Рішення № 41822519, 11.11.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа № 911/4110/14

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-2005" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" про стягнення донарахованого розміру пені, 30%-річних, втрат від інфляції, штрафу за договором купівлі-продажу,

за участю представників:

позивача: Грищенко О.М. (дов. б/н від 02.06.2014);

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-2005" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" про стягнення донарахованого розміру пені, 30%-річних, втрат від інфляції, штрафу за договором купівлі-продажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-2 зобов'язань за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 24-04-2009 від 16.04.2009 та договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 31-05-2009 від 22.05.2009, відповідачем-1 за договором поруки № 07-04-2014-38 від 07.04.2014.

Ухвалою від 26.09.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.10.2014, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмежено відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО".

Ухвалою від 07.10.2014 розгляд справи відкладено на 21.10.2014.

Ухвалою від 21.10.2014 розгляд справи відкладено на 04.11.2014.

Ухвалою від 04.11.2014 розгляд справи відкладено на 11.11.2014.

В судовому засіданні 11.11.2014 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 11.11.2014 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

16.04.2009 р. та 22.05.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-2005" (покупець) було укладено договори купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 24-04-2009 та № 31-05-2009 (договори).

Рішеннями господарського суду Миколаївської області від 16.02.2010 у справі № 4/199/09 та господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі № 911/2662/13 встановлено, що оплата отриманого відповідачем-2 за договором № 24-04-2009 від 16.04.2009 та договором № 31-05-2009 від 22.05.2009 товару була здійснена ним наступним чином: 08.10.2009 оплата на суму 50000,00 грн.; 13.10.2009 оплата на суму 15000,00 грн.; 02.11.2009 оплата на суму 50000,00 грн. та 16.08.2010 оплата на суму 20711,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. договорів покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна на товар та загальна сума договору зазначені у додатках і визначені у національній валюті України в сумі, еквівалентній доларам США за офіційним курсом НБУ на день оплати.

В додатку № 1 від 16.04.2009 р. до договору № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та в додатку № 1 до договору № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. сторони, зокрема зазначили найменування товару, одиницю виміру, ціну товару за одиницю та загальну вартість товару в національній валюті - гривні, що становить 86751,00 грн. за договором № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та 48960,00 грн. за договором № 31-05-2009 від 22.05.2009 р.

Пунктом 5.2. договорів встановлено, що товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті, згідно цін, вказаних у відповідних додатках до договору, скоригованих пропорційно зміні офіційного курсу долару США до гривні на дату оплати товару.

Відповідно до додатку № 1 від 16.04.2009 р. до договору № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та в додатку № 1 до договору № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. сторони зазначили офіційний курс долара США на день підписання договору та передбачили, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують визначену договором формулу.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Однак, відповідач 2 в порушення взятих на себе зобов'язань, не здійснив коригування ціни товару та не сплатив ТОВ "Тридента Агро" курсової різниці згідно договорів № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість.

26.01.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (первісний кредитор) та ФОП Грищенком О.М. (новий кредитор) укладено угоду № К-15-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні, за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-2005" (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), штрафу, пені, 30% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009, договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 та згідно угоди № К-15-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 (п. 1.1. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 28.01.2011).

Згідно з п. 1.2. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 28.01.2011 р. новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, штрафу, 30% річних та інфляційних втрат за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009.

Відповідно до п. 2.1. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 28.01.2011 вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 7632,77 грн.

В пункті 2.3. угоди зазначено, що первісним кредитором нараховано, а новим кредитором перевірено та погоджено розмір нарахувань виходячи з наведеного в п. 2.3. договору розрахунку.

Згідно з п. 4.3. угоди первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цією угодою.

26.01.2011 первісний кредитор за актом прийому-передачі документів передав новому кредитору передбачені п. 4.1. угоди документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

22.06.2013 та 18.02.2014 ТОВ "Тридента Агро" направило на адресу ТОВ "Авангард-2005" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується фіскальними чеками № 4869 від 22.06.2013 та № 6269 від 18.02.2014 та описами вкладення у цінний лист.

04.03.2013 р. між ФОП Грищенком О.М. (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (новий кредитор) укладено угоду № 04/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні, за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-2005" (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат, штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009, договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 та згідно угоди № К-15-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р. (п. 1.1. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 11.03.2013).

Згідно з п. 1.2. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 11.03.2013 новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат, штрафу, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009.

Відповідно до п. 2.1. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 11.03.2013 вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 7632,77 грн.

Згідно з п. 4.3. угоди первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цією угодою.

04.03.2013 первісний кредитор за актом прийому-передачі документів передав новому кредитору передбачені п. 4.1. угоди документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

22.06.2013 та 18.02.2014 на виконання угоди № 04/03-13 від 04.03.2013 р. про заміну кредитора у зобов'язанні ФОП Грищенко О.М. направив на адресу ТОВ "Авангард-2005" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується фіскальними чеками № 4870 від 22.06.2013 р. та № 6270 від 18.02.2014 р. та описами вкладення у цінний лист.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, право вимоги первісного кредитора до відповідача-2 було передано ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

11.03.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель, відповідач 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (кредитор, позивач) укладено договір поруки № 11-03-2013-51, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Авангард-2005" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці) у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 договору - угода № 04/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 04.03.2013 р., укладена на підставі договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці) у сумі 5745,87 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Враховуючи наведене ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулась до господарського суду Київської області з вимогою про солідарне стягнення з ТОВ "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" та ТОВ "АВАНГАРД-2005" 5745,87 грн. заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці).

Вищевикладені обставини були встановлені в рішенні господарського суду Київської області від 13.05.2014 у справі № 911/1177/14, що має преюдиційне значення для даного спору в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У вказаному рішенні господарським судом, зокрема, було встановлено, що відповідач розрахувався за товар, отриманий за договором № 24-04-2009 від 16.04.2009, загальною вартістю 86751,00 грн наступним чином: 08.10.2009 - 50000,00 грн; 13.10.2009 р. - 15000,00 грн; 02.11.2009 - 21751,00 грн, а за товар, отриманий за договором № 31-05-2009 від 22.05.2009, загальною вартістю 48960,00 грн: 02.11.2009 - 28249,00 грн та 16.08.2010 - 20711,00 грн без врахування курсу долару США на момент оплати.

Так, за результатом розгляду справи № 911/1177/14, вказаним рішенням позовні вимоги було задоволено частково, вирішено стягнути солідарно з ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та ТОВ"Авангард-2005" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 5541,60 грн курсової різниці (дооцінки товару).

Судом встановлено, що заборгованість, що була присуджена до стягнення рішенням господарського суду Київської області від 13.05.2014 у справі № 911/1177/14 була погашена ТОВ "АВАНГАРД-2005" лише 05.08.2014, що підтверджується банківською випискою з рахунку ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", копія якої міститься в матеріалах справи.

Так, судом встановлено, що відповідно до угоди № К-15-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 (з додатковою угодою), угоду № 04/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 04.03.2013 (з додатковою угодою) до ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" перейшло право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-2005" (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат, штрафу, нарахованих у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009.

Крім того, 07.04.2014 між ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (кредитор) укладено договір поруки № 07-04-2014-38 відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Авангард-2005" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати штрафу у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно вищезазначених правочинів.

Відповідно до п. 3.1. договору відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру штрафу у сумі 1108,32 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Положеннями ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Так, кредитор звернувся до поручителя із вимогою № 05-38/14 від 05.05.2014 про виконання зобов'язань за договором поруки. Вказана вимога була отримана директором поручителя 08.05.2014, про що свідчить його власноручний напис на вимозі.

У відповідь на вимогу поручитель листом № 71 від 12.05.2014 повідомив, що виконати вказану вимогу у встановлений строк не в змозі.

Відтак, позивач звернувся до суду з вимогами про солідарне стягнення з відповдіача-1 та відповідача-2 суми штрафу - 1108,32 грн та про стягнення з відповідача-2 3345,41 грн пені, 6592,95 грн 30% річних, 1152,65 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 8.2., 8.3., 8.4., 8.6. договорів № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 та № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання договору. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється протягом п'яти років. Покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару. Сторони згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Перевіривши розрахунок 1108,32 грн штрафу, суд встановив, що він є арифметично вірним, а вимога про його стягнення підлягає задоволенню.

Щодо розрахунку пені, то судом встановлено, він є арифметично невірним, а вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, у сумі 3342,69 грн згідно розрахунку, здійсненого судом.

Щодо розрахунків 30% річних та втрат від інфляції, то вони також є арифметично невірними. Склавши власні розрахунки, суд встановив, що розмір 30% річних та втрат від інфляції є більшим ніж нараховано позивачем, проте, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. З аналізу даної норми вбачається, що господарський суд не має права з власної ініціативи виходити за межі заявлених позовних вимог. Відтак, вказані вимоги задовольняються судом повністю у сумі 6592,41 грн 30% річних та 1152,65 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Крім того позивач просить солідарно стягнути з відповідачів 1200,00 грн витрат на послуги адвоката, що були сплачені ним згідно платіжного доручення № 644 від 19.09.2014 згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 02-38/06-14 від 02.06.2014.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат і, згідно положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, стягується з відповідача.

Господарським судом встановлено, що Грищенко О.М. є адвокатом, має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009.

Так, судом встановлено, Грищенко Олександр Миколайович є повноважним адвокатом, факт надання послуг підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.09.2014, платіжним дорученням про оплату 1200,00 грн за договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 02-38/06-14 від 02.06.2014.

Відтак, витрати на оплату послуг адвоката покладаються судом на відповідачів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" (код ЄДРПОУ 38267861) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-2005" (код ЄДРПОУ 32927344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" (код ЄДРПОУ 38039872) 1108,32 грн штрафу, 1200,00 грн витрат на послуги адвоката та 1827,00 грн судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД-2005" (код ЄДРПОУ 32927344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" (код ЄДРПОУ 38039872) 3342,69 грн пені, 6592,95 грн 30% річних та 1152,65 грн втрат від інфляції.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 05.12.2014.

Суддя А.Ф. Черногуз