступления инвалидности;

- установление причин инвалидности среди трудящихся;

- определение мероприятий, способствующих восстановлению трудоспособности инвалидов (профессиональное обучение, переквалификация, восстановительное лечение, протезирование и рабочие приспособления, определение нуждаемости в мотоколяске, автомобиле с ручным управлением и другие);

- установление степени утраты трудоспособности рабочими и служащими, получившими увечье либо иное повреждение здоровья, связанное с их работой, для определения размера возмещения предприятиями, учреждениями и организациями причиненного ущерба».

Згідно з п. 16 зазначеної Постанови: «Рабочие и служащие, направляемые во ВТЭК для установления степени утраты трудоспособности для определения размера возмещения причиненного ущерба, при первичном освидетельствовании, кроме указанных медицинских документов, представляют направление от администрации предприятия, учреждения или организации, где произошел несчастный случай, фабричного, заводского или местного комитета профессионального союза или районного (городского) народного суда, а также акт о несчастном случае, связанном с производством».

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України №1105 у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Отже, наявними у справі доказами підтверджуються обставини, що у нещасному випадку, який стався із ОСОБА_3 01.01.1969р., вини підприємства не було, у зв'язку з чим виплачені пенсійним органом гр.ОСОБА_3 пенсії, а також здійсненні витрати на ї вилату і доставку не входять до складу страхових виплат внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків, відшкодування яких Фондом передбачено згідно ст.21 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

З огляду на викладене, позов Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Дніпропетровськ про стягнення невідшкодованих витрат - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 25840735, р/р №37122150038602 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 21928864, р/р №25601303013178 в Дніпропетровському обласному управлінні ВАТ «Державний Ощадбанк», МФО 305482) витрати на виплату та доставку ОСОБА_2 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та витрати на її доставку за серпень 2014 року у загальному розмірі 103, 29 грн. (сто три гривні двадцять дев'ять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський