Ухвала суду № 41822510, 05.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

У Х В А Л А

оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС

"05" грудня 2014 р. Справа № 911/3696/13

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції № 10868/6 від 10.11.2014р. у справі

за позовом Дочірнього підприємства «ДІАМЕХ-Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМЕХ 2000»

до Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» в особі Філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ»

про стягнення 1 004 940,10грн.

За участю представників:

від позивача не з'явилися;

від відповідача Сорохан Д.М. (дов. № 2-422 від 27.11.2013р.);

від відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 08.11.2013р. у справі № 911/3696/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2014р., позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 975 670 (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят гривень) 00 коп. боргу за виконані згідно договору про закупівлю послуг по ремонту за державні кошти № р9/11-163 від 11.10.2011р. роботи, 29 270 (двадцять дев'ять тисяч двісті сімдесят гривень) 10 коп. 3 % річних та 20 098 (двадцять тисяч дев'яносто вісім гривень) 80 коп. судового збору.

25.11.2013р., на виконання рішення господарського суду Київської області від 08.11.2013р. у справі № 911/3696/13, видано наказ.

11.11.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшла скарга на дії державної виконавчої служби № 10868/6 від 10.11.2014р. (вх. № 212/14 від 11.11.2014р.), згідно якої останній просив суд визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо розшуку майна Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", оголошеного постановою від 15.10.2014р. за наказом господарського суду Київської області від 25.11.2013р. № 911/3696/13 та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 15.10.2014р. про розшук майна ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" за наказом господарського суду Київської області від 25.11.2013р. № 911/3696/13. Вказана скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем, в порушення вимог ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», оголошено в розшук транспортні засоби боржника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2014р. розгляд скарги призначено на 21.11.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2014р. розгляд скарги відкладено на 05.12.2014р.

Представник скаржника у судовому засіданні 05.12.2014р. повністю підтримав подану ним скаргу.

Представники позивача та відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у судове засідання 05.12.2014р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка позивача та органу ДВС в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника позивача та органу ДВС.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).

Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Відповідно до ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача (ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону).

Частинами другою та п'ятою ст. 52 Закону передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Пунктом 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р. (далі - Інструкція) визначено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Постановою відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 13.03.2014р. відкрито виконавче провадження ВП № 42594889 з примусового виконання рішення суду по справі № 911/3696/13.

Постановою відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 22.05.2014р. накладено арешт на кошти ПАТ «УКРТРАНСГАЗ».

Постановами відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 25.06.2014р., від 21.07.2014р. та від 08.10.2014р. повторно накладено арешт на кошти ПАТ «УКРТРАНСГАЗ».

Постановою відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про розшук майна боржника від 15.10.2014р. оголошено в розшук транспортні засоби боржника, оскільки згідно відповіді МРЕВ ДАІ боржнику належать транспортні засоби, які державним виконавцем не розшукано

Судом встановлено, що державним виконавцем, в порушення ст.ст. 40, 52 Закону України «Про виконавче провадження», п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, при наявності накладеного державним виконавцем арешту на грошові кошти боржника, не здійснивши вихід за місцезнаходженням боржника з метою пересвідчення відсутності спірних транспортних засобів у відповідача, оголошено в розшук транспортні засоби боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції № 10868/6 від 10.11.2014р. підлягає задоволенню судом повністю.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції № 10868/6 від 10.11.2014р. задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо розшуку майна Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", оголошеного постановою від 15.10.2014р. за наказом господарського суду Київської області від 25.11.2013р. № 911/3696/13.

3. Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 15.10.2014р. про розшук майна Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" за наказом господарського суду Київської області від 25.11.2013р. № 911/3696/13.

4. Копію ухвали надіслати позивачу та відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Л. Українки, 86).

Суддя П.В.Горбасенко