Ухвала суду № 41822195, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

03 грудня 2014 року м. Київ К/800/61530/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (далі - УПФ) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим про стягнення коштів, за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим (далі - Відділення Фонду) на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2013 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2013 року УПФ звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило стягнути на його користь з Відділення Фонду заборгованість у сумі 650,64 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Відділення Фонду на користь УПФ невідшкодовані витрати на виплату основного розміру пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4 за липень 2013 року в сумі 144,26 грн. та 1,14 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії.

У касаційній скарзі Відділення Фонду, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень 2013 року.

Під час підписання актів виникла розбіжність у сумі 650,64 грн., яка виникла в результаті незгоди відповідача відшкодувати виплату пенсії ОСОБА_5, з яких 150 грн. - основний розмір пенсії, 1,19 грн. - витрати на доставку основного розміру пенсії; ОСОБА_4 144,26 грн. основного розміру пенсії та 1,14 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії; ОСОБА_6 150 грн. основного розміру пенсії; ОСОБА_7 11,06 грн. основного розміру пенсії; ОСОБА_8 150 грн. основного розміру пенсії та 1,19 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії. Вказане підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в місті Сімферополі не прийнятих за цей вказаний період.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що чинне законодавство покладає обов'язок на відповідача з проведення відшкодування УПФ витрат на виплату основного розміру пенсії, а також витрати на її доставку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

За змістом статей 8, 10, 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Відповідно до статтей 23, 26 цього Закону одним з видів пенсій, що призначаються і виплачуються Пенсійним Фондом, є пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

З 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Статтями 21, 28 цього Закону встановлено, що у разі настання страхового випадку обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також організація поховання померлого та відшкодування вартості пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов, покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Спільною постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за №5-4/3 був затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, які призначені застрахованим особам та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Враховуючи вищенаведене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що відшкодуванню підлягають суми, які виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, в тому числі, і суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

З такими висновками погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України і доводи касаційних скарг їх не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Касаційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2013 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді