Ухвала суду № 41822299, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/800/28143/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломасив» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житломасив" звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 вересня 2012 року між Комунальним підприємством «Житломасив» Мелітопольської міської ради (далі - КП «Житломасив» ММР) та Мелітопольською міською радою Запорізької області було укладено договір про утримання на балансі майна, за яким остання передала майно на баланс КП «Житломасив» ММР для здійснення функцій утримання цього майна на балансі, а також ведення бухгалтерської, статистичної та іншої передбаченої законодавством звітності, здійснення розрахунку коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечення управління цим майном і несення відповідальності за його експлуатацію згідно з чинним законодавством України. Невід'ємною частиною договору є затверджений перелік житлового фонду міста Мелітополя, який передається на баланс КП «Житломасив» ММР.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20 грудня 2012 року №217/4 позивача було визначено як виконавця (надавача) послуг з утримання та управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд.

30 жовтня 2013 року на підставі направлення на проведення перевірки посадовими особами інспекції було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів з боку позивача, за результатами якої складений Акт.

В акті перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог законодавства.

На підставі Акту перевірки 11 листопада 2013 року, за порушення умов Договору між групою споживачів та виконавцем про виконання роботи, надання послуги, відповідачем було прийнято постанову №000302 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою до позивача було застосовано штраф у розмірі 111959,76 гривень.

Позивач вважає висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог законодавства необґрунтованими, безпідставними, а оскаржувану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, а тому просив визнати протиправною та скасувати у повному обсязі постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 11 листопада 2013 року №000302 про застосування до позивача штрафу у розмірі 111959,76 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, позовні вимоги «Житломасив» задоволено повністю.

Визнати протиправною та скасовано у повному обсязі постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 11 листопада 2013 року №000302 про застосування до позивача штрафу в розмірі 111959,76 гривень, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломасив» було застосовано штрафні санкції у розмірі 111959,76 гривень.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломасив» судовий збір у сумі 223,92 гривень (двісті двадцять три гривні 92 коп.).

У касаційній скарзі Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач у своїх запереченнях зауважує на необґрунтованість касаційної скарги, просить її відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року - залишити без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 2, 13 ч. 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023-XII) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:

- перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів;

- накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 07.03.2012 №310 за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складання акта;

- тип перевірки (планова або позапланова);

- предмет перевірки;

- найменування органу з питань захисту прав споживачів, а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка провела перевірку;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких проводилася перевірка.

Під час опису виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер.

Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства.

Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускається.

Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2012 між КП «Житломасив» ММР та Мелітопольською міською радою Запорізької області було укладено договір про утримання на балансі майна, за яким остання передала майно на баланс КП «Житломасив» ММР для здійснення функцій утримання цього майна на балансі, а також ведення бухгалтерської, статистичної та іншої передбаченої законодавством звітності, здійснення розрахунку коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечення управління цим майном і несення відповідальності за його експлуатацію згідно з чинним законодавством України. Невід'ємною частиною договору є затверджений перелік житлового фонду м.Мелітополя, який передається на баланс КП «Житломасив» ММР.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20 грудня 2012 року №217/4 позивача було визначено як виконавця (надавача) послуг з утримання та управління будинками, спорудами, житловими комплексами або комплексами будинків і споруд. Застосовано до позивача тарифи для населення м. Мелітополя, які дорівнюють тарифам КП «Житломасив» ММР, затвердженим рішенням виконкому Мелітопольської міської ради від 20 жовтня 2011 року №191/7.

Пунктом 2.3 рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20 грудня 2012 року №217/4 була визначена періодичність надання послуг та строки виконання робіт з утримання будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд та прибудинкових територій, яка була визначена в додатку 4 до цього рішення.

На виконання п. 3 зазначеного рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20 грудня 2012 №217/4 між позивачем та споживачами укладалися (типові) договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом яких було забезпечення позивачем надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у житлових будинках житлового фонду міста Мелітополя, який переданий на баланс позивачу, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, передбачених договорами.

Відповідно до зазначених договорів позивач надає послуги відповідно до затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.

На підставі направлення на проведення перевірки від 25 жовтня 2013 року №000790 та згідно наказу від 25 жовтня 2013 №294 відповідачем була проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів.

За наслідками зазначеної перевірки 30 жовтня 2013 року відповідачем був складений Акт перевірки, згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог законодавства, а саме:

- у позивача зареєстровано 15560 особових рахунків, договорів зі споживачами укладено лише 12760;

- позивач порушує умови Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з групою споживачів міста Мелітополь, а саме не забезпечив своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством п.п. 1 п. 13 Договору;

- при обстеженні житлового фонду міста Мелітополь одинарне скління, необхідний ремонт покрівлі, лавочки потребують ремонту, освітлення сходових кліток;

- при обстеженні житлового фонду міста Мелітополь, вул. Дзержинського 141-а, 141-б, 143, 145, 161 та інших встановлено: у під'їздах одинарне скління, необхідний ремонт покрівлі, лавочки потребують ремонту, освітлення сходових кліток.

В Акті перевірки відповідачем сформовано припис, яким позивача зобов'язано до 04 листопада 2013 упорядкувати роботу підприємства: укласти договори зі споживачами, відремонтувати лавки та покрівлю, провести скління під'їздів та освітлення сходових кліток.

На підставі Акту перевірки 11 листопада 2013 року, за порушення умов Договору між групою споживачів та виконавцем про виконання роботи, надання послуги, відповідачем було прийнято постанову №000302 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до позивача було застосовано штраф у розмірі 111959,76 гривень.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору у даній справі.

Так, перевіряючи обґрунтованість вимог касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач в Акті перевірки ТОВ «Житломасив» посилається на порушення позивачем умов п.п. 1 п. 13 договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до п.п. 1 п. 13 договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій позивач зобов'язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством.

В Акті перевірки зазначено, що порушення виявлені: при обстеженні житлового фонду міста Мелітополь; при обстеженні житлового фонду міста Мелітополь, вул. Дзержинського 141-а, 141-б, 143, 145, 161 та інших.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з Акту перевірки не можливо встановити при обстеженні яких будинків, крім будинків в місті Мелітополь по вул. Дзержинського 141-а, 141-б, 143, 145, 161 були встановлені порушення та які будинки житлового фонду міста Мелітополь відповідачем були віднесені до «інших», чим порушено вимоги п. 3.2 зазначеного Порядку.

За приписами пп. 4.2.6 п. 4.2 зазначеного Порядку за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень керівником органу з питань захисту прав споживачів або його заступником приймаються рішення про накладення на винних осіб адміністративних стягнень та застосовування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до п. 11 статті 23 Закону №1023-XII у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі Акту перевірки відповідачем була прийнята постанова, якою до позивача за виявлені порушення було застосовано штраф у розмірі 1119597,63 гривень.

Як вже зазначалося раніше, в постанові має бути відображено повну інформацію про зміст виявлених порушень та обґрунтування розміру штрафних санкцій, що застосовуються.

Проте, зі змісту оскаржуваної постанови взагалі не можливо встановити умови яких договорів порушено та з якими споживачами укладалися договори, умови яких порушені позивачем. У постанові не конкретизовано, які саме послуги надавалися не належної якості чи не надані взагалі, а також не обґрунтовано розмір застосованих штрафних санкцій.

Розмір штрафних санкцій, які визначено у спірній постанові (111959,76 гривень), свідчить про те, що відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць - вересень 2013 року, за який позивачем нараховано населенню послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 1119597,63гривень. Вартість нарахованих послуг визначена відповідачем виходячи з оборотно-сальдової відомості за вересень 2013 року.

В той же час, ані в акті перевірки, ані в оскарженій постанові відповідач не зазначає, які послуги (роботи) мали бути виконані та які не були позивачем виконані або виконані неналежним чином, не зазначає по яким саме договорам ці послуги не виконані. Посилання відповідача в оскарженій постанові на встановлений факт порушення умов договору між ТОВ «Житломасив» та групою споживачів міста Мелітополь є безпідставними, оскільки такого договору (з групою споживачів міста Мелітополь) не існує.

Крім цього, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем при складанні Акту перевірки не враховано, що усі ці роботи, які були вказані в Акті перевірки, повинні проводитися і проводяться згідно з вимогами Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства "Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій" від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207.

Наказом Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року №150 затверджено Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 року за №1046/9645.

У відповідності з зазначеними Правилами, утримання житлового фонду передбачає систему технічного огляду та технічного обслуговування житлових будинків, організацію та планування поточних і капітальних ремонтів житлових будинків, терміни та періодичність їх проведення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час перевірки, відповідачем не з'ясовувались організація та планування поточних і капітальних ремонтів житлових будинків, терміни та періодичність їх проведення, та чи включають ці ремонти виконання робіт (надання послуг), які, на думку відповідача, не були надані споживачам.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та щодо необґрунтованості оскарженої постанови про застосування штрафних санкцій.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, який переглянув постанову суду першої інстанції, прийшов до аналогічних висновків і обґрунтовано залишив її без змін.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 223-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді М.О. Сорока

Т.А. Чумаченко