ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2014 року м. Київ К/800/50715/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Фонду комунального майна Ялтинської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 2а-14059/12/0170/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації", Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції, треті особи - Фонд комунального майна Ялтинської міської ради, Ялтинська міська рада про визнання протиправними дій, визнання реєстрації нечинною та спонукання до виконання певних дій, -
в с т а н о в и л а:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації", Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції, в якому просив: визнати протиправними дії виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим по підготовці та видачі свідоцтва на право власності №478 від 15.05.2000 року на магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1; визнати протиправними дії виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим по підготовці та видачі дублікату свідоцтва на право власності №478 від 01.03.2012 року на нежитлову будівлю: магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1; визнати протиправними дії комунального підприємства Ялтинської міської Ради "Бюро технічної інвентаризації" щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності Ялтинській міській раді Автономної Республіки Крим на нежитлову будівлю: магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі дублікату свідоцтва на право власності №478 від 01.03.2012 року та витягу про реєстрацію права власності №33345218 від 01.03.2012 року, реєстраційний номер об'єкту: 34215123; зобов'язати Реєстраційну службу Ялтинського міського управління юстиції скасувати реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності Ялтинській міській раді Автономної Республіки Крим на нежитлову будівлю: магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі дублікату свідоцтва на право власності № 478 від 01.03.2012 року та витягу про реєстрацію права власності №33345218 від 01.03.2012 року, реєстраційний номер об'єкту: 34215123, у реєстровій книзі №20.
Позовні вимоги мотивовано тим, що факт виникнення права власності у Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим на спірне майно суперечить фактичним обставинам та чинному законодавству України, а реєстрація права власності на вказаний об'єкт порушує права позивача.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим по підготовці та видачі свідоцтва на право власності №478 від 15.05.2000 року на магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, визнано протиправними дії виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим по підготовці та видачі свідоцтва на право власності №478 від 15.05.2000 року на магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, визнано протиправними дії виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим по підготовці та видачі дублікату свідоцтва на право власності №478 від 01.03.2012 року на магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Фонд комунального майна Ялтинської міської ради звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим 15.05.2000 року видано свідоцтво на право власності № 478, в якому визначено, що магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві комунальної власності Ялтинській міській ради Автономної Республіки Крим.
Відповідно до свідоцтва на право власності № 478 від 15.05.2000 року, яке було підписано заступником міського голови Баранніковим І.Ф., його було видано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим на підставі рішення 18-ї сесії 21-го скликання Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим народних депутатів від 29.10.1992 року "Про формування комунальної власності міста та селищ", відповідно до пункту 1 якого, вирішено прийняти у власність міської ради майно державних підприємств, організацій та установ згідно додатку №1.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, незважаючи на відсутність спірного магазину в переліку об'єктів, які було вирішено прийняти у власність міської ради та одночасне оформлення на цей об'єкт, як на некапітальний, паспорту торговельного об'єкту позивачу було підготовлено та видано свідоцтво про право власності на цей об'єкт, чим було порушено право позивача на користування належним йому згідно до паспорту некапітального об'єкту магазином. Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд першої інтонації виходив з того, що факт видачі дублікат свідоцтва не свідчить про протиправність дій виконавчого комітету, оскільки оригінал свідоцтва було видано раніше, а у комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" та Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації права власності на спірний об'єкт.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції в цілому є вірним, окрім відмови у позові в частині визнання протиправними дії виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим по підготовці та видачі дублікату свідоцтва на право власності №478 від 01.03.2012 року на магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, оскільки видача дубліката проведена з порушенням чинного законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з додаткком №1 до рішення 18-ї сесії 21-го скликання Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим народних депутатів від 29.10.1992 року "Про формування комунальної власності міста та селищ", відповідно до пункту 1 якого, вирішено прийняти у власність міської ради майно державних підприємств, організацій та установ, об'єкт (магазин) з адресою: АДРЕСА_1 в переліку майна підприємств в м. Ялта відсутній. Доказів зміни до 2000 року на вказану адресу будь-якої адреси об'єктів, що знаходилися в м. Ялта та підлягали передачі згідно до рішення 18-ї сесії 21-го скликання Ялтинської міської ради народних депутатів від 29.10.1992 року "Про формування комунальної власності міста та селищ" виконавчим комітетом Ялтинської міської ради, третіми особами не надані, а судом ці обставини не встановлені.
З оглянутої судом першої інстанції інвентарної справи на нежитлову будівлю-магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, яку було розпочато 05.01.1998 року, факту того, що на вказану адресу було змінено адресу будь-якого об'єкту нерухомості судом не встановлено.
В той же час ще до відкриття інвентарної справи, за вказаною адресою значився павільйон.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.12.1996 року між ТОВ "Ростов" та позивачем було складено акт приймання-передачі, згідно якого ТОВ "Ростов" передає, а позивач приймає павільйон, розташований за адресою АДРЕСА_1, площею 17кв. м., раніше паспортизований на ТОВ "Ростов" загальною площею 29.5 кв.м.
Того же числа, між ТОВ "Ростов" і СП "Еманс", був складений акт приймання-передачі, згідно якого ТОВ "Ростов" передає, а СП "Еманс" приймає павільйон, розташований за адресою АДРЕСА_1 площею 7,0 м.
14 травня 1997 року між позивачем і СП "Еманс", було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до пункту 1 якого, позивач передає СП "Еманс" на період обумовлений договором, павільйон площею 17 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, СП "Еманс", отриманий павільйон об'єднує зі своїм павільйоном, який знаходиться поряд з тією ж адресою під продовольчий магазин. На виконання даного договору, 14.05.1997 року між сторонами було складено акт приймання-передачі.
На підставі договору про спільну діяльність від 14.05.1997 року, а також на підставі рішень Ялтинського виконкому № 629 від 24.11.1995 року та № 126 від 12.03.1996 року, на право розміщення некапітального магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, 15.05.1997року СП "Еманс" було складено та видано строком по 31.12.2002 року паспорт некапітального магазину за адресою АДРЕСА_1.
05 січня 1998 року до начальника "Бюро технічної інвентаризації" звернувся з заявою, з проханням провести зйомку, зокрема, споруди за адресою: АДРЕСА_1, магазин "Промтовари" директор фірми "Эманс" і цією же датою техніком Кочановою було складено план споруд за вказаною адресою.
18 листопада 1999 року, СП "Еманс" і позивачем, було укладено угоду, згідно якого сторони розривають договір про спільну діяльність від 14.05.1997року. За спільною згодою магазин загальною площею 24 кв.м., балансовою вартістю 8653 грн. 52 коп, за адресою АДРЕСА_1 переходить позивачу. На виконання даного рішення, сторони 18.11.1999 року склали акт прийому-передачі.
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим № 9 від 18.01.2000 року було затверджено перелік тимчасово існуючих торгових кіосків і павільйонів на 2000 рік у м. Ялта, до якого увійшов і магазин за адресою: АДРЕСА_1.
На цей об'єкт, як некапітальну споруду, з визначенням власником позивача, було складено паспорт некапітального магазину від 28.02.2000 року, який було затверджено заступником міського голови Баранніковим І.Ф. 15.05.2000 року. Паспорт було подовжено до 31.12.2002 року.
Крім того, раніше, рішенням 20-ї сесії 23-го скликання №35 від 09.12.1999 року позивачу було погоджено проект відводу та надано у тимчасове користування, строком на 3 роки, земельну ділянку із забудованих земель, що використовуються в комерційних цілях, для обслуговування торговельного павільйону (магазину) за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі вказаного рішення, за договором оренди земельної ділянки,12.06.2000 року Ялтинською міською радою надано у тимчасове користування позивачу земельну ділянку площею 0,0031 га за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці знаходиться споруда: павільйон (магазин) площею 24 м.кв. Договір зареєстровано в Книзі запису договорів оренди земельних ділянок 24.07.2000 року за № 22.
В подальшому, 08.02.2011 року між Ялтинською міською радою Автономної Республіки Крим та позивачем було також укладено договір оренди земельної ділянки за вищевказаною адресою, строком на 3 роки з моменту прийняття рішення №412 27-ї сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим від 02.10.2009 року, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим від 09.02.2011 року за № 011190004000189.
Щодо реєстрації права власності на вказаний об'єкт за Ялтинською міською радою, то в матеріалах інвентарної справи значиться підставою свідоцтво на право власності № 478 від 15.05.2000 року, яке було підписано заступником міського голови Баранніковим І.Ф однією і тією же датою що і паспорт некапітального магазину - власника ОСОБА_4.
Відповідно до підпункту 10 пункту "б" статті 30, статті 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, затверджено Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб (чинної на момент видачі свідоцтва), згідно з пунктом 4.1. якої оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1.8 вказаної Інструкції державній реєстрації підлягають тільки ті об'єкти нерухомості, будівництво яких закінчено, та прийняті в експлуатацію у встановленому порядку незалежно від форм їхньої власності та при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро технічної інвентаризації, яке проводить державну реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що виконавчий орган місцевого самоврядування при вирішенні питання про оформлення права власності на нерухоме майно за умови наявності матеріалів технічної інвентаризації має перевірити законність та повноту документів, поданих заявником для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна.
В недотримання зазначених вище вимог відповідачем при підготовці документів для видачі свідоцтва про право власності №478 від 15.05.2000 року на магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 Ялтинській міській раді Автономної Республіки Крим не було враховано, що магазин за вказаною адресою відсутній в переліку об'єктів, які було вирішено прийняти у власність міської ради згідно до рішення 18-ї сесії 21-го скликання Ялтинської міської ради народних депутатів від 29.10.1992 року "Про формування комунальної власності міста та селищ". Відповідачем також не враховано, що на цей об'єкт, як на некапітальний одночасно оформлено паспорт торговельний об'єкт власником якого є позивач, якому крім того, для обслуговування цього об'єкта вже було передано в користування земельну ділянку.
Таким чином, відповідачем не перевірено матеріалів технічної інвентаризації на спірний об'єкт нерухомості, що призвело до видачі Свідоцтва про право власності №478 від 15.05.2000 Ялтинській міській раді Автономної Республіки Крим на цей об'єкт, як капітальний, тоді як магазин за адресою: АДРЕСА_1 було оформлено за позивачем як некапітальний об'єкт.
Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що реєстрація БТІ м. Ялти права комунальної власності на вказаний магазин підтверджує, що фактично ця споруда була капітальною. Водночас, за умови відсутності достовірних даних щодо належності магазину за адресою: АДРЕСА_1 будь-якому підприємству у 2000 році, або щодо спорудження цього об'єкту за кошти бюджету м. Ялта, при одночасному закріпленні саме за позивачем цього об'єкту, у позивача були підстави для оформлення права власності на цей об'єкт, як капітальний об'єкт, однак він був позбавлений можливості зробити це.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в порушення норм законодавства виконавчий комітет Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим видав Ялтинській міській раді Автономної Республіки Крим свідоцтво на право власності № 478 від 15.05.2000 року на магазин за адресою: АДРЕСА_1, що не відповідає чинному на час його видачі законодавству та порушує права позивача у зв'язку з чим вбачаються підстави для визнання дій відповідача по підготовці та видачі свідоцтва на право власності №478 від 15.05.2000 року на магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 з його видачі протиправними.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що дублікат свідоцтва на право власності №478 від 01.03.2012 року на нежитлову будівлю: магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення 18-ї сесії 21-го скликання Ялтинської міської ради від 29.10.1992 року було видано внаслідок вилучення та не повернення оригіналу вказаного свідоцтва в ході проведеного обшуку у Фонді майна Ялтинської міської ради 02.02.2011 року.
Відповідно до пункту 8.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна, в силу якого, у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності органом, який проводив оформлення права власності на нерухоме майно, за заявою власника (власників) або уповноваженої ним (ними) особи, до якої додається опубліковане в пресі повідомлення про недійсність втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності, видається дублікат свідоцтва про право власності. За дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів, які проводять оформлення права власності, БТІ можуть здійснити необхідні підготовчі заходи для видачі дубліката свідоцтва про право власності, у тому числі здійснення перевірки належності заявленої вимоги відомостям з Реєстру прав. На дублікаті свідоцтва про право власності обов'язково зазначається його номер, а до Реєстру прав вносяться відомості про втрату або зіпсування оригіналу свідоцтва та про видачу його дубліката.
Як зазначено судом апеляційної інстанції матеріали справи не містять доказів опублікованого в пресі повідомлення про недійсність втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності, як цього вимагають наведені норми, як і відсутні докази того, що до Реєстру прав внесені відомості про втрату або зіпсування оригіналу свідоцтва.
З огляду на викладене, колегія судів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем при видачі дубліката свідоцтва на право власності №478 від 01.03.2012 року на спірну нежитлову будівлю вказаних вище вимог дотримано не було.
Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що саме встановлений факт втрати оригіналу свідоцтва є передумовою отримання його дублікату. Вилучення та не повернення оригіналу вказаного свідоцтва в ході проведеного обшуку у Фонді майна Ялтинської міської ради 02.02.2011 року не свідчить про його втрату, оскільки факт вилучення оригіналу свідоцтва слідчим ВДСБЕЗ Ялтинського міського управління ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим не є доказом його втрати, а тому даному випадку відсутні правові підстави вважати втраченим або зіпсованим оригіналу свідоцтва на право власності №478 від 15.05.2000 року.
Оскільки свідоцтво №478 від 01.03.2012 року є лише дублікатом діючого, однак відсутнього в наявності у власника майна свідоцтва№478 від 15.05.2000 року, тому визнання дій виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим по підготовці та видачі свідоцтва на право власності №478 від 15.05.2000 року тягне за собою і визнання протиправними дій щодо видачі його дублікату.
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій щодо видачі свідоцтва на право власності №478 від 15.05.2000 року а також його дублікату №478 від 01.03.2012 року у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо інших позовних вимог колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Так, за умови не скасування або визнання протиправним свідоцтва №478 від 01.03.2012 року та його дублікату, а також рішення Ялтинської міської ради Автономної Республік Крим, на підставі яких їх видано, тобто документів на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності, тому відсутні підстави для визнання протиправними дій комунального підприємства Ялтинської міської Ради "Бюро технічної інвентаризації" щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності Ялтинській міській раді Автономної Республіки Крим на нежитлову будівлю на підставі дублікату свідоцтва на право власності №478 від 01.03.2012 року та витягу про реєстрацію права власності №33345218 від 01.03.2012 року.
У зв'язку з чим, у Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції також відсутні законні підстави для скасування реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності Ялтинській міській раді Автономної республіки Крим на спірну нежитлову будівлю.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Фонду комунального майна Ялтинської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
Судове рішення № 41822032, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 27.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14059/12/0170/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: